Харрис рекламирует Украину, открытие центра Украина-НАТО, Польша не оплатила снаряды: новости дня

Що на Заході думають про лякалки Путіна? Що в Румунії назвали безпрецедентною ескалацією? Як у Трампа думають завершити війну в Україні? І що нового з приводу допомоги Україні?

Про все важливе і цікаве за п’ятницю, 13 вересня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Як на Заході реагують на лякалки Путіна?

У четвер правитель Росії Владімір Путін заявив, що будь-який крок Заходу, який дозволить Києву використовувати далекобійну зброю проти цілей на території Росії, означатиме, що НАТО перебуває у стані війни з РФ.

Як писало видання The Guardian, США і Британія домовилися разом з іншими союзниками дозволити Україні вражати військові цілі на території Росії ракетами Storm Shadow, що є давньою вимогою Києва.

Прем’єр Британії Кір Стармер відповів на лякалки Путіна про втягування НАТО у війну.

"Росія розпочала цей конфлікт. Росія незаконно вторглася в Україну. Росія може негайно припинити цей конфлікт. Україна має право на самооборону", – сказав Стармер по дорозі в США на зустріч з президентом Джо Байденом. 

За словами британського прем’єра, у найближчі кілька тижнів і місяців можливі дійсно важливі події, як в Україні, так і на Близькому Сході, і тому необхідно ухвалити низку тактичних рішень.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск вважає, що погрози Владіміра Путіна є спробою відмовити союзників від надання допомоги Україні.

Він відзначив, що не надавав надто великого значення останнім деклараціям Путіна.

"У сенсі генерування якоїсь загрози вони, скоріше, є свідченням складної ситуації росіян на фронті", – сказав польський прем’єр.

У ЄС заявили, що залякування російського лідера Владіміра Путіна не змінить позиції Євросоюзу стосовно підтримки України. 

"Путін регулярно робить багато хибних коментарів. І факт полягає у тому, що це він почав війну проти України… Звичайно, ніщо з того, що він каже, не змінить наші позиції доти, доки він продовжує цю незаконну агресію проти українського народу", – заявив речник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано. 

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус вважає, що дозвіл далекобійних ударів по РФ відповідає міжнародному праву.

Канадський прем’єр-міністр Джастін Трюдо також заявив, що Україні слід дозволити наносити удари вглиб Росії, незважаючи на погрози Москви.

Фінляндія та Швеція не забороняють бити своєю зброєю по Росії.

І, здається, Москва вже завдала удару у відповідь на ймовірний непублічний дозвіл на застосування британських Storm Shadow вглиб Росії. Зокрема, Росія позбавила акредитації шістьох співробітників посольства Британії.

Їх звинуватили у розвідувальній та підривній діяльності. 

Міністерство закордонних справ Великої Британії назвало звинувачення абсолютно безпідставними.

Ввечері стало відомо, що Сполучені Штати не планують змінювати політику щодо надання Україні дозволу на використання ракет дальнього радіусу дії.

Речник Білого дому з питань національної безпеки Джон Кірбі порадив не очікувати серйозних оголошень щодо цього питання на тлі зустрічі президента США Джо Байдена з прем'єр-міністром Британії Кіром Стармером у Вашингтоні.

"Наша позиція щодо надання Україні ракет дальнього радіусу дії для ударів всередині Росії не змінилася. Я б не очікував серйозних оголошень щодо цього", – сказав він.

Тим часом, в британській розвідці повідомляють, що постачання іранських балістичних ракет посилить здатність Росії завдавати високоточні удари по українських військових або цивільних об'єктах поблизу лінії фронту.

У розвідці нагадали, що нещодавно Іран поставив Росії балістичні ракети малої дальності Fath-360.

Як пише Reuters, Франція викликала тимчасового повіреного у справах Ірану через передачу балістики Росії.

А ще РФ розробила новий далекобійний дрон із двигунами з Китаю, повідомляє європейська розвідка. 

Нові воєнні злочини Росії

12 вересня російські загарбники обстріляли прифронтове село Віролюбівка на Донеччині, внаслідок чого знищили вантажівку Червоного Хреста і вбили трьох співробітників організації.  

МЗС Норвегії засудило цей російський обстріл.

"Ми закликаємо поважати міжнародне право і діяти відповідно до нього. Гуманітарні працівники мають бути захищені", – наголосили у заяві.

Обстріл засудив також головний дипломат Євросоюзу Жозеп Боррель, наголосивши, що Росія має бути притягнена до відповідальності за такі дії.

Крім того, 12 вересня Росія вдарила по судні, яке перевозило зерно до Єгипту з українського порту.

Румунія назвала цю атаку безпрецедентною ескалацією.

У МЗС країни заявили, що умисний напад на торгове судно є серйозним порушенням норм міжнародного гуманітарного права, що регулюють ведення війни на морі.

У відомстві закликали Росію припинити будь-які напади на комерційні судна та "поважати свободу судноплавства, якою користуються держави в Чорному морі".

Тим часом, Росія продовжує тиск на українські сили в районі Покровська, повідомляє розвідка Естонії. 

За словами керівника розвідцентру Сил оборони Естонії полковника Антса Ківісельга, Росія й далі утримує ініціативу на оперативному рівні, організовуючи тактичні наступальні дії з основним наголосом на Донецькому напрямку. Водночас тиск протягом тижня поступово знижувався – від 185 бойових зіткнень на добу до приблизно 110.

Плани щодо припинення війни

Президент Володимир Зеленський підтвердив, що у вересні зустрінеться з лідером США Джо Байденом, аби представити йому український "план перемоги", який, за його словами, допоможе зміцнити Україну.

