Новое ПВО против баллистики, поляки готовят блокаду, обида Меркель из-за Украины: новости дня
Після удару РФ "Орєшніком" Україна почала переговори з західними партнерами про можливість отримання більш сучасних систем протиповітряної оборони для протидії новим російським ракетам.
Польський прем’єр побачив ризик глобального конфлікту, Іспанія готує перший посібник для цивільних на випадок війни, в США кажуть, що китайські хакери вже готуються до війни.
Тим часом, у Європі збільшується кількість інцидентів, схожих на диверсії: пошкодження кабелів у Балтійському морі, катастрофи на залізниці, підозрілий пакунок біля посольства США у Британії.
Про все важливе і цікаве за п’ятницю, 22 листопада, – в дайджесті "Європейської правди".
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Новітнє ППО проти балістики
Рада Україна-НАТО збереться на термінову зустріч наступного вівторка з ініціативи Києва.
Темою обговорення буде застосування Росією по Дніпру балістичної ракети середньої дальності, яку правитель Кремля представив як експериментальну ракету "Орєшнік", створену на основі старішої МБР "Рубєж", що є потенційним носієм ядерної боєголовки.
Зустріч збирають у штаб-квартирі Альянсу, вона пройде на рівні послів.
А до 26 листопада Київ збиратиме дані, аби представити союзникам своє "бачення та оцінки як наслідків, так і характеру зброї, якою було завдано цього удару".
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга очікує "змістовних результатів" від Ради Україна-НАТО.
"У фокусі буде посилення наших оборонних спроможностей, посилення нашого повітряного щита. Безумовно, ми будемо порушувати питання про обмеження російських можливостей продукувати такого типу зброю і зменшення інших можливостей (російської. – Ред.) оборонної галузі", – сказав міністр.
Як дізнався "Інтерфакс-Україна", Україна обговорює зі США отримання THAAD або модернізацію Patriot.
Згодом цю інформацію підтвердив президент Володимир Зеленський.
Державний секретар США Ентоні Блінкен вирушає до Італії для участі в роботі міністерського засідання G7, а також відвідає Ватикан для зустрічі з Папою Римським.
В Ананьї та Ф'юджі Блінкен візьме участь у зустрічі міністрів закордонних справ G7, де обговорить з партнерами низку питань, включаючи конфлікти на Близькому Сході, війну Росії проти України й безпеку в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте найближчим часом збирається зустрітися з обраним президентом США Дональдом Трампом, щоб обговорити стратегію переговорів щодо врегулювання війни РФ проти України.
До речі, конгресмен-республіканець, голова комітету у закордонних справах Палати представників Майкл Маккол вважає, що підтримка України збережеться і за адміністрації Трампа.
Крім того, генсек НАТО обговорив з прем'єром Великої Британії Кіром Стармером зміцнення України перед зимою.
Вони, серед іншого, торкнулися нещодавнього розгортання військ КНДР в Росії, і обидва погодились, що це лише ще більше підкреслило неподільність євроатлантичної і індо-тихоокеанської безпеки.
Швеція готує значну інвестицію у виробництво Україною власної далекобійної зброї, а Канада підтвердила передання нам обіцяної системи NASAMS.
США передали генератори водопостачальникам чотирьох областей України.
Реакція на "Орєшнік" Путіна
Нагадаємо, вчора ввечері господар Кремля Владімір Путін виступив із зверненням, у якому підтвердив удари по Росії ракетами ATACMS і Storm Shadow. Вважається, що Вашингтон дозволив Україні використовувати ці ракети вглиб РФ після залучення військ Північної Кореї проти ЗСУ.
Удар 21 листопада "Орєшніком" по Дніпру Путін пояснив відповіддю на застосування західних ракет по території Росії.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, судячи з усього, намагається додатково посилити вагу погроз господаря Кремля. Угорський прем’єр вважає, що вчорашню заяву Владіміра Путіна мають сприймати серйозно на Заході.
