Проблемы с немецкой помощью, Макрону грозит импичмент, блокада Storm Shadow: все за выходные

У центрі уваги вихідних – Німеччина, де триває бюджетний процес від якого залежить обсяг підтримки України. Є ризик скорочення допомоги. 

Жителі східних регіонів Німеччини прагнуть змінити курс у політиці щодо України і підтримують переговори з кремлівським правителем Владіміром Путіним.

Німецька "подруга Путіна" хоче розслідувати роль уряду канцлера Шольца у вибухах "Північного потоку", головний підозрюваний у підриві якого – українець.

У Хорватії розшукують трьох українців, яких підозрюють у влаштуванні пожежі в порту Медулін і знищенні 35 суден.

Про все важливе і цікаве за вихідні, 17 та 18 серпня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Щодо операції на Курщині

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур вважає, що в операції Збройних сил України у Курський області можна виділити як плюси, так і мінуси.

"Якщо Україна піде далі на Курськ, то тут дистанції будуть уже зовсім інші. І я б сказав, що це і позитивно, і негативно. Звичайно, мінус у тому, що вони не можуть використовувати це озброєння, але плюс тут у тому, що це мотивує українців робити свою зброю і свої ракети", – зазначив Певкур.

Він сказав, що розуміє рішення України не повідомляти союзників про підготовку наступу у Курській області.

Нагадаємо, міністр оборони Латвії Андріс Спрудс, коментуючи події у Курській області, заявив, що розв'язана РФ війна проти України "певною мірою повернулася до себе додому".

Українська операція у Курській області отримала позитивну оцінку німецького генерал-майора Крістіана Фройдинга, який очолює координаційний центр із питань України в німецькому Міноборони.

Експрем'єр Британії Борис Джонсон закликав зняти табу на удари Storm Shadow на території Росії. За даними Times, США блокують британський дозвіл для України бити ракетами Storm Shadow по Росії.

Італійських журналістів, що зняли репортаж на Курщині, повертають додому після погроз РФ.

Щодо переговорів з РФ

Посол Німеччини в Москві Александер Граф Ламбсдорф заявив, що Росія наразі не готова до мирних переговорів з Україною.

"На даний момент російська сторона не демонструє жодної готовності до переговорів, але наполягає на перебільшених передумовах", – пояснив Ламбсдорф.

За його словами, "одного дня Росія також повинна усвідомити, що вона досягає набагато менше цією війною, ніж мала намір зробити на початку, що вона завдає собі серйозної шкоди на міжнародному рівні, і що її економіка повністю перегріта і не буде стійкою".

Він додав, що нинішнє просування сухопутних військ України в російський регіон Курська змусило Росію нервувати. Для прикордонних військ, спецслужб, військових, сил цивільної оборони, а також населення стало неприємною несподіванкою те, що українські війська змогли досягти успіху в таких діях.

Жителі східних регіонів Німеччини прагнуть змінити курс у політиці щодо України і підтримують переговори з кремлівським правителем Владіміром Путіним.

"На відміну від заходу, ми на сході досить добре знаємо росіян, у тому числі ментально. Вони можуть бути дуже витривалими, і люди довіряють їм багато в чому, ґрунтуючись на минулому досвіді", – сказав прем'єр-міністр німецької федеральної землі Саксонія-Ангальт Райнер Хазелофф. 

За його словами, багато хто побоюється неконтрольованої реакції з боку Москви.

"Як жертви радянської окупації, ми знаємо, що іншим так і не вдалось досягти перемоги над Росією", – резюмував він.

На сході Німеччини переважають більш проросійські настрої. 

Згідно з опитуваннями, перше місце на виборах до парламентів східних земель Тюрингія, Саксонія та Бранденбург може посісти ультраправа "Альтернатива для Німеччини". 

"АдН", як і партія BSW ліворадикальної Сари Вагенкнехт,  виступають проти поставок зброї в Україну і за негайні переговори між Україною та Росією.

На зборах ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" ("АдН") у східній землі Саксонія-Ангальт видавець ультраправого політичного журналу Compact, який нещодавно був заборонений німецьким урядом, розкритикував уряд у Берліні і заявив про свою підтримку правителя Росії Владіміра Путіна.

Справа щодо "Північного потоку"

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск відреагував на останні події довкола розслідування справи про вибухи на газопроводах "Північного потоку".

"Всім ініціаторам і покровителям "Північного потоку-1" і "Північного потоку-2". Єдине, що ви повинні зробити сьогодні з цього приводу – вибачитися і промовчати", – написав Туск.

У четвер на сайті щоденної газети Die Welt з'явилося інтерв'ю з колишнім керівником німецької зовнішньої розвідки Августом Ганнінгом. Він заявив, що напад на газопровід, ймовірно, стався за підтримки Польщі. Він додав, що Німеччина повинна розглянути можливість вимагати від польської та української влади компенсації.

