Переговоры об Украине в Мюнхене, условия встречи с Путиным, Шольц уходит из политики: новости дня

Сьогодні – перший день Мюнхенської безпекової конференції, а ньюзмейкер дня – віцепрезидент США Джей Ді Венс. Під час виступу на конференції він не згадав Росію, Україну, Китай, ситуацію з тарифами, а розкритикував європейську демократію на користь ультраправих. Більш того, за даними ЗМІ, зустрівся з кандидаткою в канцлери Німеччини від "Альтернативи для Німеччини". 

А ще американська делегація на чолі з Венсом провела переговори з українською делегацією на чолі з Зеленським. 

Крім того, американці посилають сигнал Європі про необхідність збільшення оборонних витрат і попереджають, що присутність військ США на континенті не триватиме вічно. 

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн збирається запропонувати заходи, які дозволять країнам-членам ЄС збільшити свої витрати на оборону. А Україні вона пообіцяла подальшу стабільну підтримку. 

Більше важливого і цікавого за п’ятницю, 14 лютого, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Зустріч делегацій України і США

Сьогодні ввечері у Мюнхені українська і американська делегації провели переговори. 

Перед зустріччю віцепрезидент США Джей Ді Венс наголосив, що Вашингтон прагне досягти довготривалого врегулювання війни.

"Ми хочемо, щоб вбивства припинилися, але ми хочемо досягти міцного, тривалого миру, а не такого миру, який призведе до конфлікту в Східній Європі через кілька років", – сказав віцепрезидент США.

Він також висловив упевненість, що між Києвом і Вашингтоном "буде ще багато таких розмов у найближчі дні, тижні і місяці".

Своєю чергою Володимир Зеленський подякував США за підтримку й підтвердив бажання "зупинити Путіна і закінчити війну".

"Ми справді цього дуже хочемо, але нам потрібні реальні гарантії безпеки, і ми продовжимо наші зустрічі і нашу роботу, і ми будемо дуже раді бачити генерала Келлога також в Україні", – додав він.

Венс і Зеленський мали зустрітись раніше, проте зустріч погодились провести у більш пізній час, щоб дати США можливість попрацювати із проєктом меморандуму щодо партнерства, який Україна допрацювала й передала американцям.

Про те, що президент США Дональд Трамп хоче не просто паузи, а повного завершення війни в Україні раніше повідомляв і держсекретар Сполучених Штатів Марко Рубіо. 

Умови зустрічі з Путіним

Президент України Володимир Зеленський категорично відмовляється від зустрічей з російськими представниками, однак є можливий варіант зустрічі з лідером Росії.

За його словами зустріч з Владіміром Путіним відбудеться "тільки після того, як ми погодимо спільний план (для цих переговорів) з Трампом і з Європою"

"Саме тоді ми зустрінемося з Путіним, щоби зупинити війну. Лише в цьому разі я готовий зустрічатися. А не на якихось компромісних платформах", – наголосив Зеленський, підкресливши, що має позитивні очікування щодо Трампа.

Спеціальний представник президента США Кіт Келлог наголошує на необхідності прямих переговорів між лідерами Росії та України.

Росія поширює наратив про те, що Зеленський перебуває на посаді незаконно. Зеленський є президентом України з 2019 року і термін його повноважень офіційно закінчився в травні 2024 року, але він залишається на посаді, оскільки за законом в Україні неможливо провести вибори під час воєнного стану.

"Ми повинні сказати Путіну: ви не можете сказати, що не хочете з ним розмовляти. Він говорив, що Зеленський не є легітимним президентом, я не буду з ним говорити. Але так це не працює. Вони повинні говорити. І обидві сторони повинні чимось поступитися", – сказав Келлог.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс в інтерв'ю Wall Street Journal заявив, що в разі відмови Росії підтримати мирний план щодо України, проти РФ можуть запровадити нові санкції, а в Україну можуть відправити американські війська. Він наголосив, що є економічні інструменти впливу, а є військові, які США можуть використати проти Путіна.

Кремль заявив, що чекає роз'яснень від США щодо слів віцепрезидента Джей Ді Венса з приводу військових важелів впливу на Росію.

