Решение саммита НАТО, соперник Орбана поддержал украинцев, договор с Румынией: новости дня

Що означають рішення щодо України, які ухвалили на саміті НАТО? Загалом сьогодні було багато про допомогу українцям. 

Чим члени Альянсу роздратували Китай і Росію? Як в Євросоюзі реагують на вояж Орбана до диктаторів? 

До речі, сьогодні головний опонент Орбана в Угорщині Петер Мадяр відвідав Україну і підтримав українців. 

Перший сенатор-демократ закликав Байдена знятися з виборів, а влада Грузії вважає, що випереджає НАТО за рівнем розвитку демократії.

Про все важливе і цікаве за четвер, 11 липня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Рішення саміту НАТО

На саміті НАТО у Вашингтоні ухвалили рішення, яке є ще однією точкою неповернення в інтеграції України до НАТО.

"Хоча умови вступу України до НАТО, мабуть, ще не визначені, але тепер ми можемо говорити, що цей вступ незворотний, він точно станеться. І важливо, що це два паралельні шляхи – розширення НАТО і ЄС", – пояснив, зокрема, у середу іспанський прем’єр Педро Санчес.

Глава словацького уряду Роберт Фіцо заявив, що членство України в НАТО лише гарантує початок Третьої світової війни.

"Я розумію бажання України, це суверенна країна, але членство України в НАТО – це лише гарантія Третьої світової війни", – сказав Фіцо у відеозверненні на Facebook.

Його коментарі пролунали через кілька годин після того, як словацька делегація на саміті НАТО у Вашингтоні підтримала загальну позицію, що Україна перебуває на "незворотному шляху" до вступу в Альянс.

Ще один блок вашингтонського рішення, присвячений Україні, стосується фінансування. Тут досягнутий результат лишає набагато більше невизначеності.

Причому, на перший погляд, все звучить дуже позитивно: саміт НАТО узгодив план фінансування оборони України на 2025 рік, і члени Альянсу одностайно взяли на себе зобов’язання щодо того, що Україна отримає "базове фінансування в розмірі як мінімум 40 млрд євро протягом наступного року". Йдеться саме про мінімальну суму, фактична допомога союзників може бути більшою. Також в НАТО наголосили на довгостроковій підтримці України: суми фінансування на 2025, 2026 і наступні роки визначатимуть додатково. 

Домовленість про суму допомоги на 2025 рік не включає головного: розподілу грошей між країнами.

Схоже, що єдина домовленість, що досягнута, та й то неофіційно – це розподіл витрат 50/50 між США та рештою членів НАТО. А як ділитиме цю суму "решта" і що буде у разі проблем з американською складовою – лишається відкритим питанням.

В самому Альянсі, втім, діляться позитивними очікуваннями і нагадують, що норма про оборонні витрати у розмірі 2% ВВП також не є юридично зобов’язуючою. Але публічний тиск, а також політичний тиск Вашингтона (а тут до нього додається ще й Берлін) дозволяють досягати результатів.

Тому гроші для України також мають бути.

А "Європейська правда" продовжує стежити за рішеннями, які ухвалюють на саміті НАТО, у тому числі стосовно України.

Докладніше про основні рішення саміту Альянсу по Україні – в статті Сергія Сидоренка (з Вашингтона) НАТО неминуче: що означає рішення саміту про членство України в Альянсі та 40 млрд для ЗСУ.

Слід додати, що у четвер представники держав, що підписали безпекові угоди з Україною, зберуться разом узгодження нової домовленості.

"Байден збере два десятки країн для того, щоби запустити "український компакт". Цей компакт (політична домовленість) об’єднає всі країни, які підписали безпекові угоди з Україною", – пояснив національний безпековий радник США Джейк Салліван.

До речі, на полях саміту НАТО у Вашингтоні президент України Володимир Зеленський і президент Румунії Клаус Йоганніс підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки між двома державами.

Особливістю цієї угоди є конкретні пункти співпраці для зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні. Румунія допомагатиме Україні в розмінуванні Чорного моря та надаватиме підтримку через інструменти ЄС і НАТО.

ППО і інша зброя для України

На саміті НАТО, звісно, обговорювали посилення української протиповітряної оборони. Зокрема, наземні системи ППО і винищувачі F-16. 

Сьогодні президент США Джо Байден оголосив новий пакет військової допомоги Україні.

Пакет військової підтримки, вартістю $225 млн, включає боєприпаси і зенітно-ракетний комплекс Patriot – це вже п’ята стратегічна зенітна система, яку за останні декілька місяців Україні пообіцяли західні партнери. Нагадаємо, у Києві підрахували, що необхідно мінімум сім таких систем. 

Новини щодо військової підтримки Україні надходили не тільки з США.

 Норвегія виділяє майже $100 млн на протиповітряну допомогу для України, а Швеція висловила готовність передати винищувачі Gripen.

Канада анонсувала новий пакет військової допомоги Україні на понад 350 млн доларів, а Португалія збільшить військову допомогу Україні до 220 млн євро.

Перші 18 українських САУ "Богдана" коштом Данії поставлять найближчими місяцями, а ще союзники України закуплять до 120 тисяч снарядів калібру 152 мм.

Литва передала нову партію військової допомоги Україні, країни "коаліції дронів" створили спільний фонд на 45 млн євро.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що кілька тисяч осіб уже зареєструвалися для участі в Українському легіоні – новому добровольчому військовому підрозділі – в Польщі. 

