Требование Украины к НАТО, 19 систем ПВО для энергетики, штурм мэрии в Сербии: новости дня

Дайджест
Новости — Вторник, 3 декабря 2024, 21:10 — Антон Филиппов

У Брюсселі триває міністерська зустріч НАТО. Серед головних тем – мобілізація військової підтримки Україні.

Київ висунув вимогу щодо гарантій безпеки. Генсек Марк Рютте каже, що у НАТО чують заклики України та не відступають від планів.

Рютте каже, що попередив Трампа про "серйозну загрозу" у разі поганої мирної угоди для України. Завтра українська делегація направляється до США для переговорів з оточенням обраного американського президента.

Про все важливе і цікаве за вівторок, 3 грудня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Вимога України до НАТО

3-4 грудня у Брюсселі проходить зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО перед завершенням роботи адміністрації американського президента Джо Байдена.

Одне із ключових питань – мобілізація підтримки Україні з боку союзників.

Сьогодні зранку, напередодні зустрічі, Міністерство закордонних справ України оприлюднило офіційну позицію щодо можливих гарантій безпеки, які можуть розглядатися як інструмент стримування від агресії РФ.

"Ми переконані, що єдиною реальною гарантією безпеки для України, а також стримуючим фактором для подальшої агресії Росії проти України та інших держав, є лише повноправне членство України в НАТО", – йдеться у заяві. При цьому документ наголошує, що Україна наперед відмовляється від форматів, альтернативних до членства.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який також перебуває у Брюсселі, заявив, що Україна отримала гіркий урок зі сподівань на Будапештський меморандум, і таких помилок більше не можна повторювати.

Перед початком міністерської зустрічі генсек НАТО Марк Рютте запевнив, що партнери чують заклики України щодо членства та не відступають від планів, однак на грудневому засіданні Альянсу мають іншу мету – надання військової допомоги Києву.

В інтерв’ю Financial Times Рютте повідомив, що попередив обраного президента США Дональда Трампа про "страшну загрозу" з боку Китаю, Ірану і Північної Кореї, якщо Україну підштовхнуть до підписання мирної угоди на вигідних РФ умовах.

Міністр закордонних справ Португалії Паулу Ранжел вважає, що генеральний секретар НАТО здатний "навести мости" з обраним президентом США Дональдом Трампом.

За його словами, Рютте – "правильна людина в потрібний час", щоб мати справу з Трампом.

У середу українська делегація, до якої зокрема входить голова Офісу президента Андрій Єрмак і міністр оборони України Рустем Умєров, вирушить до США для переговорів з оточенням Дональда Трампа.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що на час головування його країни в Раді ЄС можуть припасти знакові події щодо війни і миру в Україні.

Піврічне головування Польщі у Раді ЄС розпочнеться 1 січня 2025 року.

19 систем ППО для енергетики

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга у Брюсселі заявив, що Україна просить країни Північноатлантичного альянсу знайти можливість передати системи протиповітряної оборони для того, щоб надалі ефективно відбивати повітряні атаки Росії.

Міністр пояснив, що Україна намагається стримати удари РФ по об’єктах української енергетики.

"Зараз Росія намагається використовувати енергетику як зброю. Вони намагаються відрізати нас від ядерної енергії, атакують ядерні енергетичні об’єкти, і це нова реальність. Через це нам потрібні сильні історичні рішення партнерів замість закликів до Росії", – заявив він.

За його словами, Україні терміново потрібні додаткові 19 систем ППО для захисту наших стратегічних об’єктів.

Сибіга та державний секретар США Ентоні Блінкен у вівторок підписали меморандум про взаєморозуміння у сфері підтримки українського енергетичного сектора.

Міжурядовий меморандум про взаєморозуміння "щодо співпраці у забезпеченні стійкості енергетичної системи України" передбачає можливість американської допомоги на суму до 825 мільйонів доларів.

Документ, як зазначає МЗС, "створює нормативно-правову базу для покращення стійкості енергетичної системи України".

Агентство Reuters пише, що Італія готує черговий пакет військової допомоги Україні. Його деталі не розкривають.

У НАТО вважають, що просування військ РФ уповільниться після Покровська у разі його падіння, а Пентагон наразі не фіксує активної участі військ КНДР у боях проти України.

