Байден выбрал преемницу, Орбан снова блокирует оружие Украины, новый Кабмин Эстонии: новости дня

Байден оголосив про вихід із виборчої гонки і просить призначити віцепрем’єрку Гарріс кандидаткою в президенти від демократів. Останні опитування поки не демонструють явного відриву Трампа від неї.

Проте, Німеччина нібито вже готується до повернення Трампа до Білого дому. У Польщі також закликають ЄС готуватися до змін у відносинах зі США. 

Сьогодні у Брюсселі відбулося засідання Ради ЄС. Серед головних тем зустрічі – Україна. Що саме обговорювали? 

А ще: політична гра Макрона, "мирні плани" і інше.

Про все важливе і цікаве за понеділок, 22 липня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Байден знявся з виборів на користь Гарріс

Вчора президент США Джо Байден оголосив про припинення участі у президентській кампанії.

"Для мене було найбільшою честю мого життя бути вашим президентом. І хоча я мав намір балотуватися на другий термін, та я вважаю, що в інтересах партії та країни буде краще, якщо я відійду (від перегонів) і зосереджуся виключно на виконанні моїх обов'язків Президента до кінця мого терміну", – заявив він, зокрема, у листі.

Звертає на себе увагу те, що Байден не став уточнювати причину свого рішення, але пообіцяв зробити це пізніше, у зверненні до нації.

Як дізналося видання The Wall Street Journal, президент США вирішив вийти з передвиборчих перегонів після розмови з найближчими радниками у неділю вдень.

Джо Байден просить призначити віцепрезидентку Камалу Гарріс кандидатом у президенти від Демпартії.

"Сьогодні я хочу запропонувати свою повну підтримку і схвалення Камалі як кандидатці від нашої партії цього року", – додав він.

Камала Гарріс підтвердила, що готова змагатися за президентську посаду і вже навіть, як пише The Wall Street Journal, поспілкувалась з потенційними кандидатами у віцепрезиденти.

Потенційні конкуренти Гарріс підтримали її висунення в президенти США.

Дані останніх опитувань від Decision Desk HQ і The Hill свідчать про те, що вона з незначним відривом відстає від кандидата республіканців Дональда Трампа.

У парі Трамп-Гарріс експрезидент випереджає її на приблизно 2 процентних пункти – із 47% проти 45%.

Але, у разі включення в опитування незалежного кандидата Роберта Кеннеді відрив Трампа від Гарріс зростає до 5,7 процентних пунктів.

Інші опитування теж поки не показують явної переваги Трампа чи Камали Гарріс на виборах у США.

Зокрема, CNN повідомляє, що за результатами опитувань, які провели після невдалих для Джо Байдена президентських дебатів наприкінці червня, рейтинг кандидата у президенти від Республіканської партії Дональда Трампа і Камали Гарріс практично однакові.

Результати показують, що в середньому за шістьма останніми опитуваннями Трамп має 48% підтримки, тоді як Гарріс – 47%.

Редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко пише, що Камала Гарріс є безальтернативною кандидаткою в президенти США від демократів в умовах, коли до виборів залишається 3,5 місяця. 

Сидоренко зазначає, що висування Камали Гарріс має значні вади. Ключова з них – це низька стеля популярності віцепрезидентки.

Отже, найреальнішим, на його думку, наразі видається варіант перемоги Трампа у президентському двобої з Гарріс. При цьому він нагадує, що і дива трапляються. 

Докладніше про це і про те, чому рішення Байдена все ж таки не було даремним, читайте в статті Вибори без Байдена, на яких перемагає Трамп. Що змінює запізніле рішення президента США.

Реакція на оголошення Байдена

Кандидат у президенти США від Республіканської партії Дональд Трамп глузуваннями й образами відреагував на зняття з президентських виборів чинного президента Джо Байдена. 

Трамп заявив, що Байден "не годився на те, щоб балотуватися на президентську посаду, і явно не може виконувати свої обов’язки – і ніколи був придатний до цього". 

"Ми будемо дуже страждати через наслідки його президентства, але ми виправимо завдану шкоду дуже швидко", – заявив Трамп, завершивши своїм гаслом "MAKE AMERICA GREAT AGAIN".

У Білому домі запевнили, що Байден не планує достроково складати повноваження.

