Ультиматум об "Укрэнерго", Берлин ждет нападения РФ, сеть Кремля в Молдове: новости дня

У Європі погрожують наслідками через проблеми з "Укренерго", Байден готовий до переговорів з РФ і КНДР, а Німеччина б’є на сполох через загрози з РФ. 

У Польщі напали на українського таксиста, а у Молдові вперше надрукують бюлетені українською мовою.

Ексофіцера Штазі засудили на 10 років ув'язнення за вбивство пів столітньої давності, а Верховний суд Італії скасував виправдувальні вироки у справі покійного Берлусконі.

Про все важливе і цікаве за понеділок, 14 жовтня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Імпорт електрики з ЄС під загрозою? 

Україна має до 9 грудня вирішити проблеми з відповідністю компанії "Укренерго" європейським стандартам, або ризикує втратити європейську сертифікацію оператора.

Про це йдеться у листі директора Секретаріату Енергетичного співтовариства Артура Лорковського до НКРЕКП, який є у розпорядженні "Європейської правди".

Україні слід виконати вимоги, щоб "Укренерго" відповідало вимогам євродирективи 2019/944 щодо анбандлінгу. 

Експерт з енергетичних питань, директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко попередив, що у разі втрати сертифікації "Укренерго" Україна може втратити імпорт електроенергії з Європи, і це є серйозною загрозою перед новою зимою в умовах російських обстрілів. 

Серед проблем – неповний склад наглядової ради НЕК "Укренерго", яка має пом’якшувати контроль з боку Міненерго. 7 її членів призначаються міністерством, але четверо мають бути незалежними і обиратися через конкурсну процедуру. 

"Наглядова рада вже зараз не у тому стані, коли може приймати незалежні рішення. Відтак критично важливо, щоб усі четверо незалежних членів були невідкладно призначені – не пізніше 9 грудня 2024 року, і потім було призначено голову правління", – йдеться у листі. 

Більше деталей – у новині. 

Берлін чекає нападу РФ на НАТО

Керівник Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Бруно Каль заявив, що Кремль розглядає Федеративну Республіку Німеччина як ворога і що "ми перебуваємо в прямому конфлікті з Росією". 

Він вважає, що Росія буде здатна атакувати територію НАТО протягом найближчих шести років.

Міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер попередила про зростання небезпеки від діяльності російської розвідки в країні.

Як зазначила Фезер, у Німеччині бачать, що "режим Путіна діє все більш агресивно".

Своєю чергою депутат від консервативного Християнсько-демократичного союзу Родеріх Кізеветтер попередив про акти насильства в цьому контексті. 

"Саботаж і цілеспрямовані вбивства є ймовірними", – стверджує він.

Також Кізеветтер вважає, що німецькі служби недостатньо оснащені, щоб протистояти численним загрозам.

"Наші контррозвідувальні можливості майже дорівнюють нулю, а санкції для стримування застосовуються лише наполовину", – зауважив він.

Більш того, у Німеччині розповіли, як дивом уникли авіакатастрофи через ймовірну диверсію Росії.

За даними Відомства з охорони конституції, Німеччина ледь уникла авіакатастрофи в липні, коли загорівся вантажний пакет, що перевозився компанією DHL; імовірно, мала місце диверсія Росії.

А речник німецького уряду Вольфганг Бюхнер підтвердив, що президент США Джо Байден має приїхати до Німеччини наприкінці тижня.

Байден готовий до переговорів з РФ і КНДР

Тим часом, Байден заявив, що готовий до переговорів із РФ, Китаєм і КНДР "без попередніх умов" щодо зменшення ядерної загрози. 

Про це він сказав у вітальній заяві цьогорічних лауреатів Нобелівської премії миру.

"Ні нашим країнам, ні світу не вигідно перешкоджати прогресу у скороченні ядерних арсеналів. Зменшення ядерної загрози важливе не всупереч небезпекам сучасного світу, а саме через них.

Ці ядерні ризики підривають норми і домовленості, над якими ми колективно працювали, і йдуть врозріз з життєво важливою роботою сьогоднішніх Нобелівських лауреатів", – наголосив президент США.

На тлі дискусій на Заході щодо дозволу Києву бити далекобійною західною зброєю по цілях у Росії лідер РФ Владімір Путін заявив у вересні, що розширить умови, за яких його країна готова застосувати ядерну зброю. 

До речі, майбутній кандидат у канцлери Німеччини від найбільшої опозиційної сили ХДС Фрідріх Мерц заявив, що підтримав би скасування обмежень для України на далекобійні удари по РФ та передав би українцям крилаті ракети Taurus, але за однієї умови.

Зокрема, у випадку, якщо Кремль проігнорує окремий заклик Берліна припинити завдавати ударів по цивільних об'єктах в Україні.

Сьогодні НАТО розпочало щорічні ядерні навчання Steadfast Noon.

Цього року місцем проведення маневрів є бази ВПС у Бельгії та Нідерландах, а також повітряний простір над Великою Британією, Данією та Північним морем. Залучені літаки походять із 13 країн НАТО.

"Ядерне стримування є наріжним каменем безпеки Альянсу. Steadfast Noon є важливим випробуванням ядерного стримування Альянсу та надсилає чітке повідомлення будь-якому супротивнику, що НАТО захищатиме та оборонятиме всіх членів Альянсу", – сказав генеральний секретар НАТО Марк Рютте. 

Слід додати, що його попередник Єнс Столтенберг визнав помилку Альянсу щодо України та вважає, що це "має стати уроком".

Колишній генеральний секретар НАТО вважає, що ненадання Україні вчасної військової підтримки полегшило повномасштабне вторгнення Росії в країну.

