Требования Орбана, договор по безопасности с ЕС, Зеленский за Беларусь в Евросоюзе: новости дня

Після порівняно тихої середи четвер приніс нам низку важливих новин – сьогодні в Брюсселі відбулося засідання саміту лідерів ЄС, яке відвідав і український президент. 

Перед початком засідання він підписав безпекові угоди з очільниками інституцій ЄС, а також лідерами Литви та Естонії. Отже, у нас +3 безпекові угоди! 

Зеленський також виступив на відкритті саміту і провів низку двосторонніх зустрічей. 

Провів коротку, але емоційну зустріч і з угорським прем’єром Віктором Орбаном. З одного боку, Угорщина не пручалася схваленню безпекової угоди ЄС з Україною, а з іншого – висунула Україні вимоги, які можуть створити складнощі на нашому шляху до членства в ЄС.

Про ці вимоги згадували і раніше, але сьогодні "Європейська правда" першою їх опублікувала!

Про все важливе і цікаве за четвер, 27 червня, – в нашому дайджесті.

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Три нові безпекові угоди

Сьогодні вдень український президент Володимир Зеленський прибув до Брюсселя для зустрічі  з очільниками ЄС та держав-членів, проведення двосторонніх переговорів та підписання трьох безпекових угод. 

"Ми будемо говорити з лідерами про наші наступні кроки (у процесі набуття членства в ЄС) і, звісно ж, про першочергові потреби, – це протиповітряна оборона. Ми вдячні за оголошені та підписані партнерами пакети, але ми терміново потребуємо їх на полі бою", – сказав Зеленський після прибуття на саміт ЄС у Брюсселі.

В бельгійській столиці, до речі, працював і наш кореспондент.

Перед засіданням саміту лідерів країн Євросоюзу президент України та очільники інституцій ЄС Шарль Мішель та Урсула фон дер Ляєн підписали угоду у галузі безпеки.

Документ, що має назву "Спільні безпекові зобов'язання між Європейським Союзом та Україною", суттєво відрізняється від двосторонніх безпекових угод України та держав-членів НАТО.

Зокрема, угода з ЄС не містить жодних згадок про майбутнє членство України в Альянсі та про його підтримку, оскільки до ЄС входять як позаблокові держави (Австрія, Ірландія), так і Угорщина, що загалом утримується від підтримки України.

Українські джерела відзначають важливість норми про те, що Україна отримуватиме фінансування з Європейського фонду миру (European Peace Facility, EPF).

Згодом Офіс президента України опублікував текст безпекової угоди між Україною і Євросоюзом як об’єднанням.

Документ складається зі стислого вступного блоку про спільні цінності, осуд загарбницької війни РФ, готовність ЄС підтримувати Україну у довгостроковій перспективі та про європейське майбутнє України. 

Основний текст документа складається із великого блоку зобов’язань щодо безпеки та оборони, починаючи від продовження допомоги зброєю та з підготовкою українських військових.

Також перед початком засідання Європейської ради (саміту ЄС) Зеленський підписав безпекові угоди з президентом Литви Гітанасом Науседою та прем’єркою Естонії Каєю Каллас.

Таким чином, кількість безпекових угод, підписаних Україною з партнерами, досягла двох десятків.

"Уряд Естонії поставив за мету виділяти на військову підтримку України щонайменше 0,25% ВВП щорічно з 2024 до 2027 року. Естонія продовжуватиме різнобічну підтримку України протягом десятирічного терміну дії цієї Угоди", – зазначено у документі.

Литва також "прагнутиме щорічно надавати Україні безпекову та оборонну підтримку в розмірі 0,25% її річного ВВП".

Саміт ЄС і двосторонні переговори

У виступі на відкритті засідання саміту ЄС в Брюсселі президент Володимир Зеленський закликав Європейський Союз посилити військову допомогу Україні, а також продовжувати санкційний і дипломатичний тиск на Росію, аби послабити її здатність вести війну.

Президент перерахував п’ять складових тиску на Росію. 

Серед іншого, він закликав зробити наголос на артилерії та снарядах, фінансуванні поставок, а також "дотриманні кожної обіцянки".

