Литва может отправить войска в Украину, Patriot из Румынии, решение о деньгах России: новости дня

Росія знову обстріляла Україну і, за даними британської розвідки, прийняла на озброєння оновлену версію ракети Х-101. 

Глава литовського уряду вважає, що Росія намагається спровокувати нову хвилю людей, які втечуть з України через відсутність базових умов і послуг. 

Литва готова відправити війська в Україну і не збирається депортувати українських "ухилянтів", проте може запровадити щодо них певні обмеження.

Велика Британія оголосила про видворення російського військового аташе, а до МЗС Естонії викликали представника Росії через збої в роботі GPS.

У Німеччині – черговий напад на політика, а Вірменія відмовилась давати ОДКБ гроші.

Про все важливе і цікаве за середу, 8 травня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Румунія думає передати Patriot

Рано вранці 8 травня Польща вчергове піднімала у повітря винищувачі у зв’язку з ракетними ударами Росії по території України. 

Такі процедури в останні місяці стали рутинними і застосовуються під час усіх масованих повітряних атак Росії проти України. 

У ніч на середу Росія влаштувала по Україні ракетний удар. У всіх областях країни була оголошена повітряна тривога.

Командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук повідомив, що російські війська атакували Україну 55 ракетами різних типів та 21 ударний дроном, 59 ворожих повітряних цілей вдалося знищити.

Як повідомляє розвідка Британії, РФ прийняла на озброєння оновлену версію ракети Х-101.

Як йдеться в огляді, це пояснюється тим, що багато ракет перехоплюють українські системи ППО, тоді як Росія прагне розширити можливості для досягнення більшого ефекту.

Розвідка вказує, що ця остання модифікація ракети, ймовірно, зменшила дальність польоту Х-101/Х-102 вдвічі, втім, стверджують аналітики, РФ не потрібна її повна дальність.

"Друга боєголовка призначена для збільшення осколкового ураження цілі. Цілком ймовірно, що це зробить систему більш ефективною для ураження незахищених цілей", – йдеться в огляді.

За словами глави литовського уряду, Росія посилила напади на українську цивільну інфраструктуру, таку як електростанції, школи та лікарні. 

"Росія намагається спровокувати нову хвилю людей, які втечуть з України через відсутність базових умов і послуг", – сказала прем’єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте.

Після нічного ракетного удару високий представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель вкотре заявив, що Україна терміново потребує адекватних систем протиповітряної оборони. 

За словами Борреля, остання масована атака поповнила список численних воєнних злочинів РФ.

Минулого місяця президент України Володимир Зеленський закликав уряди країн ЄС надати Києву більше необхідних систем ППО.

Президент Румунії Клаус Йоганніс вчора заявив, що готовий обговорити можливість надання Україні протиракетних комплексів Patriot.

Литва готова направити війська

Міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен зазначила, що від західної допомоги значною мірою залежить, чи вийде переламати поточну тенденцію на війні в Україні. 

За її словами, зараз Росія має певну перевагу. 

"Але я переконана, що ми можемо змінити ситуацію, якщо збільшимо обсяги виробництва, зокрема боєприпасів, а також дронів та інших нових технологій, які дуже широко залучають і застосовують в Україні. Якщо ми зможемо посилити зокрема її ППО – я переконана, що Україна досягне успіху. Але ми повинні активно підтримувати Україну", – зазначила Кайса Оллонгрен.

Вона зазначила, що загалом у парламенті й суспільстві висока підтримка України та розуміння, що від цього залежить безпека Європи.  

"Сподіваюся, коли виборці голосуватимуть на виборах до Європарламенту у червні, вони серйозно задумаються про те, що безпека – не щось, що є "за замовчуванням" і буде завжди... У безпеку необхідно інвестувати, ми маємо вкладатися у нашу безпеку, нам потрібні люди, готові одягнути форму і захищати наш континент", – наголосила міністерка. 