Президент України Володимир Зеленський відреагував подякою за непохитну підтримку України у її боротьбі за свободу, та зазначив, що ця допомога, разом із сильною двопартійною підтримкою, була й залишається критично важливою.

"Ми поважаємо його сьогоднішнє важке, але сильне рішення. Ми завжди будемо вдячні за лідерство президента Байдена. Він підтримав нашу країну в найдраматичніший момент в історії, допоміг нам запобігти путінській окупації нашої країни і продовжує підтримувати нас протягом всієї цієї жахливої війни", – зазначив Володимир Зеленський.

Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав Байдена другом та зазначив, що він дуже багато зробив для США, для Європи і всього світу. 

"Завдяки йому трансатлатнична співпраця є близькою, НАТО – сильний і США є для нас хорошим і надійним партнером. Його рішення не балотуватися вдруге заслуговує на повагу", – написав Шольц. 

За даними Financial Times, уряд Німеччини готується до переобрання Трампа президентом США.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав Європейський Союз готуватися до змін у відносинах зі США й почати витрачати більше на оборону незалежно від того, кого американці оберуть президентом цього року.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що поважає рішення Байдена. "Я знаю, що він – як і робив раніше протягом своєї видатної кар’єри – ухвалював рішення на основі своїх уявлень про те, як буде краще для американського народу", – написав Стармер. 

Реакції опублікували і попередні прем’єри Сполученого Королівства, які працювали з Байденом за останні чотири роки. 

Засідання Ради ЄС

У понеділок у Брюсселі відбулося засідання міністрів закордонних справ Євросоюзу – Ради ЄС.

Щодо України обговорювали два основних питання: підтримку для української енергосистеми перед новою зимою, а також підтримку спроможностей української протиповітряної оборони. 

До речі, вчора ввечері Володимир Зеленський повідомив про прибуття Patriot від Німеччини.

На одному з етапів зустрічі до неї приєднювався міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. До речі, 23-25 липня він здійснить візит до Китаю. 

В ході свого виступу Кулеба закликав партнерів активізувати захист і відновлення енергетичної інфраструктури України.

Він назвав пʼять пріоритетних кроків задля термінової допомоги українській енергосистемі.

"Перший – це посилення протиповітряної оборони. Другий – це швидкий ремонт та відновлення об'єктів генерації та розподілу. Третій – децентралізація енергосистеми, зокрема встановлення когенераційних установок. Четвертий – збільшення імпортних потужностей з ЄС із нинішніх 1,7 до 2,2 гВт. Пʼятий – залучення коштів та обладнання від партнерів", – зауважив міністр.

Глава МЗС закликав європейських партнерів активізувати зусилля за цими пʼятьма напрямами роботи.

Високий представник Євросоюзу з зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель оголосив, що ЄС скерує перший транш від заморожених активів Росії на закупівлю зброї для України на початку серпня.

Боррель сказав, що на засіданні "повідомив міністрам про прогрес стосовно першого траншу в 1,4 мільярда євро".

На засіданні глав МЗС країн ЄС окремо обговорили "миротворчі вояжі" прем’єра Угорщини Віктора Орбана до Москви та Пекіна та антиєвропейські заяви від офіційного Будапешта. 

Переважна більшість міністрів закордонних справ країн Європейського Союзу на засіданні в Брюсселі розкритикували неузгоджені "мирні місії" угорського керівництва.

Візити Орбан здійснив вже після того, як Угорщина почала головувати у Раді ЄС 

Нагадаємо, Єврокомісія вирішила знизити рівень представництва на неформальних засіданнях Ради ЄС під час угорського головування, аби показати невдоволення неузгодженими зовнішньополітичними кроками Віктора Орбана. Аналогічний крок ухвалили кілька держав-членів.

У Європейській комісії водночас кажуть, що юридично не можуть позбавити Угорщину головування у Раді ЄС, але можуть бойкотувати його.

Словенія не буде ігнорувати зустрічі ЄС під головуванням Угорщини.

Перед початком засідання міністрів закордонних справ країн ЄС у Брюсселі глава МЗС Чехії Ян Ліпавський заявив, що завдяки чеській ініціативі протягом липня-серпня в Україну буде доставлено 100 тисяч боєприпасів.

