Разговор Шольца с Путиным, Австрии отрезали газ из РФ, "революция" в Абхазии: новости дня

Шольц уперше за майже два роки поговорив з Путін і планує переговорити з Зеленським. У Києві розкритикували ці "порожні" розмови. Канцлер Німеччини вже говорив з Трампом і хоче також обговорити війну РФ проти Україні і з лідером Китаю. 

Така активність канцлера відбувається на тлі політичної кризи в Німеччини після розвалу урядової коаліції. В країні очікують дострокові парламентські вибори. 

Україна закликала Берлін схвалити нові поставки зброї до дострокових виборів.

Зеленський вважає, що за Трампа війна закінчиться швидше, позитивно налаштованим лишається і глава МЗС Чехії. 

Тим часом, у Європі стурбовані непередбачуваністю майбутньої адміністрації США і закликають Байдена активізувати допомогу Україні на фінішній прямій його каденції.

Про все важливе і цікаве за п’ятницю, 15 листопада, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Розмова Шольца з Путіним

Уперше за майже два роки канцлер Німеччини Олаф Шольц поговорив з господарем Кремля Владіміром Путіним.

Розмова, яку ініціював канцлер, тривала годину.

Як повідомив речник федерального уряду Німеччини Штеффен Гебештрайт, Шольц "засудив російську загарбницьку війну проти України і закликав Путіна припинити її та вивести війська".

"Федеральний канцлер наполягав, що Росія має бути готовою до переговорів з Україною з метою досягнення справедливого і тривалого миру і підкреслив непохитну рішучість Німеччини підтримувати Україну в мирному процесі", – йдеться в заяві Гебештрайта.

Згідно з повідомленням Кремля, Путін стверджував, що нібито ніколи не відмовлявся від переговорів щодо мирного врегулювання, але на умовах РФ з "урахуванням нових територіальних реалій".

"Пропозиції Росії добре відомі та викладені, зокрема, у червневому виступі у російському МЗС. Можливі домовленості повинні враховувати інтереси Російської Федерації у сфері безпеки, виходити з нових територіальних реалій, а головне усунути причини конфлікту", – заявили у Кремлі.

У Міністерстві закордонних справ України наголосили, що ця розмова не несе користі для досягнення миру і лише дає главі РФ надію на послаблення ізоляції.

Представник українського МЗС зауважив, що Україна була поінформована про плани глави уряду Німеччини провести розмову з очільником Кремля. 

Президент Володимир Зеленський критично висловився стосовно дзвінка канцлера Німеччини Олафа Шольца російському диктатору Владіміру Путіну.

"Дзвінок Олафа, на мою думку, – це скринька Пандори. Тепер можуть бути інші розмови, інші дзвінки. Просто багато слів.  І це саме те, що Путін давно хоче: йому вкрай важливо послабити його ізоляцію, ізоляцію Росії і вести звичайні перемовини, які не будуть нічим завершуватись", – пояснив Зеленський.

Він додав, що "Мінська-3" не буде – нам потрібен реальний мир". 

За даними телеканалу Sky News, український президент нібито застерігав Шольца від дзвінка Путіну.

У канцелярії німецького канцлера повідомили, що Олаф Шольц планує розмову з Володимиром Зеленським.

Видання Le Monde зазначає, що канцлер Німеччини попереджав і свого французького колегу про цю розмову. 

Крім того, наступного тижня Олаф Шольц планує обговорити війну РФ проти України з президентом Китаю Сі Цзіньпіном на полях саміту G20. 

А ще канцлер Німеччини після розмови з Путіним зателефонував прем’єру Польщі Дональду Туску.

Така активність німецького канцлера відбувається на тлі політичної кризи в Німеччини після розвалу урядової коаліції. В країні очікують дострокові парламентські вибори. 

Україна закликала Берлін схвалити нові поставки зброї до дострокових виборів.

Посол України в Німеччині Олексій Макеєв заявив, що "необхідно зробити все, щоб забезпечити безперебійну реалізацію запланованих замовлень і фінансування додаткової допомоги в новому році".

Також нагадаємо, що канцлер Німеччини розмовляв і з обраним президентом США Дональдом Трампом. 

