Силы НАТО для ПВО Украины, рекордные протесты в Грузии, Польша усиливает границу: все за выходные

В США на тлі "надзвичайної ситуації" схвалили терміновий продаж трьох установок HIMARS для України. Міністр закордонних справ Великої Британії вважає, що штурм Харківської області – "надзвичайно небезпечний" момент.

Тим часом, в Євросоюзі розробляють проєкт безпекової угоди з Україною. У ньому нібито є окреме положення, що виключає пряму участь у бойових діях "військових країн ЄС".

Макрон вкотре не виключив втручання Парижа у бойові дії, але сподівається, що Франції не доведеться воювати в Україні.

Президент Чехії закликав встановити чіткі кордони для РФ. 

А ще – тривожна траєкторія Грузії, реакція на плани операції в Рафаху.

Про все важливе і цікаве за вихідні, 11 та 12 травня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Термінові HIMARS 

США схвалили терміновий продаж трьох установок HIMARS для України.

Раніше міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оголосив про наміри придбати у Сполучених Штатів три пускові установки для реактивних систем залпового вогню HIMARS і передати їх Україні.

Держсекретар Ентоні Блінкен зазначив, що існує надзвичайна ситуація, яка вимагає термінового продажу Україні вказаних систем, які надійдуть із запасів армії Сполучених Штатів.

На тлі російських штурмових дій в Харківській області міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон зазначив, що це "надзвичайно небезпечний" момент.

З огляду на це він відзначив важливість того, що Лондон надав Києву річний пакет допомоги у розмірі 3 мільярди фунтів.

Щодо західних військ в Україні

В Євросоюзі розробляють проєкт безпекової угоди з Україною. 

Про це повідомило джерело німецького видання Die Welt.

Зазначається, що посли країн ЄС вже навіть погодили проєкт угоди з Україною, її хочуть фіналізувати до липня.

А редакція Welt am Sonntag стверджує, що має у розпорядженні проєкт тексту. 

У проєкті тексту нібито містяться положення про те, що ЄС зобов’язується у разі нової агресії проти України протягом 24 годин провести консультації щодо її потреб.

Також ЄС обіцяє забезпечувати подальше постачання військової допомоги, допомагати з підготовкою військових, розмінуванням, реформами в оборонному секторі, співпрацювати у протидії гібридним загрозам і кібератакам, допомагати з відбудовою. 

Крім того, нібито є окреме положення, що виключає пряму участь у бойових діях "військових країн ЄС".

Президент Франції Емманюель Макрон сподівається, що Франції не доведеться воювати в Україні.

Але, він знову не виключив втручання Парижа на боці України.

За його словами, в якийсь момент європейці повинні бути готові зупинити Росію від подальшого просування в Україні, але він "сподівається всім серцем, що нам не доведеться воювати".

"І якщо ми залишимо все так, як є в Україні, то переможе право найсильнішого. І ми не можемо бути в безпеці, адже це відбувається за 1500 кілометрів від нас... Отже, в Україні на карту поставлено наше майбутнє й наша безпека", – резюмував президент Франції.

А у Бундестазі пропонують збивати дрони над Україною військами НАТО.

Члени німецького парламенту від урядових "Зелених" та "Вільних демократів", а також опозиційної ХДС виступають за те, щоб системи протиповітряної оборони країн НАТО збивали дрони над західною частиною України.

На тлі більш рішучих заяв, які лунають із західних країн, Росія продовжує ядерний шантаж. 

Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс вважає, що ядерний шантаж російського правителя Владіміра Путіна є блефом.

До речі, "Газпром" повідомляє про значні збитки. 

У 2023 році доходи "Газпрому" впали приблизно на 30%, що призвело до річного чистого збитку в розмірі близько 6,9 мільярда доларів. Це найбільший річний збиток за останні 25 років.

Розвідка Великої Британії пояснює, що повна переорієнтація експорту "Газпрому" з європейських ринків, ймовірно, продовжуватиме обмежувати його прибутки щонайменше до 2030 року. 