Люди потрібні і Збройним силам України.

Прем’єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте заявила, що "прагне допомогти Україні гарантувати, що вона має потенціал для оновлення своїх збройних сил і дозволити людям, які воювали протягом тривалого часу, відпочити".

І хоча прем’єрка відкинула депортацію українських чоловіків призовного віку в Україну, вона допускає впровадження щодо них певних обмежень.

Якщо Київ доведе, що чоловік ухиляється від військової служби, йому може бути відмовлено у наданні посвідки на постійне проживання, сказала Шимоніте.  

Також вона заявила, що Литва готова направити свої війська для проведення навчань на території України, але офіційний Київ ще не скеровував відповідне прохання.

Шимоніте визнала, що Росія розцінить це як провокацію. Але, за словами литовської прем’єрки, "якби ми думали лише про відповідь Росії, ми б не змогли нічого надіслати". 

"Кожного другого тижня ви чуєте, що когось збираються розстріляти з ядерної зброї", – сказала голова литовського уряду.

Нещодавно французький президент Емманюель Макрон поновив обговорення можливості введення іноземних військ в Україну.

Росія викликала посла Франції в Москві, щоб засудити "провокаційну" політику Парижа.

Франція засудила виклик свого посла до МЗС РФ, заявивши, що Москва використовує "тактику залякування".

Без російських погроз не обійшлося і сьогодні. Речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що якщо президент Франції Емманюель Макрон відправить війська в Україну, то вони будуть розглядатися російськими військовими як законні цілі.

Нагадаємо, цього року президент Франції оголосив про передачу Україні другої партії (40 одиниць) далекобійних ракет SCALP.

Про те, як французька влада змогла налагодити постачання крилатих ракет SCALP для ЗСУ, зберігаючи одночасно власні стратегічні запаси, – в ексклюзивній статті RFI Спецоперація SCALP: чому передача ракет для ударів по росіянах стала викликом для Франції.

Загроза для безпеки Європи

Про те, що від підтримки України залежить безпека Європи, попереджає не тільки міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен. 

За словами президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, Путін хоче повернути імперію та автократичне правління до Європи. Вона додала, що не варто мати ілюзій щодо намірів російського лідера.

"Війна Путіна – це перекроювання карти Європи, але це також війна проти нашого Союзу та всієї глобальної системи, заснованої на правилах", – попередила Урсула фон дер Ляєн.

Вона хоче переобратися на своїй посаді після оновлення Європарламенту. 

На заході у Польщі вона пообіцяла, що у разі переобрання президенткою Єврокомісії, запропонує серію оборонних проєктів, що становлять спільний європейський інтерес, "щоб гарантувати, що великі проєкти можуть бути розпочаті та розроблені, побудовані та розгорнуті на європейській території".

"Захист Європи є завданням для всієї Європи", – сказала вона, додавши, що не може бути справжньої безпеки без сильної економіки.

Німецький міністр оборони Борис Пісторіус наголосив, що не можна допустити, щоб кремлівському очільнику Владіміру Путіну зійшла з рук його жорстока загарбницька війна.

"Це питання про те, чи можуть демократії захищати себе і як саме. Це найважливіше стратегічне питання Європи, і ця агресія є також найбільшою загрозою для міжнародного порядку", – підкреслив він.

А президент Італії Серджо Маттарелла попереджає, що закінчення війни на умовах Росії, може створити небезпечний прецедент для всіх.

Маттарелла зазначив, що Італія, яка зараз головує в G7, та багато міжнародних партнерів виступили на захист України, щоб підтримати принцип солідарності з державами, які зазнають нападів із порушенням Статуту ООН.

"Якщо мир має бути справедливим і довготривалим, він повинен ґрунтуватися на благородних і невід'ємних принципах міжнародного права і Статуту ООН", – додав він.