Він додав, що є достатньо коштів, щоб доставити в Україну 500 тисяч боєприпасів до кінця року.

Рада ЄС продовжила економічні санкції проти Росії – до кінця січня 2025 року.

А ще міністри ухвалили рішення про зміну статусу Євросоюзу в Реєстрі збитків, завданих агресією Росією проти України (RD4U), з асоційованого члена на повноправного учасника.

"Зміна статусу також сприяє фінансовій стабільності Реєстру (збитків від РФ), оскільки ЄС зобов'язується робити обов'язковий щорічний фінансовий внесок", – йдеться в повідомленні Єврокомісії.

Крім того, Рада ЄС схвалила першу в історії військову підтримку для Вірменії.

У Вірменії також кажуть про отримання від ЄС "зеленого світла" для діалогу про безвіз.

Угорщина і допомога Україні

Угорщина на Раді ЄС знову заблокувала фінансування з фонду ЄС, який допомагає Україні зброєю.

При цьому Будапешт обурений рішенням України внести "Лукойл" до свого санкційного списку, що й призвело до призупинення транзиту нафти.

За словами міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто, рішення України "фундаментально загрожує безпеці енергопостачання Угорщини та Словаччини".

"Це неприйнятний крок з боку України, країни, яка хоче бути членом Європейського Союзу, яка одним рішенням ставить під фундаментальний ризик постачання нафти до двох країн-членів ЄС. Таке рішення України є явним порушенням Угоди про асоціацію", – вважає Сійярто.

На тему допомоги Україні слід додати, що Чехія стала 16-им учасником "коаліції дронів" для України, а Латвія відправила до України партію з 500 дронів.

Щодо "мирних планів"

В уряді України прокоментували "мирний план" експрем’єра Британії Джонсона.

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що "мирні пропозиції" колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона, які набули резонансу в Україні, відображають його власні погляди.

Минулого тижня Борис Джонсон зустрічався з кандидатом у президенти США від Республіканської партії Дональдом Трампом, після чого опублікував у таблоїді Daily Mail колонку про своє бачення "мирної угоди" між Україною та Росією.

Його бачення полягає в тому, що Київ відновлює контроль над територіями станом на 24 лютого 2022 року, для чого США дають йому всю необхідну зброю і не блокують подальшого вступу в НАТО. Крім того, українські військові в перспективі можуть замінити американський контингент у Європі.

Росії натомість пропонують певні гарантії "захисту російськомовних" в Україні та перспективи повернення в "Групу семи" і партнерства з НАТО. На думку експрем’єра Британії, саме Трамп здатен утілити цей план у життя.

Спікер Палати представників США Майк Джонсон упевнений, що Дональд Трамп зможе завершити війну в Україні, якщо стане президентом.

"Ми підтримуємо мир через силу. За три з половиною роки правління адміністрації Байдена цього не було. Все було з точністю до навпаки", – сказав Джонсон.

Політична гра Макрона

Претендентка французьких лівих на пост прем'єра Лоранс Тубіана відмовилась від посади через те, що найбільша партія з блоку лівих "Нескорена Франція" виступила проти її кандидатури. 

У країні розпочинаються Олімпійські ігри і увага буде прикута саме до них. А це, серед іншого, різко зменшує ймовірність зміни уряду у найближчі тижні – все-таки за питання безпеки має відповідати одна команда.

Емманюель Макрон закликає до "політичного перемир'я" через Олімпіаду. Також стало відомо, що Франція цілодобово охоронятиме олімпійську команду Ізраїля.

Період Олімпіади дає президенту Макрону шанс завершити формування свого плану та повернути собі парламентську більшість.

Президент Франції зберігає стратегічну ініціативу і має чималі шанси зберегти владу, йдеться в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Реванш Макрона: як президент Франції може отримати лояльний уряд та більшість без ультралівих.

Решта новин

Президент Естонії призначив новий уряд, а у Болгарії провалилася ще одна спроба сформувати уряд.

18-річний юнак загинув від удару блискавки на найвищій горі Німеччини.

У Хорватії сталася стрілянина в будинку для літніх людей. Загинули шестеро осіб, ще шестеро постраждали.

Греція тестує тисячі тварин після спалаху "козячої чуми".