У нього склалося враження, що Трамп "має більш нюансовану позицію, ніж це часто вважається". Шольц не пояснив, що має на увазі.

За словами німецького канцлера, його розмова з Трампом була, "можливо, на диво, дуже детальною і доброю".

Німеччина своєю чергою не погодиться на "мир під диктатом", запевнив Шольц.

Останній заклик Європи до Байдена

Новообраний американський президент Дональд Трамп заявив, що його адміністрація зосередиться на російсько-українській війні, оскільки "це має припинитися".

"Ми будемо дуже наполегливо працювати над Росією та Україною. Це має припинитися. Росія і Україна повинні зупинитися", – заявив він.

Президент Володимир Зеленський стверджує, що в нього з обраним президентом США Дональдом Трампом склалась конструктивна взаємодія, і з огляду на політику майбутньої адміністрації "війна закінчиться швидше".

До речі, про те, що Україні важливо донести до команди Трампа на даному етапі, читайте в статті директорки Центру "Нова Європа" Альони Гетьманчук Порозумітися з Трампом: що має робити Україна для збереження підтримки Сполучених Штатів.

Глава МЗС Чехії Ян Ліпавський не думає, що Трамп може раптово припинити допомогу Україні 

"Ми не знаємо, як буде чи не буде продовжуватися американська допомога Україні. Не буде так, що Дональд Трамп може натиснути на рубильник, і наступного дня Україна взагалі нічого не отримає", – сказав глава МЗС Чехії.

Тим не менш, глава чеської дипломатії залишається позитивно налаштованим, навіть якщо заяви республіканців і Трампа щодо України є розпливчастими.

У Європі хвилюються через ризики припинення допомоги Україні зі сторони США.

Як пише Bloomberg, Європа звертається з останнім закликом до адміністрації Байдена посилити американську підтримку України, щоб максимально зміцнити позиції Києва до інавгурації Дональда Трампа у січні.

Європейські лідери та посадовці просять США надати Україні більше зброї та артилерії, запровадити додаткові санкції проти ключових російських джерел доходів та обмежити можливості Москви купувати заборонені технології, що використовуються у виробництві зброї.

Державний секретар США Ентоні Блінкен здійснив візит до Брюсселя в середу, щоб запевнити союзників по НАТО і Європейському Союзу в тому, що США активізують свої зусилля з надання ресурсів Україні напередодні інавгурації Трампа.

Деякі лідери ЄС також наполягають на тому, щоб США дозволили Україні використовувати західну зброю для ураження військових цілей на території Росії.

Міноборони США обіцяє швидко працювати над виконанням зобов'язань президента Джо Байдена щодо збільшення підтримки України.

Серед іншого, планується переміщення озброєнь на близько 5,5 мільярда доларів з американських військових складів до України до 20 січня. У Пентагоні назвали це надскладним завданням.

За словами заступниці речника Пентагону Сабріни Сінгх, в наступні місяці можна буде очікувати частих оголошень про виділення пакетів допомоги.

До речі, Держдеп США знизив рівень ризиків для подорожей до 9 областей України.

Нагадаємо, у США стурбовані кандидатурами Трампа на посади керівників Пентагону, Мін’юсту та Національного розвідуправління. 

Як сьогодні повідомило агентство Reuters, американська розвідувальна спільнота і їхні європейські колеги висловлюють занепокоєння з приводу намірів Трампа номінувати Тулсі Габбард на посаду глави Національного розвідувального управління.

Підготовка бригади Анни Київської

Тим часом, Бригада Анни Київської завершила навчання у Франції, повідомили у французькому Генштабі. 

Вона складатиметься з чотирьох з половиною тисяч військовослужбовців, сформованих з піхотних батальйонів, а також інженерів, артилерійських команд та інших спеціалістів, як раніше заявляла французька влада.

Французькі військові кажуть, що арсенал бригади включатиме 18 легких танків AMX 10, 18 самохідних артилерійських установок "Цезар", 128 бронетранспортерів, протитанкові і зенітно-ракетні комплекси, а також інше озброєння і техніку.

А Норвегія фінансуватиме виробництво української зброї за прикладом Данії, але за іншою моделлю. 

Банк розвитку Ради Європи надає Україні нову позику на 200 млн євро, а Фінляндія виділить 2 млн євро на співпрацю з Україною із захисту довкілля.

