Трамп атакует помилование Байдена, розыск Додика, условия отмены санкций: новости дня
У Білому домі кажуть, що світ зараз "максимально близький" до миру в Україні. Завтра Трамп хоче переговорити з Путіним. Тим часом США виходять з групи, що розслідує відповідальність РФ за вторгнення в Україну.
У Британії кажуть про "значну кількість" країн, готових надіслати миротворців в Україну, а у Києві назвали умову, за якої підтримають скасування санкцій проти РФ.
Україна незабаром отримає близько 3,5 млрд євро від ЄС, а також отримала чергову партію зброї з Німеччини.
Чехія пропонує ЄС купити "Радіо Свобода", яке втратило фінансування США.
Все важливе і цікаве за понеділок, 17 березня – в дайджесті "Європейської правди".
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
"Максимально близькі" до миру?
Американський президент Дональд Трамп заявив, що планує поспілкуватися з очільником Кремля Владіміром Путіним у вівторок, 18 березня.
"За вихідні було зроблено багато роботи", – сказав Трамп.
Відповідаючи журналістам щодо питання територіальних поступок, Трамп сказав, що мова на переговорах буде йти "про землю", а також про "електростанції".
Спецпосланник Трампа Стів Віткофф, як відомо, був у Росії та мав зустріч із Владіміром Путіним минулого тижня, де обговорював пропозицію США про 30-денне припинення вогню.
За словами державного секретаря США Марко Рубіо, план "А" – припинити стрілянину, а план "Б" – знайти спосіб назавжди покласти край війні за столом переговорів.
В уряді Німеччини не очікують швидкої домовленості про перемир’я в Україні.
За даними чеського інформагентства ČTK, лідери Європейського Союзу на зустрічі в Брюсселі 20-21 березня планують ухвалити заяву із закликом до Росії продемонструвати реальну готовність до завершення війни в Україні.
Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі заявив, що G7 планує подальші кроки зі здійснення тиску на Росію, щоб змусити її погодитися на припинення вогню в Україні.
Речниця Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що президент США Дональд Трамп "сповнений рішучості" укласти угоду стосовно завершення війни Росії проти України, а світ перебуває близько до такого миру.
На думку Лівітт, "ми перебуваємо на фінішній прямій укладання миру, і ми ніколи не були ближче до мирної угоди, ніж зараз".
Тим часом США виходять з групи, що розслідує відповідальність РФ за вторгнення в Україну. Євроюст повідомив, що Сполучені Штати офіційно сповістили про припинення участі в Міжнародному центрі з переслідування за злочин агресії проти України (ICPA).
За результатами опитування на замовлення телеканалу NBC News, американці більше підтримують Україну у війні та вважають, що Трамп – на боці РФ. До речі, серед виборців партії Трампа погіршилось ставлення до України.
Щодо гарантій безпеки
У Британії кажуть про "значну кількість" країн, готових надіслати миротворців в Україну.
Речник прем'єра Британії повідомив, що до так званої "коаліції рішучих" на підтримку України долучаться понад 30 країн.
"Обсяги допомоги будуть різними, але це буде значна сила, і значна кількість країн надасть війська", – додав він.
За даними The Times, британський прем’єр Кір Стармер висловив готовність розмістити війська в Україні на багаторічний термін для запобігання потенційному повторному вторгненню Росії в Україну.
"Це буде довгострокове зобов'язання, йдеться про роки. Стільки, скільки буде потрібно для збереження мирної угоди і стримування Росії", – сказав співрозмовник видання.
А в Україні готові підтримати зняття санкцій проти РФ, але за однієї умови – якщо їхнє зняття забезпечить довгострокові гарантії безпеки для України.
Багатомільярдний пакет допомоги від ЄС
2-3 квітня на неформальному засіданні міністрів оборони ЄС у Варшаві обговорять великий пакет військової допомоги Україні, який запропонувала висока представниця Європейського Союзу з закордонних справ Кая Каллас.
"Є широка політична підтримка цієї ініціативи, що добре, але існує багато деталей, які потрібно опрацювати. Також міністри оборони (Євросоюзу) повинні сказати своє слово, і у нас призначена зустріч міністрів оборони", – сказала головна дипломатка ЄС.
Як повідомили "ЄвроПравді" дипломатичні джерела, пропозиція Каї Каллас передбачає надання військової підтримки вже у 2025 році на суму до 40 млрд євро і включатиме в себе нагальні потреби України: системи ППО й ракети до них, боєприпаси, навчання українських військових.
За словами Каллас, її ініціатива отримала широку політичну підтримку з боку держав ЄС.
Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто пообіцяв протистояти пропозиціям Брюсселя щодо підтримки України.
Польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський підтвердив, що Угорщина блокує рішення стосовно переговорів про вступ України, і закликав опозицію в Польщі вплинути на це.
"Я повинен зробити ритуальне звернення до польської опозиції, яка підтримує тісні ідеологічні контакти з урядом і партією Віктора Орбана, щоб вони хотіли зробити щось добре для Польщі, для Європи – а саме переконати своїх ідеологічних побратимів розблокувати ці питання", – заявив глава МЗС Польщі.
Допомога Україні
Україна незабаром отримає близько 3,5 млрд євро після того, як Рада ЄС схвалила третій платіж безповоротних грантів та кредитів в рамках програми Ukraine Facility.
"Сьогодні Рада дійшла висновку, що Україна виконала необхідні умови, викладені в Українському плані, для отримання третьої виплати в рамках програми", – йдеться у повідомленні Ради ЄС.
Як зазначають, Україна успішно продемонструвала, що виконала 13 різних кроків.
А Німеччина передала Україні чергову партію зброї.