"Чіткі кордони для РФ" і саміт миру

Президент Чехії Петр Павел заявив, що якщо країни Європи хочуть підтримувати власну безпеку та процвітання, вони повинні встановити чіткі кордони для Росії.

"Якщо ми цього не зробимо, це може призвести до значних ускладнень у майбутньому", – зазначив Павел, додавши, що миру з РФ не можна досягнути шляхом прийняття її цілей.

Тим часом, канцлер Німеччини Олаф Шольц бачить можливості у запланованому на наступний місяць саміті щодо України.

"Навіть якщо там поки що не буде обговорюватися основне питання миру, а питання, які також є його частиною, це було б великим кроком", – зазначив Шольц.

Він також висловив сподівання, що арабські країни, Індія, Південна Африка, Бразилія та Китай також візьмуть участь у саміті.

"Я дуже хочу, щоб країни з Аравійського півострова, Індії, Південної Африки, Бразилії і, якщо це можливо, Китай також були там", – додав канцлер.

Щодо Німеччини слід додати, що українці з посвідкою на проживання та роботою зможуть там лишатися. 

"Правова ситуація така, що проживання тут не ставиться під сумнів. Працевлаштування також веде до безпеки проживання", – зазначив канцлер.

Раніше прем’єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте раніше відкинула повідомлення про те, що її країна допоможе відправляти українських чоловіків призовного віку в Україну.

Віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина запевняла, що Україна не буде примусово повертати чоловіків призовного віку з-за кордону.

Польща посилює кордон

Прем'єр Польщі Дональд Туск заявив, що Варшава починає роботу над подальшим зміцненням всього східного кордону.

За його словами, країна стикається з тим, що він назвав зростаючою "гібридною війною" у вигляді нелегальної міграції з Білорусі.

За даними ЗМІ, Міноборони Німеччини підготувало три плани відновлення призову. До того ж в уряді Німеччини виникла суперечка через додаткові кошти на армію.

Крім того, Німеччина запропонувала Канаді співпрацю в Арктиці на тлі загрози від РФ.

Тривожна траєкторія Грузії

У суботу в Тбілісі відбувся ймовірно найбільший протест проти закону про "іноагентів". Противники закону проведуть ніч на понеділок під будівлею парламенту.

Глава МЗС Литви засудив насильство щодо протестувальників у Грузії.

У мережі з’явився лист членів Конгресу США до грузинської влади щодо закону про "іноагентів".

Підписанти висловлюють подив поверненням до розгляду проєкту про "іноагентів", оскільки він суперечить озвучуваним грузинською владою прагненням до співпраці із Заходом та США зокрема. 

"Явним приводом проєкту про "іноагентів" є встановлення контролю над тими ж партнерами, які десятиліттями співпрацювали з грузинським народом для підтримки його трансатлантичної інтеграції. Ухвалення цього закону суперечить волі грузинського народу, який бачить своє майбутнє на Заході", – наголошують члени Конгресу.

Нагадаємо, у п'ятницю країни Північної Європи та Балтії у спільній заяві попередили, що грузинська влада обрала тривожну траєкторію, яка руйнує європейське майбутнє Грузії.

Реакція на плани операції в Рафаху 

Глава МЗС Британії заявив, що Ізраїль не має проводити операцію в Рафаху без чіткого плану, а канцлер Німеччини назвав "безвідповідальними" наміри Ізраїлю щодо наступу на Рафах.

Як повідомляє The Washington Post, США пропонують Ізраїлю розвіддані про ХАМАС, щоб уникнути операції в Рафаху.

Крім того, президент Сполучених Штатів Джо Байден заявив, що якщо ХАМАС звільнить решту заручників, перемир’я в Газі настане хоч завтра.

Тим часом, у шведському місті Мальме протестували проти участі Ізраїлю в Євробаченні.

У Берліні поліція розігнала антиізраїльську демонстрацію.

Решта новин

У Польщі через пожежу на полігоні з відходами хімікати потрапили у місцеву річку.

В Англії поліцію, що приїхала на виклик, атакували з арбалета.

Віцеканцлер Швейцарії помер під час походу.