Грузия может потерять статус кандидата, Украина хочет ленд-лиз, новый кабмин Сербии: новости дня

В Україні пояснили, чому не запросили Росію на саміт миру і розповіли загалом про головну мету майбутньої події. 

В США прогнозують "агресивну тактику" Росії в Україні найближчим часом, а в НАТО попереджають РФ через "гібридні операції" проти країн Альянсу. 

А ще агентство Reuters дізналося, що Росія постачає Північній Кореї нафту в обхід обмежень ООН.

З огляду на новини останніх днів складається враження, що РФ, яка і так є порушником міжнародного права, пустилася берега і з новою силою порушує усі можливі правила і встановлені обмеження.

Про все важливе і цікаве за четвер, 2 травня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Саміт миру

Вже 15-16 червня у швейцарському Бюргенштоку відбудеться Глобальний саміт миру. 

Що ближче до події, то більше деталей з’являється щодо неї. 

Зокрема, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба пояснив головну мету саміту.  

"Його мета у тому, щоб об’єднати країни, які поділяють принципи та підходи, на яких будуть будувати подальші дії. А після того може відбуватися комунікація з Росією, і Росія може бути учасником перемовин. Адже ви праві: у підсумку не можна покласти край війні без участі обох сторін... Якщо ж запросити Росію зараз, вони будуть просто перешкоджати саміту і робити все для того, щоб лідери вийшли звідти без якихось осяжних рішень", – пояснив Дмитро Кулеба.

Отже, саме тому Росію не запрошують до участі на даному етапі. 

Швейцарська сторона висловила переконання, що РФ неодмінно має бути включена у мирний процес.

"Росія на цьому етапі не запрошена. Швейцарія завжди виявляла відкритість щодо запрошення Росії на цей саміт. Однак Росія неодноразово і також публічно заявляла, що не зацікавлена брати участь у цьому першому саміті", – йдеться у повідомленні.

У МЗС Швейцарії підкреслили, що саміт покликаний розпочати мирний процес.

На переконання Кулеби, окрім об’єднання країн, потрібно мати успіхи на полі бою. Ці дві складові можуть допомогти перетворити Кремль на щирого перемовника. 

"Немає сенсу сідати з Росією за стіл перемовин, якщо не можна гарантувати, що вони діятимуть у дусі доброї волі", – заявив міністр закордонних справ. 

"Агресивна тактика" РФ

Та Україна, з огляду на ситуацію на полі бою, перебуває у дуже складному становищі і про значні успіхи говорити поки, на жаль, не доводиться. Наразі ініціатива на стороні російських загарбників. 

Більш того, окупанти поспішають скористатися "вікном можливостей", яке в них з’явилося через брак зброї в ЗСУ на тлі буксувань із ухваленням додаткової допомоги з США. 

Тим часом голова розвідки Сполучених Штатів прогнозує "агресивну тактику" Росії в Україні найближчим часом з огляду на те, що внутрішні і міжнародні події розвиваються на її користь.

"Усе більш агресивна тактика Путіна проти України, така як удари по українській електроенергетичній інфраструктурі, має на меті переконати Україну в тому, що продовження війни лише збільшить шкоду для України і не пропонує жодного правдоподібного шляху до перемоги", – заявила директорка Нацрозвідки США.

Вона, однак, зауважила, що ця "агресивна тактика", найімовірніше, триватиме, і "війна навряд чи закінчиться найближчим часом".

У США раніше висловили сподівання, що нова американська військова допомога, розблокована після рішення Конгресу, допоможе Збройним cилам України з часом повернути ініціативу на полі бою, але широкомасштабний український наступ найближчим часом малоймовірний.

В уряді заявили, що Україна розглядає механізм ленд-лізу як запобіжник проти політичної дестабілізації серед союзників.

"Ленд-ліз – це інструмент, який дає можливість забезпечити безперервність військової допомоги на певних умовах. Ми розглядаємо це як один із напрямів, над якими ми працюватимемо", – сказала віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Паралельно РФ здійснює "гібридні операції" і проти країн НАТО. 

2 травня Північноатлантичний Альянс висловив занепокоєння нещодавніми зловмисними діями Росії на території країн НАТО. В Альянсі пообіцяли відповісти на це "індивідуально й колективно".

"Це включає дезінформацію, саботаж, акти насильства, кібер- і електронне втручання, кампанії з дезінформації та інші гібридні операції", – пояснюють в НАТО. 