Новий спікер Сейму Литви пообіцяв посилювати співпрацю з Україною, а в Міноборони Польщі звинуватили українців у "короткій пам’яті" і розкритикували Зеленського.

Цікаво, що українець, який підтопив яхту глави "Рособоронекспорту" в Іспанії, тепер служить у ЗСУ. 

Путін шантажує Австрію

Австрійська газова компанія OMV заявила, що російський "Газпром" повідомив її про припинення поставок із суботи, 16 листопада.

Припинення відбулося після рішення суду, яким російський газпром зобов’язала виплатити австрійській компанії 230 мільйонів євро. 

Раніше в OMV заявляли, що не очікують, що "Газпром" виплатить компенсацію. Там оголосили, що компанія має намір стягнути кошти в рамках чинного договору на поставки, але й прогнозували, що через це підконтрольна Кремлю компанія може припинити постачання.

Поставки російського газу, що йде транзитом через територію України, до Австрії припиняються якраз у період зниження температури та початку опалювального сезону.

Канцлер Австрії Карл Негаммер запевнив, що після припинення поставок газу до країни російським "Газпромом" вона не залишиться без блакитного палива на час опалювального сезону.

"Це означає, що сталося те, до чого ми готувалися з початку війни в Україні", – додав канцлер Австрії, підкреслюючи, що "ми також показуємо, що не піддамося шантажу з боку Путіна".

Ціни на газ у Європі виросли до річного максимуму на тлі новин про зупинки поставок з РФ. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вважає, що ЄС має переглянути енергетичні санкції проти Росії, щоб знизити ціни на енергоресурси.

"Революція" в Абхазії

В окупованій грузинській Абхазії протестували проти "інвестиційної угоди" з Росією.

Протестувальники в Сухумі прорвали огорожу довкола комплексу "урядових будівель" і частково захопили їх.

Після цього учасники протестів створили координаційну раду "для пошуку шляхів виходу з політичної кризи". Вони зокрема направили представників до так званого президента Абхазії Аслана Бжанії з вимогою піти у відставку.

Увечері в п’ятницю Бжанія відповів відмовою, заявивши, що він і керівництво перебуває "на місці" та буде "докладати зусиль для ліквідації наслідків цих подій".

Згодом "президент" окупованої Абхазії пообіцяв відкликати угоду з РФ, що спровокувала протести.

Президентка Грузії підтримала протести проти "російської угоди" в окупованій Абхазії.

Ризик розпаду уряду Нідерландів

У Нідерландах нависла загроза розпаду уряду після нападу на ізраїльських фанів.

У п’ятницю стало відомо про відставку державної секретарки Міністерства фінансів Нідерландів Нори Ашахбар. Приводом стали нібито расистські коментарі в її бік під час засідання уряду в понеділок, коли обговорювалося насильство в столиці Нідерландів.

Подробиці того засідання не були опубліковані, але Ашахбар, призначена від центристської партії "Новий суспільний договір" (NSC), має марокканське походження, тоді як вину за напад на ізраїльських фанів нідерландські посадовці поклали на мігрантів, передусім арабського та мусульманського походження.

Після відставки Ашахбар, за повідомленнями місцевих ЗМІ, до неї можуть долучитись й інші міністри NSC, зокрема глава МВС Нідерландів Юдіт Ойтермарк.

З огляду на загрозу розпаду урядової коаліції представники її чотирьох партій мають намір провести кризову зустріч у п'ятницю ввечері в резиденції позапартійного прем'єр-міністра Діка Схоофа.

У Німеччини попереджають про ризик атак на ізраїльські посольства, а у США кажуть, що Ізраїль знищив в Ірані об'єкт з дослідження ядерної зброї.

Решта новин 

Польща замовила 52 спостережних безпілотники у свого виробника на 100 млн злотих, а Швеція закупить додаткові ракети до Patriot на понад $450 млн.

Латвія отримає кошти від ЄС на закупівлю бронетранспортерів та IRIS-T.

Польща відновлює роботу посольства в КНДР.

Прем'єр Хорватії звільнив міністра, арештованого за підозрою в корупції.

Норвезькі рибалки "впіймали" у свої сіті американську атомну субмарину.