Тим часом Путін, за даними агентства Bloomberg, збирає команду важковаговиків для переговорів зі США щодо України.

Щодо гарантій безпеки для України

На тлі підготовки до переговорів Володимир Зеленський наголошує на необхідності реальних і дієвих гарантій безпеки для України. 

Глава української держави наголошує, що членство України в НАТО лишається найкращою і найдешевшою гарантією безпеки і є головним вибором Києва.

На засіданні формату "Рамштайн" в Брюсселі 12 лютого новий міністр оборони США Піт Гегсет оголосив, що повернення кордонів України 1991 року і членство в НАТО не є реалістичною метою. 

Згодом Трамп підтвердив, що не бачить можливості для України бути в НАТО з огляду на позицію Росії, та поклав на попередника Джо Байдена відповідальність за "провокування" Москви на повномасштабну війну.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що наполягання президента США Дональда Трампа на неможливості вступу України до НАТО було "незграбним" і "помилковим".

За словами очільника оборонного відомства Німеччини, він вважає "прикрим" той факт, що у намаганнях домовитись з кремлівським правителем Владіміром Путіним адміністрація США "невиправдано прибрала зі столу переговорів два важливих пункти".

"На мою думку, було б набагато краще говорити за столом переговорів лише про можливе членство України в НАТО та можливі територіальні зміни", – додав він.

Згодом заступник посланника з питань України Джон Коул на питання журналістів про шанси на членство України в НАТО сказав, що це питання "все ще на столі".

Він додав, що те саме стосується і можливого повернення Україною контролю над усією своєю суверенною територією. 

Крім того, шеф Пентагону сказав, що його зауваження не слід сприймати як червоні лінії, а лише як реальність ситуації.

"Це не є остаточною ціннісною установкою", – наголосив американський посадовець.

Але при цьому він каже, що не відмовляється від своїх слів, які виголосив 12 лютого.

У Сенаті США здивовані коментарями глави Пентагону щодо України.

Голова сенатського комітету з питань збройних сил, республіканець Роджер Вікер вважає, що Піт Гегсет припустився "помилки новачка", коли заявив, що повернення України до довоєнних кордонів є "нереальним".

"Я не знаю, хто написав цю промову – таке міг написати Такер Карлсон, а Карлсон – дурень", – сказав Вікер, маючи на увазі пропутінського телеведучого.

Тим часом Володимир Зеленський каже, що Україна не виключає потребу змінити позицію щодо прагнення до НАТО.

У цьому разі, підкреслив президент, головним питанням буде зміст цих гарантій безпеки, зокрема параметри миротворчої місії, параметри української армії, необхідну чисельність якої у разі невступу України в НАТО Зеленський оцінює у півтора мільйона військових.

У відповідь на запитання "ЄвроПравди" про червоні лінії він назвав одне таке питання – юридичну територіальну цілісність України

"Юридично ми ніколи не визнаємо ці території "руськими", чи не руськими – якимись (крім українських). Це точно червона лінія, це в Конституції. І це може вирішувати тільки народ України", – заявив президент.

Орбан мріє про повернення РФ

Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила в п'ятницю, що не бачить шансів на швидке припинення російського вторгнення в Україну, незважаючи на зусилля США щодо встановлення миру в Україні.

"Після всього, що росіяни зробили за останні 15 років, після того, як вони досі нападають на Україну і ведуть віроломну гібридну війну проти Європи, до миру з Росією ще дуже далеко", – сказала фінська міністерка в коментарі німецькій медіагрупі Redaktionsnetzwerk Deutschland (RND).

Росія в її нинішньому вигляді є загрозою не тільки для України і всієї Європи, але й для всього трансатлантичного альянсу, вважає глава фінської дипломатії.

Вона закликала долучити європейських союзників до столу переговорів.

Міністр оборони США Піт Гегсет допустив, що Європа може бути залучена до дискусій про врегулювання війни в Україні. 

Напередодні президент США Дональд Трамп заявив, що хотів би, аби Росія повернулася до "Групи семи" (G7) і назвав її виключення "помилкою".

Очільниця МЗС Німеччини Анналена Бербок каже, що "якщо ми всі повернемося на шлях миру", а політика Росії зміниться, то це, "звісно, також означатиме, що ми зможемо відновити співпрацю в найрізноманітніших сферах".

Прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що Росія буде "реінтегрована" у світову економіку та європейську енергетичну систему, як тільки буде досягнути мирна угода й закінчиться російсько-українська війна.

До речі, Молдова хоче, щоб вихід військ РФ з Придністров’я був частиною переговорів щодо України.

США критикують Європу

Головним ньюзмейкером п’ятниці був віцепрезидент США Джей Ді Венс. 

На Мюнхенській безпековій конференції він взагалі не згадав про питання "жорсткої безпеки", як-то російську війну проти України, а виступив з жорсткою критикою підходів ЄС щодо протидії пропаганді.

Віцепрезидент розпочав з заяви, що на думку США, зараз немає підстав говорити про спільне бачення демократії на двох берегах Атлантики.

Серед іншого Венс взявся доводити, що європейські цінності для нової влади США вже нерелевантні, оскільки заходи Європи щодо боротьби з пропагандою, на його переконання, обмежують свободу слова.

Як приклад, що доводить цю тезу, він навів скасування виборів президента Румунії через російське втручання.

Венс наголосив, що через ці міркування він не бачить простору також для співпраці у сфері безпеки.

"Не може бути безпеки, якщо ви боретесь з думками, з вірою ваших людей", – заявив віцепрезидент.

До речі, після його виступу стало відомо, що ультраправі Румунії зібрали підписи для голосування за вотум недовіри уряду.

AUR та SOS România заявили, що разом зібрали 125 підписів під поданням про вотум недовіри Марчела Чолаку, яке буде подане до парламенту наступного понеділка, 17 лютого.

Глава Міноборони Німеччини Борис Пісторіус назвав неприйнятним порівняння віцепрезидентом США Джей Ді Венсом демократії в Європі із ладом, який панує в авторитарних режимах.

"Демократія щойно була поставлена під сумнів віцепрезидентом США – і не тільки німецька демократія, а цілої Європи. Якщо я правильно його зрозумів, він порівнює умови, що склалися в Європі, з умовами, які є пріоритетними в деяких авторитарних режимах. Пані та панове, це неприйнятно", – сказав Пісторіус, після чого зал вибухнув оплесками.

За словами Пісторіуса, демократія повинна вміти захистити себе від екстремістів, які хочуть її знищити. Він сказав, що пишається тим, що живе в Європі, "яка щодня захищає свою демократію від внутрішніх і зовнішніх ворогів".

Крім того, під час своєї промови на Мюнхенській безпекові конференції Венс розкритикував Швецію за те, що в країні суд визнав винним Салвана Наджема у злочинах на ґрунті ненависті за організацію публічних спалень Корану.

"Я не критикую незалежні суди і вважаю, що політики інших країн також повинні утримуватися від цього", – сказала міністерка закордонних справ Швеції Мальмер Стенергард, коментуючи заяви Венса.

Вона також додала, що "у Швеції дуже широка свобода вираження думок".

Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре сказав, що не погоджується з критикою Європи, яка пролунала з вуст Венса.

Прем’єру Норвегії не сподобалось, що у своїй промові віцепрезидент США не згадав Росію, Україну, Китай, а також ситуацію з тарифами.

"Він скористався можливістю сказати те, що його сильно зачіпає. Однак я не згоден з багатьма тезами, які він озвучив. Я не думаю, що це найбільша проблема Європи полягає в тому, що свобода слова занепала", – зазначив він.

До речі, знак посольства США у Вільнюсі розмалювали літерою Z.

Венс підтримав ультраправих Німеччини

Слід додати, що у інтерв’ю The Wall Street Journal Джей Ді Венс порадив німецьким політикам співпрацювати з усіма політичними партіями, в тому числі з праворадикальною "Альтернативою для Німеччини".

"Я думаю, що, на жаль, воля виборців була проігнорована багатьма нашими європейськими друзями", – заявив віцепрезидент США.

Венс також згадав про мільярдера Ілона Маска, який відкрито агітує за "Альтернативу для Німеччини" напередодні виборів 23 лютого, які пройдуть у країні. 