У оновлений перелік військової допомоги від Німеччини для України увійшли: 24 машини із захистом від мін і засідок MRAP, боєприпаси до танків Leopard 1, боєприпаси до бойових машин піхоти MARDER.
Також Україна отримала три самохідні зенітні установки Gepard та 10 тисяч боєприпасів для Gepard.
Німеччина передала Україні ракети для зенітного ракетного комплексу IRIS-T SLM середньої дальності, 5 тисяч боєприпасів 155-мм, 2 тисячі боєприпасів 122-мм, 8 тисяч боєприпасів для 120-мм міномета.
Сили оборони отримали й дрони, зокрема 50 розвіддронів VECTOR із запасними частинами.
Вплив РФ і диверсії у Європі
У Литві заявили, що підпал IKEA у Вільнюсі вчинили за вказівкою спецслужб РФ. Крім того, литовська прокуратура підтвердила причетність Росії і до підпалу ТРЦ у Варшаві.
Винищувачі НАТО тричі вилітали на перехоплення літаків РФ над країнами Балтії.
А у Норвегії поблизу Осло через ймовірну диверсію стався витік нафти.
Політика Трампа
Прем'єр Литви Гінтаутас Палуцкас вважає, що США не відмовляться від "ядерної парасольки" над Європою.
На тлі можливого відкликання американських військ з Європи президент Франції Емманюель Макрон заявив, що він готовий запропонувати "ядерну парасольку" Франції для захисту інших держав Європи. Понад те, таку ініціативу підтримують майже 60% французів.
Про те, чи зможуть ядерні сили Франції замінити американські та захистити усю Європу, читайте у матеріалі.
Президент США Дональд Трамп заявив, що помилування, які схвалив його попередник Джо Байден в останній день на посаді, є недійсними й не мають юридичної сили через використання факсимільного підпису.
А у Міннесоті група законодавців-республіканців планує запропонувати законодавство, яке вимагатиме від штату включити неприйняття і відразу до політики Дональда Трампа до переліку психічних захворювань.
Чехія пропонує ЄС купити "Радіо Свобода", яке втратило фінансування США.
Скасування фінансування "Радіо Свобода", як повідомлялося, було пов'язане з рішенням президента США Дональда Трампа скоротити Агентство США з глобальних медіа (USAGM).
Крім того, у Трампа нахамили політику з Франції, який закликав США повернути Статую Свободи.
Напередодні євродепутат з Франції Рафаель Глюксманн звернувся до "американців, які обрали сторону тиранів", маючи на увазі адміністрацію Дональда Трампа, і закликав їх "повернути Статую Свободи".
Речниця Білого дому Керолайн Лівітт назвала Глюксманна "безіменним політиком низького рангу".
"Моя порада безіменному французькому політику низького рангу – нагадайте собі, що тільки завдяки США французи зараз не розмовляють німецькою, тому вони повинні бути дуже вдячні нашій країні", – додала вона.
Тарифи Трампа
Американський президент Дональд Трамп заявив, що не планує створювати винятки у тарифах на сталь та алюміній, а також підтвердив – взаємні та секторальні мита будуть запроваджені вже на початку квітня.
Президент США хоче ввести взаємні тарифи проти торговельних партнерів Амерки, кажучи, що цей крок необхідний, щоб вирівняти "несправедливі" торговельні відносини і зупинити інші країни від використання Сполучених Штатів у торгівлі.
Рішення про перегляд тарифів США означатиме кардинальну перебудову глобальної торговельної системи. Протягом десятиліть США встановлювали рівень своїх тарифів шляхом переговорів у міжнародних торговельних організаціях, таких як Світова організація торгівлі.
Американський державний секретар Марко Рубіо каже, що після введення Сполученими Штатами тарифів проти їхніх основних торговельних партнерів, США можуть розпочати двосторонні переговори з цими країнами щодо нових торговельних домовленостей.
"Це глобально. Це не проти Канади, не проти Мексики, не проти ЄС, це проти всіх", – заявив він.
За словами держсекретаря, США готові до нових двосторонніх переговорів з країнами світу щодо нових торговельних угод.
Прем'єр Франції невдоволений тим, як Брюссель відповідає на тарифи Трампа.
Франсуа Байру припустив, що Єврокомісія помилилася у виборі продуктів, щодо яких запровадили тарифи. Єврокомісія "повторно використала дуже старий список, не перечитавши його, як вона повинна була зробити", – сказав Байру.
"Друзі Путіна" у Європі
Одіозній румунській політикині Діані Шошоаке закрили вʼїзд в Україну на три роки. СБУ звернула увагу на те, що лідерка румунської партії S.O.S. România пише листи главі Кремля Владіміру Путіну, в яких "вихваляє повномасштабне вторгнення РФ і закликає до захоплення нашої держави".
Сьогодні вона у жалобному одязі заспівала "Вічну пам'ять" демократії перед будівлею Конституційного суду Румунії, де розглядатимуть її апеляцію на рішення Виборчого бюро про недопуск до президентських виборів
А боснійська поліція видала ордер на арешт лідера Республіки Сербської (входить до складу Боснії і Герцеговини) Мілорада Додіка, а також ще двох високопосадовців Республіки Сербської. Тим часом Додік оголосив про наміри ухвалити закон, який утворить "прикордонну поліцію" в Республіці Сербській – сербській частині Боснії і Герцеговині.
Решта новин
Саакашвілі засудили до понад 12 років за ґратами за кількома справами.
У Північній Македонії – 20 затриманих після смертоносної пожежі на концерті. Тисячі людей вийшли на протест: учасники акції вимагали покласти край корупції, яка, на їхню думку, стала причиною однієї з найстрашніших трагедій в країні за останні роки. Країни ЄС приймуть на лікування постраждалих.