До речі, сьогодні він поговорив з чеським прем’єром про снаряди та підготовку безпекової угоди. У Чехії розповіли, що вже поставили Україні до 50 тисяч снарядів в рамках своєї ініціативи.

На відкритті засідання саміту ЄС Володимир Зеленський також повідомив лідерам ЄС, що Білорусь має стати членом Союзу.

"Я впевнений, що буде аналогічне рішення щодо Білорусі, оскільки це європейська нація, яка повинна мати європейське майбутнє", – заявив Зеленський.

Він також наголосив, що колись Грузія має перейти до переговорів з ЄС, "час для цього настане".

Як відомо, офіційний Тбілісі продовжує віддалятися від Заходу. Парламент Грузії схвалив розкритикований "Венеційкою" пакет законів про "сімейні цінності".

Крім того, сьогодні Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) закликала Грузію негайно скасувати скандальний закон про "іноагентів". 

Раніше високий представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель підтвердив, що в Європейському Союзі підготували пропозиції заходів проти Грузії в разі її подальшого антидемократичного курсу.

Також Зеленський на полях саміту Європейського Союзу вперше зустрівся зі словацьким президентом Петером Пеллегріні, який вступив на посаду в середині червня. 

"Запевнив свого українського колегу, що Словаччина бажає якнайшвидшого і справедливого миру для України", – додав Пеллегріні.

Ще одна приємна новина – Україна отримала від Європейського Союзу транш фінансової підтримки у розмірі 1,9 млрд євро за програмою Ukraine Facility.

Вимоги Орбана

Глава угорського уряду Віктор Орбан на полях саміту ЄС підійшов до президента Володимира Зеленського й обоє лідерів коротко, проте емоційно поспілкувалися. 

Угорщина за кілька днів, з 1 липня, розпочне піврічне головування у Раді Євросоюзу.

Раніше високопосадовець зовнішньополітичної служби ЄС заявив "ЄвроПравді", що вважає найбільшим успіхом двосторонньої угоди України з Євросоюзом те, що її взагалі вдалося узгодити і підписати, попри позицію Угорщини.

Тим часом, Угорщина вимагає від України виконати вимоги для посилення захисту прав національних меншин.

Угорський прем'єр Віктор Орбан погодився підтримати початок вступних переговорів лише у разі, якщо Україна публічно зобов’яжеться виконати 11 вимог Будапешта щодо прав угорської меншини на Закарпатті.

Тому, на офіційному відкритті переговорів про вступ України в ЄС віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина публічно згадала про 11 проблемних питань, порушених угорською стороною, і заявила, що "ми щиро віддані наміру вирішити та на цій основі повністю втілити" їх. 

Сьогодні "Європейська правда" першою опублікувала перелік з 11 вимог.

Серед іншого, Угорщина вимагає визнати все Закарпаття "традиційно угорським", а також вимагала змінити виборчу систему "для угорців".

Дуже докладно про деталі угорської позиції та її найпроблемніші елементи читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка 11 вимог Орбана. Як Угорщина знову перетнула червоні лінії у шантажі України на шляху до ЄС.

Оцінки РФ від генсека НАТО

Президента України Володимира Зеленського у штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі прийняв і генсек НАТО Єнс Столтенберг, який завершує роботу на цій посаді.

Центральною темою розмови був майбутній саміт НАТО у Вашингтоні.

"Думаю, ми справді на шляху до дуже позитивного саміту для України і для НАТО", – зазначив Столтенберг під час зустрічі.

Генсек сказав, що, за його очікуваннями, союзники погодяться на те, щоб Альянс взяв на себе лідерство у координації надання західної військової допомоги Україні. Також Столтенберг "запропонував довгострокову фінансову обіцянку, аби надати Україні більше прогнозованості щодо допомоги, яку вона отримує". 

А в інтерв’ю агентству AFP генсек генсек НАТО повідомив, що Росія не здатна на "значні прориви" в Україні.