Щодо загроз для Європи

Між Швецією та Фінляндією стався розрив інтернет-кабелю. Поліція країни не має підстав підозрювати, що це було злочином.

Президент Фінляндії Александер Стубб зазначив, що "не варто надмірно реагувати на кожен інцидент, тому що і близько не всі вони є диверсійними".

"Мене більше турбують кібератаки на банківську систему, тому що там масштабніші наслідки, ніж від пошкодження комунікаційних кабелів. Але зараз я закликаю до моральної стійкості – спокою і терпіння", – сказав президент.

До речі, у Британії кажуть про посилення ворожої активності в кіберпросторі.

Крім того, у Литві кажуть, в межах розслідування авіакатастрофи літака DHL версія про диверсію поки не підтверджується.

У Молдові знайшли нові уламки безпілотника.

Засідання ОБСЄ і ізоляція РФ

Як дізналось "Радіо Свобода", російський міністр закордонних справ Сергєй Лавров отримав запрошення на участь у міністерській зустрічі ОБСЄ на Мальті 5-6 грудня, що потенційно стане його першим візитом у ЄС з 2022 року.

Джерела в ОБСЄ розповіли виданню, що метою запрошення Лаврова було прагнення вести діалог для досягнення консенсусу з таких питань, як заповнення чотирьох вакантних керівних посад в організації, майбутні головування і бюджет.

За інформацією "Радіо Свобода", глава МЗС Росії братиме участь в обіді в перший день засідання ОБСЄ, але не буде присутній на вечері, темою якої буде російська агресія проти України.

В Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) обговорюють кілька варіантів призначення нового керівництва так, аби Росія не наклала вето – Організація ухвалює всі рішення консенсусом.

Литва понизила рівень присутності в зустрічі ОБСЄ через участь Лаврова.

У Литві не прийматимуть іспит на водійські права російською мовою, а у польському Щецині – скандал через проросійських монахинь на різдвяному ярмарку.

Протести у Грузії

У Грузії тривають протести проти партії влади "Грузинська мрія". В ніч на вівторок грузинська поліція затримала десятки людей.

Грузинське представництво правозахисної організації Transparency International зафіксувало "нелюдське" ставлення силовиків до демонстрантів: їх били, словесно принижували та погрожували насильницькими діями.

Як зазначили правозахисники, під час протестів групи силовиків "проникали у натовп", "викрадали окремих людей" і затягували їх на свою територію, де "жорстоко били кулаками, ногами та кийками".

Чехія засудила насильство проти протестувальників у Грузії.

Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе каже, що за останні масові протести, які охопили країну, відповідальні лідери опозиції та "багаті" неурядові організації.

Хоча, протести спровокувала заява влади про призупинення процесу євроінтеграції до 2028 року.

Міністерка закордонних справ Грузії Мака Бочорішвілі спробувала виправдати рішення влади щодо заморозки до кінця 2028 року руху до ЄС.

Зокрема, вона заявила, що заява влади про відмову піднімати питання переговорів про вступ до ЄС була хибно витлумачена для суспільства "як відмова від євроатлантичних прагнень уряду Грузії".

Грузинський прем’єр запросив на публічне обговорення незгодних із паузою в русі до ЄС.

У відставку, протестуючи проти рішення влади, вже подали посли в Болгарії, Нідерландах, Литві, США, в.о. посла в Італії, а також заступник глави МЗС.

Також стало відомо, що посол Грузії у Чехії Тея Маісурадзе подала у відставку.

Литва готова надати притулок проєвропейській президентці Грузії, яка підтримала протести.

Нагадаємо, три країни Балтії – Литва, Латвія та Естонія – раніше спільно домовилися про запровадження національних санкцій проти тих, "хто бере участь у придушенні законних протестів в Грузії". Через це МЗС Грузії викликало глав посольств країн Балтії.

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі очікує більше санкцій за розгін протестів і фальсифікацію виборів.

Тим часом, Конституційний суд Грузії не взяв до розгляду позови президентки і 30 депутатів від опозиції про скасування результатів парламентських виборів 26 жовтня, на яких про суперечливу перемогу заявила партія "Грузинська мрія", що призвело до масових протестів.

Зурабішвілі висловила розчарування рішенням Конституційного суду.

А "Грузинський легіон" спростував заяви РФ про повернення у Грузію для участі у протестах. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі назвала "дуже важливою" заяву грузинських бійців зі спростуванням.