Орбан стверджує, що слова Путіна про те, що країни, які надають Україні далекобійне озброєння, можуть стати цілями російських ударів, також не є "комунікаційним трюком".
Цікаво, що угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто, у свою чергу, лютує через санкції США проти Газпромбанку.
За словами Сійярто, санкції проти Газпромбанку є "атакою на наш суверенітет", тож Угорщина "розглядає ситуацію з міністрами енергетики Туреччини, Азербайджану, Болгарії та Сербії".
У Білому домі запевняють, що удар РФ експериментальною балістичною ракетою по Дніпру не зупинить підтримку України з боку нинішньої адміністрації США.
Міністерка внутрішніх справ Великої Британії Іветт Купер заявила, що "грубий тон" і погрози, які напередодні озвучив кремлівський правитель Владімір Путін, "не можна терпіти".
Купер підкреслила, що Заходу слід очікувати продовження "агресивних висловлювань" з боку Путіна.
Міністерка зазначила, що Росії та Путіну необхідно протистояти – навіть незважаючи на його вчорашні погрози на адресу США та Великої Британії.
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський у Києві заявив, що російський удар балістичною ракетою середньої дальності по Дніпру напередодні мав на меті насамперед залякування цивільного населення.
"Це спроба російського диктатора налякати населення України і також налякати європейців. Ми маємо це розуміти", – додав він.
Міноборони Нідерландів вважає удар Росії "Орєшніком" ескалаційним кроком, а Міноборони Естонії – політичним сигналом.
Глава чеського МЗС у цьому зв’язку заявив, що Україні треба передати більше систем протиповітряної оборони для захисту власних громадян.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц зазначив, що використання Росією експериментальної ракети для удару стало "жахливою ескалацією".
Ризик більш глобального конфлікту
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск вважає, що "події останніх кількох десятків годин" вказують на "реальну загрозу глобального конфлікту".
Польща запросила Словаччину долучитися до проєкту "Східний щит", а також вже отримала всі установки HIMARS, замовлені у 2019 році.
А радник литовського президента Фредерікас Янсонас заявив, що ключовим завданням для наступної міністерки оборони Довіле Шакалієне стане розгортання нової дивізії в збройних силах Литви до 2030 року.
В Іспанії повідомили про підготовку першого посібника для цивільних на випадок війни.
У США вважають, що китайські хакери вже готуються до війни.
За словами топпосадовця Кіберкомандування Збройних сил США Моргана Адамського, кібероперації, пов'язані з Китаєм, спрямовані на отримання "переваги в разі великої кризи або конфлікту з США".
Як приклад він навів націлення на американську критичну інфраструктуру, коли атака відбувається не одразу, а в момент початку конфлікту.
До речі, новий прем’єр Литви підтримує відновлення дипвідносин з Китаєм, та з застереженнями.
Щодо диверсій у Європі
Напруга відчувається і через низку інцидентів у Європі.
Цього тижня стало відомо про пошкодження двох кабелів у Балтійському морі.
Міністри оборони Фінляндії та Німеччини вважають, що йдеться про диверсію.
Водночас анонімні посадовці-співрозмовники ЗМІ у США кажуть, що інцидент навряд чи був спланованою диверсією.
Литовський міністр оборони Лаурінас Кащюнас заявив, що деякі країни воліють не помічати диверсій, які стаються.
За його словами, проблема ширша, ніж просто пошкодження телекомунікаційних кабелів – у службах уже давно говорять про можливі випадки саботажу.
Тим часом західні партнери часто воліють не говорити про диверсії, організовані зовнішніми суб'єктами, оскільки це простіше, ніж підготувати відповідну відповідь, наголосив Кащюнас.
"Ідеться не тільки про кабелі, а й про всілякі посилки, і про серію різних можливих диверсій чи спроб провокацій", – вказав очільник литовського оборонного відомства.
Прем'єрка Литви закликала ЄС і НАТО до "належної" реакції на інциденти в Балтійському морі.