Польський віцепрем'єр і міністр цифровізації Кшиштоф Гавковський рішуче заперечив звинувачення в причетності Польщі.

14 серпня декілька німецьких ЗМІ, зокрема ARD, Süddeutsche Zeitung (SZ) та Die Zeit, повідомили, що ще на початку червня генеральний прокурор Роммель видав перший ордер на арешт головного підозрюваного у підриві – українського інструктора з дайвінгу Володимира.

Керівниця ультралівої партії BSW Сара Вагенкнехт вимагає роз'яснень щодо нападів на газопроводи "Північного потоку".

Вона закликає створити в Бундестазі слідчу комісію для з'ясування ролі федерального уряду у зв'язку з атаками на газопроводи "Північний потік".

"Якщо з'ясується, що німецька влада знала про план атаки заздалегідь, то ми матимемо скандал століття в німецькій політиці", – завила Вагенкнехт.

Крім того, ця німецька "подруга Путіна" збирається домагатись зняття ембарго на нафту з РФ.

За словами Зелених в німецькій землі Бранденбург, Вагенкнехт хоче "повернутися до програми нафтової ностальгії".

"Але ті, хто повертається до цього, ризикують не лише безпекою постачання. Ті, хто замовляє у Путіна, не отримають безпеки", – заявив провідний кандидат від Зелених у Бранденбурзі Беньямін Рашке.

Такий поворот назад означав би також втрату 400 мільйонів євро, які федеральний уряд обіцяв виділити на перепрофілювання заводу Шведта, і, таким чином, поставив би під загрозу робочі місця.

Проблеми з німецькою допомогою?

Видання Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung написало, що Німеччина не виділятиме додаткових коштів на допомогу Україні.

Причиною цього є заходи жорсткої економії з боку канцелярії та міністерства фінансів. Відповідне прохання міністр фінансів Крістіан Лінднер передав у листі до міністра оборони Бориса Пісторіуса 5 серпня.

Видання зазначає, що заборона вже діє і ситуація для України також може незабаром погіршитися, оскільки заплановану військову підтримку планують скоротити майже вдвічі наступного року, а потім зменшити до менш ніж десятої частини від нинішньої суми у 2027 році.

Більш того, як пише FAS, німецький уряд не зміг надати фінансування для нової системи ППО IRIS-T, яку виробник був готовий передати Україні після удару Росії по дитячій лікарні "Охматдит" у липні.

Посол України у Німеччині Олексій Макєєв закликав німецький уряд не скорочувати військову допомогу Києву.

Речник МЗС України Георгій Тихий зауважив, що в Німеччині триває бюджетний процес, "за яким ми уважно спостерігаємо". За його словами, очікується, що бюджет буде затверджений у листопаді, і лише тоді буде відомий рівень підтримки України на наступний рік.

"Нині, як і минулоріч, уряд ФРН запланував у проєкті бюджету певну суму допомоги Україні. Вона аналогічна тій, яка була запланована минулого року на цьому етапі бюджетного процесу. Минулоріч ця сума зросла на парламентському етапі ухвалення бюджету восени", – нагадав Тихий.

У німецькому Мінфіні зазначили, що двостороння допомога з боку Німеччини в майбутньому буде частково перенесена на міжнародні програми. Ідеться, зокрема, про рішення країн G7 виділити Україні кредити на 50 мільярдів доларів коштом заморожених російських активів.

У коментарі також зазначено, що німецький уряд підтримує Україну у фінансуванні та оснащенні військовою технікою такою мірою, якою не робить цього жоден інший європейський партнер. Цій меті слугує стаття "Модернізація" у федеральному бюджеті на 2024 рік, а також цільові асигнування на наступні роки.

"Федеральне міністерство фінансів готове розглянути можливість короткострокового надання додаткових коштів до того часу. Для цього, однак, додаткові потреби мають бути чітко визначені та зрозумілі, щоб відповідати всім бюджетним правилам і на цій основі можна було звернутися до Бундестагу з проханням про надання дозволу", – наголосили у Мінфіні.

У пресслужбі німецького відомства додали, що ще не отримали жодного конкретного повідомлення про вимоги.

"Тому ані розгляд, ані рішення не можуть бути прийняті", – резюмували у німецькому міністерстві.

Решта новин 

Трьох українців підозрюють у підпалі десятків суден у порту Хорватії.

Французькі ліві погрожують Макрону імпічментом.

Британія успішно запустила в космос перший військовий супутник.

Імміграція стала найбільшою проблемою для британців вперше з 2016 року.

У Британії жінконенависництво хочуть прирівняти до форми тероризму.

Туристу з України загрожує в’язниця і до 10 тисяч євро штрафу за напис, видряпаний на стіні Колізею.

В Іспанії нападник у масці накинувся з ножем на дітей на футбольному полі, один хлопчик загинув.