Політична кампанія Маска в Європі, в тому числі на підтримку ультраправої "Альтернативи для Німеччини", викликала майже повсюдну критику з боку європейських глав держав і урядів. 

Більш того, як повідомив німецький телеканал ZDF, Венс зустрівся з кандидаткою в канцлери від німецьких ультраправих.

У відповідь на пораду Венса співпрацювати з ультраправими міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що "єдиною людиною, яка ухвалює рішення на парламентських виборах у Німеччині, як і в будь-якій демократичній країні, були і будуть німецькі виборці".

"На щастя, ми живемо в демократичній державі. На цьому неможливо наголосити досить часто в наші дні, коли ми бачимо, як люди по всьому світу віддають свої життя, щоб мати можливість вільно голосувати", – сказала Бербок. 

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр закликав пристосуватись до того факту, що нова адміністрація Дональда Трампа ігнорує встановлені правила.

Послання Європі від шефа Пентагону

Окрім заяви Джей Ді Венса про те, що він не бачить простору для співпраці з Європою у сфері безпеки, ще й глава Пентагону Піт Гегсет попередив, що Європа не повинна сподіватись на те, що військова присутність США на континенті триватиме вічно.

"Наше послання є таким чітким для наших європейських союзників: зараз саме час інвестувати. Тому що ви не можете вважати, що американська присутність триватиме вічно", – сказав він.

Гегсет відзначив, що необхідність США протистояти іншим загрозам, таким як Китай, означає, що "такі країни, як Польща та інші" повинні будуть "активізуватися" в Європі.

До речі, він назвав Польщу "зразковим союзником": "Ми розглядаємо Польщу як зразкового союзника на європейському континенті, який готовий інвестувати не лише у власну оборону, але й у спільну оборону всього континенту…". 

Міністро оборони США додав, що Польща вже витрачає п'ять відсотків ВВП на оборону, що є зразком для континенту.

"Електрошок" для Європи

Французький президент Емманюель Макрон назвав повернення його американського колеги Дональда Трампа до Білого дому "електрошоком", який має змусити Європу подбати про власне майбутнє, а також про майбутнє України. 

"Це момент, коли Європа повинна прискоритися і діяти", – сказав він, попередивши при цьому про ризик невдачі для ЄС. 

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн збирається запропонувати заходи, які дозволять країнам-членам ЄС збільшити свої витрати на оборону.

Сьогодні вона, а також президент Європейської ради Антоніу Кошта, у Мюнхені зустрілись із президентом України. 

Фон дер Ляєн та Кошта запевнили його у подальшій стабільній підтримці України для досягнення справедливого, всеосяжного та тривалого миру.

"Те, що ми бачимо – що у будь-якому разі Європа збільшуватиме об’єднання навколо України, бо це буде їхній захист. Бо вони розуміють, принаймні починають розуміти, що наступні – вони. І тому треба цього не допустити", – поділився спостереженнями президент.

Ішингер закликав європейські країни об’єднатися з Україною щодо мирних переговорів.

Удар по ЧАЕС

Глава дипломатії ЄС Кая Каллас засудила російський удар дроном по Чорнобильській АЕС, назвавши цю атаку "безрозсудною".

У Молдові заміряли радіаційний фон після російського удару по ЧАЕС. Норвегія також стурбована ризиками для ядерної безпеки. 

"Вагнерівці" у Європі

У Молдові затримали бійців "Вагнера" та інших формувань, що воювали проти України, а у Польщі ув’язнили двох росіян за шпигунство і участь в групі Вагнера.

За словами прем’єра Польщі Дональда Туска, з Боснії до Польщі депортували росіянина, який готував диверсії.

А у Латвії затримали проросійського активіста, що розповідав про "етноцид росіян".

Решта новин

Кабмін врегулював видачу паспортів чоловікам за кордоном.

Китай заявив, що США повинні почати скорочення військових витрат із себе.

Придністров’я радіє початку отримання російського газу за "угорською" схемою.

Олаф Шольц має намір піти з політики після канцлерства.

Папу Римського ушпиталили з бронхітом.

Женева допоможе неурядовим організаціям через заморозку фінансування США.

В Німеччині поки не збираються депортувати мігрантів до Афганістану.