"У нас немає жодних інших ознак або причин вважати, що Росія має можливості, сили для значних проривів", – додав він.

Генсек Альянсу, однак, застеріг, що Росія, найімовірніше, "продовжить просуватися по лінії фронту" і завдавати авіаударів по Україні.

"Але ми бачимо, що українці змогли утримати лінію фронту. Вони змогли й далі завдавати важких втрат російським окупантам – як уздовж лінії фронту, так і ударами вглибину російської території", – зазначив Столтенберг.

Як повідомляє The New York Times із посиланням на дані розвідки США та НАТО, втрати російської окупаційної армії в Україні у травні суттєво зросли з огляду на наступ на півночі Харківської області, сягнувши в середньому понад 1000 убитими й пораненими на день.

Американські оцінки втрат у війні ґрунтуються на супутникових знімках, перехопленнях, повідомленнях у соціальних мережах і ЗМІ, а також на офіційних повідомленнях Росії та України, уточнює The New York Times.

Водночас Україна активно будує укріплення і встановлює мінні поля, щоб уповільнити російський наступ, а отже перебуває у більш виграшній позиції, говорять співрозмовники NYT.

Тим часом, за даними Financial Times, США та Ізраїль ведуть переговори з Україною про надання до 8 систем Patriot!

Загроза ультраправих в Європі

Сьогодні перед cамітом ЄС Володимир Зеленський також заявив, що розраховує на збереження підтримки Франції після дострокових парламентських виборів, на яких опитування прогнозують перемогу ультраправим. 

Днями лідер французьких ультраправих Жордан Барделла запевнив, що готовий протистояти Росії, якщо він стане прем'єр-міністром після дострокових парламентських виборів, які відбудуться 30 червня і 7 липня.

4 липня парламентські вибори відбудуться у Британії. 

Правопопулістська партія Найджела Фараджа Reform UK після рекордно високого показника 19% (минулого тижня) впала до 16%. 

Свіже опитування громадської думки проводили з 24 по 26 червня. 

Падіння відбулося після того, як її лідер заявив, що Захід спровокував вторгнення Росії в Україну.

Зауваження Фараджа, одного з найбільш впізнаваних і суперечливих політиків країни, викликали різку критику по всьому британському політичному спектру, але він знову повторив їх під час передвиборчої кампанії на цьому тижні.

Слід також додати, що за тиждень до парламентських виборів у Британії страйкують тисячі лікарів.

Чимала проблема з ультраправими і в Німеччині. 

Там – нові обшуки в ультраправого політика, що міг отримувати гроші від РФ. А ще в Німеччині –  чергова хвиля обшуків у справі про продаж люксових авто в Росію, а та

Бундестаг наклав штраф на ультраправу депутатку за трансфобію.

Посилення кордону ЄС

Вранці стало відомо, що Польща і країни Балтії закликали ЄС створити лінії оборони на кордоні з РФ та Білоруссю.

Згодом польський прем'єр Дональд Туск підтвердив ці заклики.

У Польщі створять спецпідрозділи для охорони кордону, а Фінляндія за 163 млн євро купить два літаки для спостереження за кордоном із РФ.

Крім того, Польща, разом з Німеччиною і Чехією, направили листа до Єврокомісії, у якому вони просять про більшу фінансову підтримку ЄС для покриття витрат на прийом українців з тимчасовим захистом.

Решта новин

Іспанія надасть пільгову позику Україні на 50 млн євро для підтримки приватного сектора.

За даними ЗМІ, прем’єрка Італії проігнорувала дзвінки колег у ЄС через образу за розподіл посад. Польський прем’єр Дональд Туск запевнив у повазі до Джорджії Мелоні, ображеної через розподіл посад у Євросоюзі.

Молдовський експрезидент Додон не впевнений, чи є Херсон та низка інших регіонів територією України.

У Німеччині 99-річний ексохоронець концтабору може уникнути суду через стан здоров’я.

У Словаччині зіткнулися автобус і пасажирський потяг: щонайменш четверо загиблих.

У Швеції засудили 15-річного підлітка, який зі зброєю їхав у посольство Ізраїлю.