Він відмовився розкривати зміст плану, але вказав, що там "небагато пунктів", кожен із яких "залежатиме від рішення Байдена, а не Путіна".

"Саме тому я справді гадаю, що це допоможе. Я не можу дати стовідсоткової гарантії, що це зупинить Путіна. Але це зробить Україну сильнішою. І це, гадаю, також підштовхне Путіна задуматись над тим, як зупинити, завершити цю війну", – вважає глава держави.

Також план закінчення війни в Україні виклав  і напарник Трампа. 

Кандидат у віцепрезиденти США від Республіканської партії Джей Ді Венс заявив, що їхній план може включати створення "демілітаризованої зони" на українській території і відмову України від членства у НАТО.  

Запропонована демілітаризована зона, додав Венс, буде "сильно укріплена, щоб росіяни не вторглися знову". 

За словами Венса, Україна у рамках мирного плану збереже свою незалежність в обмін на нейтралітет – це означає, що Україна не вступить до НАТО чи інших "союзницьких інституцій".

Венс не уточнив, хто контролюватиме "демілітаризовану зону", але сказав, що поточна лінія розмежування залишиться, що означає, що Україна не поверне собі територію, яку зараз окупує Росія. 

Тим часом, кандидат в президенти США від Республіканської партії Дональд Трамп заявив, що більше не хоче брати участь у президентських дебатах, бо "він виграв". А союзники його опонентки від демократів Камали Гарріс розміщують у ключових штатах рекламу з Україною.

Центр НАТО-Україна і допомога ЗСУ

Міноборони Україниа повідомило, що у Польщі офіційно розпочав роботу центр НАТО-Україна JATEC.

Зокрема, пройшла перша зустріч високого рівня в межах спільного центру НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC) – першої спільної інституції НАТО та України на посилення спроможностей Сил оборони та прискорення вступу до Альянсу.

До речі, як пише Gazeta Wyborcza, сама Польща, попри обіцянки, не фінансує чеську ініціативу з купівлі снарядів для України.

Польща нібито єдиною з усіх країн, які пообіцяли підтримати ініціативу Чехії з придбання артилерійських снарядів для України по всьому світу, досі не надала на це ніяких коштів, тоді як Німеччина інвестувала найбільше. 

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський визнав затримки з польським фінансуванням чеської ініціативи.

Він повідомив, що "платежі трохи запізнюються" через кримінальну справу, відкриту проти колишнього голови Державного агентства стратегічних резервів Міхала Кучмеровського.

Фінляндія виділяє 25-й пакет військової допомоги для України на 118 млн євро.

Операції RT для російської розвідки

Державний секретар США Ентоні Блінкен наголосив, що рупор російської пропаганди RT співпрацює безпосередньо з російською розвідкою, яка створила на базі каналу кіберпідрозділ, відповідальний за глобальні операції впливу Кремля – наприклад вплив на вибори в Молдові.

Крім того, пропагандистський канал також веде краудфандингову програму, через яку збирають кошти для "підтримки та постачання військового обладнання російським військовим частинам в Україні".

Він заявив, що США запроваджують санкції на три юридичні та дві фізичні особи "за приховані операції Росії з глобального впливу, зокрема втручання в демократію Молдови та її майбутні вибори".

Блінкен додатково підкреслив, що Росія використовує дезінформацію як зброю для "підриву і поляризації вільних і відкритих суспільств у кожному куточку світу".

"У відповідь на це сьогодні Сполучені Штати, Велика Британія і Канада розпочинають спільну дипломатичну кампанію, щоб згуртувати союзників і партнерів по всьому світу, щоб вони приєдналися до нас у боротьбі із загрозою, яку становить RT та інші механізми російської дезінформації і прихованого впливу", – анонсував він.

Міністерство фінансів США в п’ятницю, 13 вересня, оголосило про так звані блокуючі санкції проти російської медіагрупи "Россия сегодня" та її генерального директора Дмитрія Кисельова.

До санкційного списку США додали три юридичні особи – це зокрема медіахолдинг "Россия сегодня", який охоплює, серед іншого, інформагентство "РИА Новости" та агентство і радіо Sputnik.

Також санкції стосуються автономної некомерційної організації "ТВ-Новости" – юридичної особи пропагандистського телеканалу іномовлення RT та АНО "Евразия", що займається поширенням "культурної дипломатії" РФ за кордоном.

У чорному списку Мінфіну США також присутні генеральний директор "России сегодня" Дмитрій Кисельов та очільниця АНО "Евразия" Неллі Парутенко, громадянку Молдови.

Різне щодо України

Контртерористична поліція Британії розслідує раптову смерть автора подкасту про війну в Україні.

У ДПСУ кажуть про можливі складнощі перетину кордону з Польщею у ПП "Медика" до листопада.

Решта новин 

Країни ЄС б'ють на сполох через плани МВФ взаємодіяти з РФ вперше з 2022 року.

Польща почала будувати електронний бар'єр довжиною понад 170 км на кордоні з Білоруссю.

Греція оголосила пакет заходів для підвищення народжуваності.

У Болгарії під час репетиції авіашоу розбився навчальний літак.

Одна із останніх великих компаній-споживачів у ЄС відмовляється від російського газу, а Гаага повністю заборонила рекламу викопного палива.

У Баварії затримали ісламіста, який хотів убити якнайбільше військових, а на заході Франції старшокласник захопився ІДІЛ і хотів зарізати вчительку.

Кінофестиваль у Торонто все ж скасував показ фільму про "хороших окупантів" під вигаданим приводом.