У Лондоні правоохоронці підірвали "підозрілий пакунок" біля посольства США, а лондонський аеропорт евакуйовував частину пасажирів через ймовірну загрозу. Але згодом аеропорт відновив роботу.
У Британії чоловік зізнався в підпалі пов’язаного з Україною підприємства за вказівками РФ.
Розслідування справи, в якій фігурує 22-річний британець Джейк Рівз, ведеться з квітня 2024 року. Усього в ній семеро фігурантів. Слідство стверджує, що вони атакували об'єкт нерухомості, який "належав українцю", від імені найманців з групи Вагнера.
У суді він визнав, що отримав матеріальну вигоду від "іноземної розвідувальної служби".
Під німецьким Кельном зіткнулися вантажний і технічний потяги, є постраждалі.
У четвер у Польщі зіткнулись та зійшли з рейок два вантажні потяги.
Ордер на арешт Нетаньягу
Президент США Джо Байден назвав "обурливим" рішення Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо ордерів на арешт Нетаньягу і колишнього міністра оборони Ізраїлю Йоава Галанта.
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський також засудив рішення
Міжнародного кримінального суду.
За його словами, неправильним є рішення поставити на один рівень "терориста і того, хто захищає від нього свою країну".
"Це також підриває довіру до суду, який видав такі ордери", – зазначив Ліпавський.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан пообіцяв, що не виконуватиме ордер на арешт очільника уряду Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу.
В головному опозиційному блоці Німеччини ХДС/ХСС назвали "немислимим" арешт на німецькій землі прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу.
Віцепрем’єр Італії та лідер ультраправої партії "Ліга" Маттео Сальвіні наступного дня після того, як Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт ізраїльського прем'єра, заявив, що Біньяміну Нетаньягу будуть раді в країні.
Британія та Німеччини ухилились від відповіді щодо можливості арешту прем’єра Ізраїлю.
У Литві кажуть, що виконають ордер МКС на арешт прем’єра Ізраїлю.
Туреччина вважає ордери Міжнародного кримінального суду на арешт Нетаньягу і Галанта "надзвичайно важливими".
Проблема в тому, що Україні шкодить вже те, що у світі розгорнулася дискусія – чи треба виконувати рішення, чи можна "пропетляти".
Річ у тім, що Україна за останній рік інвестувала шалені зусилля у те, щоби створити у світі наратив про обов’язковість виконання ордерів з Гааги, якщо ті стосуються перших осіб держави-порушника міжнародного права. Бо це насправді – зовсім не очевидна річ.
У разі, якщо ізраїльське рішення Гааги стикнеться з бойкотом або запереченням значної частини держав Заходу, зокрема членів ЄС, Україні буде набагато важче переконувати світ підтримувати ізоляцію кремлівського лідера.
Нам дорікатимуть подвійними стандартами.
Докладніше – в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Гаага проти Ізраїлю: чому ордер МКС на арешт прем’єра Нетаньягу б’є також по Україні.
До речі, група щодо спецтрибуналу для РФ за злочин агресії у Ризі погодила план подальших дій.
Поляки готують блокаду
Польські фермери планують розпочати страйк на пункті пропуску "Медика-Шегині".
До речі, один з КПП на кордоні з Румунією суттєво обмежить роботу: ремонтуватимуть міст через Тису.
Решта новин
У Польщі оголосили у розшук українця, підозрюваного у співучасті у масовому вбивсті.
Чехія відмовляється від винятку із санкцій ЄС щодо імпорту роснафти, а у Німеччині постане перший регіональний уряд за участі ліворадикальних "друзів Путіна".
Трамп визначив нового кандидата на генпрокурора після зняття одіозного Гейца, а опозиційна "Право і справедливість" визначилась із кандидатом у президенти Польщі.
Лукашенко надав притулок екссудді з Польщі, якого підозрюють у шпигунстві.
В Італії зафіксували рекордну кількість одностатевих цивільних партнерств.