Крім того, як пише агентство Reuters, Росія постачає Північній Кореї нафту в обхід обмежень ООН. До цього в ООН підтвердили, що Росія порушила санкції та ударила по Харкову ракетою з КНДР, а США підтвердили, що Росія використала заборонену хімічну зброю проти ЗСУ.

Щодо євроінтеграції і позиції словаків

Президент Польщі Анджей Дуда назвав питання євроінтеграції України серед пріоритетних під час головування Варшави в Євросоюзі в першій половині 2025 року.

Президент Латвії попереджає, що переговори з Україною про її вступ у ЄС будуть непростими. 

Ускладнити наш шлях можуть Угорщина і Словаччина.

У цих двох країнах найменше підтримують членство України в ЄС і НАТО серед країн Центрально-Східної Європи.

Більш того, більшість словаків покладають на Захід і Україну вину за війну.

А прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що не збирається відправляти словацьких солдатів в Україну.

"Незалежно від того, хто нас про щось просить, нога словацького солдата не перетне словацько-український кордон", – зазначив він.

Президент Франції Емманюель Макрон підтвердив виданню The Economist, що не виключає введення військ в Україну. За його словами, це питання "легітимно" виникне, якщо Росія прорве лінію фронту і Київ попросить про таку допомогу.

Грузія може втратити статус кандидата

У Грузії з 15 квітня не вщухають протести проти закону про "іноагентів". Цей закон називають скопійованим із російського законодавства. 

У ніч на 1 травня грузинські спецпризначенці намагались жорстко розігнати учасників мирного протесту проти закону про "іноагентів" у Тбілісі, після чого відступили.

Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель засудив насильство проти учасників мирного протесту.

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі попросила протестувальників не провокувати силовиків.

Парламент Грузії 1 травня ухвалив у другому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу". 

А з 23:00 години того ж дня в парламенті посилили заходи безпеки.

Своє розпорядження спікер парламенту обґрунтував "нападом на будівлю парламенту Грузії, який створює небезпеку для життя та здоров'я осіб, які перебувають у палаці". 

Генеральна секретарка Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич глибоко стурбована подіями в Грузії і шкодує через ухвалення у другому читанні законопроєкту про "іноагентів", незважаючи на заклики міжнародних партнерів Грузії відкликати його. 

Речник Держдепу Метью Міллер заявив, що цей закон та антизахідна риторика керівної партії "Грузинська мрія" поставили Грузію на нестабільну траєкторію.

"Заяви й дії грузинського уряду несумісні з демократичними цінностями, які лежать в основі членства в ЄС і НАТО, і таким чином ставлять під загрозу шлях Грузії до євроатлантичної інтеграції", – зазначив Міллер.

За його словами, члени керівної партії чітко заявили, що метою цього закону є змусити замовкнути критичні голоси та знищити активне громадянське суспільство Грузії, яке слугує критичним контролем над урядом у будь-якій демократичній країні.

Прем'єр Грузії Іраклій Кобахідзе обіцяє попри протести ухвалити закон, щоб "умиротворити" країну.

Голосування щодо законопроєкту в третьому, остаточному читанні відбудеться "через два тижні".

"Венеційка" вже готує терміновий висновок щодо грузинського закону про "іноагентів".

Брюссель сигналізував Грузії, що вона ще здатна зупинити відкат від ЄС, а у Європарламенті вкотре закликали забрати в Грузії кандидатський статус в ЄС.

Тим часом, у Тбілісі тривають протести. У четвер ввечері декілька десятків людей, які виступають проти закону про "іноагентів", перекрили автомобільний рух в місті.

Різне щодо України

Естонський депутат приїхав велосипедом з Таллінна до Києва задля збору для ЗСУ.

У Брюсселі 6 травня пройде форум оборонних промисловостей України і ЄС.

Посольство з'ясовує обставини смерті українця від ножових поранень в Будапешті. 

Решта новин

Китай обіцяє вжити "необхідних заходів" після останніх санкцій США, а США наклали санкції на оточення ключового фінансиста "Хезболли".

У Сербії затвердили новий уряд із проросійським віцепрем'єром під санкціями США.

Болгарія викликала посла Хорватії через слова президента, який назвав її "дном".

Німецька поліція розслідує підпали автомобілів в ніч проти 2 травня у Берліні.

У Німеччині народжуваність впала до десятирічного мінімуму.

У 78-річного бельгійця у дворі знайшли останки зниклої 30 років тому жінки.

Як пише агентство Bloomberg, Туреччина припинила торгівлю з Ізраїлем, а у Швеції зафіксували сплеск злочинів на ґрунті антисемітизму.