Нагадаємо, на пресконференції з Дональдом Туском у Варшаві Володимир Зеленський оголосив, що безпекова угода з Польщею включає створення Українського легіону, до якого зможуть добровільно долучатися і проходити вишкіл українці за кордоном.

До речі, у німецькій опозиції повідомили, що якщо очолять уряд, готові повертати в Україну військовозобов’язаних українців.

Чехія готова прийняти на лікування дітей зі зруйнованого Росією "Охматдиту".

Реакція РФ і Китаю

Китай обурився через рішення саміту НАТО щодо нього.

Саміт Альянсу ухвалив декларацію з найбільш різкими формулюваннями щодо участі Китаю у війні в Україні, звинувативши Пекін у тому, що він є вирішальною силою, яка сприяє війні Росії.

Це викликало гнівну реакцію місії Китаю при ЄС, яка закликала НАТО "припинити роздувати так звану китайську загрозу і провокувати конфронтацію і суперництво".

А речник Міністерства закордонних справ Китаю Лін Цзянь заявив, що Альянс обливає його країну брудом за допомогою "сфабрикованої дезінформації".

Китай також закликав НАТО триматися подалі від Азійсько-Тихоокеанського регіону, заявивши, що зусилля Альянсу зі зміцнення військових і безпекових зв'язків з сусідами Китаю підривають інтереси країни, а також мир і стабільність в регіоні.

А у Росії пригрозили військовою відповіддю на розміщення ракет "Томагавк" у Німеччині.

У спільній заяві США і Німеччини, опублікованій на полях саміту НАТО, йдеться, що "Томагавки" розмістять у Німеччині з метою посилення стримування та захисту своїх партнерів по НАТО.

Як повідомив канцлер Німеччини Олаф Шольц, рішення про "Томагавки" готувалось давно.

Орбан-"миротворець"

Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив, що його країна виступає проти перетворення Північноатлантичного Альянсу на "антикитайський" блок і не підтримуватиме його в цьому.

Китай є важливим торговельним і інвестиційним партнером ЄС, водночас після повномасштабного вторгнення Росії в Україну інші країни-члени Євросоюзу прагнуть стати менш залежними від Пекіна, який активно підтримує Москву.

Нагадаємо, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан впродовж останнього тижня зустрічався з лідерами Росії і Китаю у межах своєї "мирної місії".

За даними FT, юридична служба ЄС у середу, 10 липня, повідомила державам-членам, що дії Орбана порушили договори Євросоюзу, які забороняють будь-які "заходи, які можуть поставити під загрозу досягнення цілей Союзу".

Як дізналося видання, держави Європейського Союзу розглядають різні варіанти покарань для Угорщини через неузгоджений візит її прем’єр-міністра Віктора Орбана до Росії, зокрема позбавлення Будапешта головування в Раді ЄС.

Голова лібералів у Європарламенті вимагає покарати Угорщину через "миротворчість".

Суперник Орбана підтримав українців

Сьогодні головний суперник Орбана, лідер опозиційної партії "Тиса" Петер Мадяр, прибув до Києва і вшанував полеглих захисників України.

Також він відвідав "Охматдит" і дорікнув прем'єру Угорщини за вояжі до диктаторів.

Мадяр підкреслив, що теж хоче миру, але не їздить до диктаторів приватними літаками і не веде таємних переговорів, а хоче допомогти конкретними діями, натякаючи на "мирні вояжі" Віктора Орбана.

"Звичайно, ви можете літати від диктатора до диктатора на розкішних літаках і вести переговори, про зміст яких насправді ніхто не знає, або ви можете зробити конкретні кроки", – заявив Мадяр.

Парламент Молдови почав засідання хвилиною мовчання за загиблими у понеділок українцями.

Агенти РФ на Заході

У Латвії на три роки засудили прокремлівську активістку, а у США двоє чоловіків визнали, що допомагали Росії обходити санкції.

За даними CNN, CША і Німеччина зірвали плани Росії убити гендиректора виробника зброї Rheinmetall.

До речі, найближчими тижнями компанія відкриває в Україні завод з виробництва бронетехніки, що, за словами одного з джерел, знайомого з розвідданими, викликає глибоке занепокоєння в Росії. 

Та навіть депутати в країнах Євросоюзу продовжують поширювати проросійський порядок денний. Одного такого не допустили в Україну. 

Міністерство закордонних справ надало пояснення, чому німецького депутата Бундестагу від Лівої партії Зьорена Пельмана депортували з України 9 липня.

Згідно з поясненням міністерства, депутат отримав заборону на в’їзд до України "у звʼязку із системним виправданням збройної агресії РФ проти України та запереченням права нашої держави на збройний захист". 

В Іспанії українці протестували проти кінофестивалю, організованого російськими пропагандистами.

А на вокзалі Стокгольма затримали двох людей, що везли вибухівку.

Решта новин

У Молдові автобус Кишинів-Київ зіткнувся з легковиком: двоє загиблих.

У Британії впіймали ймовірного вбивцю родини коментатора ВВС, яких застрелили з арбалета.

Копенгаген віддячуватиме безплатною їжею та кавою за екологічні вчинки.

Перший сенатор-демократ закликав Байдена знятися з виборів.

Влада Грузії вважає, що випереджає НАТО за рівнем розвитку демократії.