Протидія РФ: боротьба зі шпигунами і санкції

Велика Британія оголосила про видворення російського військового аташе, позбавлення дипломатичного статусу деяких об’єктів нерухомості, а також обмеження терміну дії російських дипломатичних віз.

Британський міністр внутрішніх справ Джеймс Клеверлі заявив, що ці дії є наслідком зловмисної діяльності Росії по всій Британії та Європі.

Згодом Британія викликала посла РФ, щоб нагадати про зазначені заходи. 

Йому "ще раз наголосити, що з такими діями Росії не будуть миритися".

А до Міністерства закордонних справ Естонії викликали представника Росії через збої в роботі GPS.

Тим часом, посли ЄС схвалили надання Україні коштів від заморожених російських активів, а австрійський Raiffeisen відмовився від угоди з підсанкційним російським олігархом.

До речі, Євросоюз впевнений, що його санкції проти Росії виконують свою функцію.

А ще у ЄС готуються до можливого припинення постачання російського газу після того, як сплине термін контракту щодо транзиту між Україною та РФ наприкінці 2024 року.

Із завершенням 2024 року добігає кінця дія російсько-української угоди про транзит, Україна виключає її продовження. 

Словаччина шукає в Азербайджані заміну російському газу.

У Латвії посилюють заходи безпеки до 9 травня, а спецслужби країни попереджають, що РФ усе частіше вербує латвійців через Telegram.

На кордоні Естонії та Росії 9 травня другий рік поспіль потролять Путіна. А ще Естонії оштрафували двох осіб, які розмахували прапором РФ.

Що робити з Грузією?

У Євросоюзі обговорюють наміри грузинської влади ухвалити скандальний проєкт закону про "іноагентів" і те, як це може вплинути на євроінтеграцію Грузії.

Про це повідомляє редактор з питань Європи "Радіо Свобода" Рікард Джозвяк.

"26 країн-членів висловили стурбованість, Угорщина змовчала. Невдовзі може з’явитися заява ЄС та, можливо, оновлення від Єврокомісії щодо того, наскільки закон про "іноагентів" сумісний з критеріями вступу до ЄС", – зазначив Джозвяк.  

Водночас, як повідомив редактор з питань Європи "Радіо Свобода", посли Євросоюзу підтримали надання Грузії нелетальної військової допомоги на 30 млн євро з Європейського фонду миру.

Нагадаємо, Європарламент проголосував за незобов’язуючу резолюцію з закликом до ЄС не починати переговори з Грузією про членство, доки діятиме скандальний закон "Про прозорість іноземного впливу".

На додачу до цього, понад 30 депутатів закликали забрати у Грузії кандидатський статус. 

Влада Грузії не вірить, що ЄС забере у країни статус кандидата.

На вихідні у Тбілісі готують велику демонстрацію проти закону про "іноагентів".

До речі, сьогодні стало відомо, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зобов’язав Грузію сплатити компенсації протестувальникам, постраждалим у "ніч Гаврилова".

Справа стосується подій у ніч на 21 червня 2019 року, коли грузини зібралися на велику акцію протесту проти присутності у парламенті депутата Держдуми РФ Сергєя Гаврилова. Тоді поліція почала жорстко розганяти акцію, постраждали понад 240 осіб. 

До речі, стала відома дата слухань у ЄСПЛ за великою справою щодо окупованого Донбасу.

Решта новин

Вірменія відмовилась давати ОДКБ гроші.

У Німеччині в бібліотеці твердим мішком атакували політикиню з партії Шольца. В уряді країни вимагають жорсткої реакції на насильство проти політиків. Канцлер Німеччини назвав боягузливим напад в бібліотеці.

У Білому домі назвали "тривожним" затримання підозрюваних у підготовці замаху на Зеленського.

Сі Цзіньпін прибув у Сербію в річницю бомбардування посольства Китаю з боку НАТО.

ЗМІ: У Польщі на кордоні затримали дезертира з російської армії.

Британія побудує перший в Європі завод з виробництва ядерного палива нового покоління.