За словами Столтенберга, деякі союзники постачали зброю, але цього було недостатньо.

"Ми повинні визнати це самі перед собою. На той час ми думали, що більш поміркований курс кращий. Було занадто мало розуміння терміновості надання військової та фінансової допомоги для створення потужної української армії та запобігання російському вторгненню. Це була помилка", – зауважив він.

Агенти Кремля і інший вплив РФ

В Угорщині голова опозиційної партії Momentum Мартон Томпош заявив, що міністр закордонних справ країни Петер Сійярто є російським агентом. 

"МЗС Угорщини служить інтересам Росії. Членство Угорщини в НАТО під загрозою", – зазначив Томпош.

Цей коментар пролунав після інтерв’ю, яке Петер Сійярто дав російському пропагандистському агентству "РИА Новости" під візиту до Росії минулого тижня. 

Згідно з публікацією, Сійярто стверджує, що "нинішньої ситуації могло б не бути", якби Північноатлантичний альянс обговорив з Росією її проєкт договору про гарантії безпеки 2021 року.

Згідно зі матеріалом "РИА Новости", міністр закордонних справ Угорщини мав на увазі вимоги Росії 2021 року, які передбачали відведення НАТО своєї інфраструктури на позиції 1997 року та заборону Україні на членство в Альянсі. 

Однак речник МЗС Угорщини переконує, що Сійярто говорив не конкретно про гарантії безпеки, сформульовані Росією, а про період, який потребував перемовин, безпосередньо перед війною.

Томпош не єдиний в опозиції, хто розкретикував міністра закордонних справ Угорщини. 

"Згідно з Сійярто, предметом обговорення з росіянами є, аби Альянс вивів свої війська з Угорщини. Зрада триває", – відреагував Ференц Дюрчань, глава опозиційної "Демократичної коаліції".

Підозрювана у зв’язках з ФСБ колишня євродепутатка з Латвії залишилась у Брюсселі, а словацький євродепутат у Москві подякував за "звільнення" і перепросив за "русофобію" Заходу.

У Молдові журналісти проникли у мережу агентів Кремля у Молдові. Розслідування показали у телеефірі. Журналістське розслідування, зокрема, про те, як популістська і проросійська партія "Шор" підкуповує громадян за гроші з Москви.  

Понад 60 дипустанов України отримали повідомлення про нібито замінування, у зв’язку з чим були посилені заходи безпеки.

Зазначимо, що хвиля повідомлень про замінування в понеділок охопила різні міста України, у зв'язку з чим поліція почала перевірку.

Минулого місяця, нагадаємо, фальшиве повідомлення про "замінування" отримало зокрема посольство України у Відні, через що змушене було призупиняти роботу.

У хвилі фальшивих мінувань в Австрії підозрюють 20-річного швейцарця.

А у Франції, за даними медіа, конфіскували майно двох російських бізнесменів на 70 млн євро.

Орбан і Трамп

А прем’єр Угорщини Віктор Орбан зриває надання Україні кредиту на $50 млрд для допомоги Трампу. 

Так вважають в Євросоюзі, пише Politico. 

Як відомо, нещодавно Угорщина вирішила до президентських виборів у США не схвалювати рішення ЄС, яке є важливим для участі США у кредиті G7 для України, який гаситимуть за рахунок заморожених російських активів.

Як зазначило видання, наразі Вашингтон наполягає на тому, що ЄС має продовжити терміни продовження санкцій щонайменше до 36 місяців. 

Наразі санкції, у тому числі блокування російських активів, оновлюють кожні шість місяців. 

Держави "Групи семи" хочуть мати гарантії, що в певний момент ці санкції не будуть скасовані.

Витрати для європейських країн були б вищими, ніж якби були залучені й США. Однак для Орбана, як зазначено у публікації, це невелика ціна, а перевагою для нього є те, що він "придбає добру волю" кандидата-республіканця.

До речі, у суботу, 12 жовтня, правоохоронці затримали чоловіка з вогнепальною зброєю біля місця проведення мітингу кандидата в президенти США від Республіканської партії Дональда Трампа в Каліфорнії.

За даними правоохоронців, 49-річного Вема Міллера затримали на одному з блокпостів.

Як розповіли у пресслужбі, затриманий був за кермом чорного позашляховика і мав при собі дробовик, заряджений пістолет і магазин великої місткості.

Міллера заарештували, проте згодом відпустили під заставу у $5 тисяч, згідно з інформаційною системою ув'язнених округу Ріверсайд. 

Згодом йому висунули звинувачення у володінні зброєю.

Санкції проти Ірану

Іран розкритикував ЄС за плани покарати його за постачання балістики Росії.

Євросоюз запровадив санкції за постачання Іраном ракет Росії, а Британія – через ракетний обстріл Ізраїлю.

Крім того, ЄС наклав санкції на лідерку молдовської Гагаузії та ще кількох осіб за дестабілізацію Молдови, а також продовжив на рік санкції за застосування хімічної зброї.

Решта новин 

У польському Гданську напали на українського водія таксі, нападнику світить 5 років в’язниці.

У Молдові вперше надрукують бюлетені українською мовою.

У Раді виступив спікер Палати громад парламенту Канади.

У першому турі парламентських виборів у Литві лідирує опозиційна партія. Прем'єрка Литви висловилася щодо результатів виборів, де її партія прийшла другою.

ЄС застеріг Польщу від односторонньої відмови у наданні мігрантам притулку, а також збирається попередити Грузію щодо загрози для її вступу.

Ексофіцера Штазі засудили на 10 років ув'язнення за вбивство пів столітньої давності.

Верховний суд Італії скасував виправдувальні вироки у справі покійного Берлусконі.