Є ще одна особливість, суто українська – проблема крадіжок тепла. Ані в ЄС, ані у Східному партнерстві її немає у масштабах, порівнюваних з нашими. Батареї, винесені на балкон; тепла підлога з водою із централізованого опалення – це лише частина очевидних порушень...

Можна довго чекати сигналів і обіцянок членства від ЄС. А можна впроваджувати Угоду. Показати системність своїх намірів. І перетворити питання подальшої інтеграції з ЄС на абсолютно практичне і прагматичне. Тоді обопільно вигідна формула інтеграції знайдеться майже сама собою.

Готовність Брюсселя до поступок, здається зіграла злий жарт – українські урядовці звикли до них і тепер вважають, що так може тривати безкінечно. Але здається, ЄС вже стомився бути легковажним дурником, якому постійно вішають на вуха локшину.

Нині не йдеться про "нову холодну війну" між Києвом та Брюсселем – навпаки, співпраця є дуже активною. "Європейська правда" бачила проект заяви – настільки детального документа, розписаного на 7 сторінках дрібним шрифтом, на самітах Україна-ЄС ще не мали...

Напередодні нинішнього саміту згадка про європейські прагнення України несподівано стала каменем спотикання - деякі країни Євросоюзу не бажали згадувати їх у підсумковому документі. Київ, зі свого боку, наполягав на включенні цього формулювання.

Доброчесні неурядові організації не бояться звітувати до найменших деталей включно, адже це закладено у саму сутність їхньої роботи. Однак, введення паралельного звітування викликає припущення, що чиновники потенційно матимуть змогу зводити із ними рахунки.

Ключові гравці Євросоюзу та НАТО виступають за збереження нинішнього «статусу кво» – з санкціями та без нових форматів співпраці. Відповідь партнерів однозначна: Україна має спершу виконати існуючу програму реформ, і лише тоді буде сенс говорити про подальше...

Варто бути реалістами. Східна Європа лишається у меншості, та й серед них не всі готові до безумовної підтримки ідеї членства України в Альянсі... Звичайно, без критики не обійшлося. Про пробуксовку реформ говорив навіть той же Джонсон. Та найгостріша заява пролунала від США...

Цю конференцію можна вважати знаковим моментом в історії сучасної України. У певному розумінні ми підійшли до завершення початкового етапу реформ. Тепер ми переходимо до наступної стадії... Лондонська конференція має три практичних виміри...

Абсолютна більшість українців вважає, що їхнє ставлення до ЄС з 2014 року "не змінилося", 14% респондентів зазначили, що їхнє ставлення до ЄС покращилося, натомість 24% вважають, що погіршилося. Жінки виявилися більш євроскептичними, аніж чоловіки.

З усіх європейських моделей, які міжнародні експерти пропонували Україні, в результаті впроваджується найменш успішний варіант, коли держава зберігає за собою контроль за комунальним сектором. Чи варто Україні продовжувати реформу без реформування?

На розгляд парламенту запропоновано три ініціативи, які кардинально змінюють систему гарантування банківських вкладів. Попри декларування європейських принципів, їх впровадження дозволить регулятору змінювати правління банків просто через власний поганий настрій.

Обнулення ввізних мит на обладнання перекриє негативний ефект для країн ЄС від введення мораторію і подвоєння обсягу безмитних тарифних квот. Крім цього, український виробник одержить більш сприятливий доступ до іноземних технологій.

Верховна рада, схоже йде на рекорд – цього тижня запланована на розгляд сесії шалена кількість євроінтеграційних законопроектів. Така тенденція склалася тільки після нищівної критики, що пролунала на адресу українського парламенту з Євросоюзу.

В уряді знайшли шлях, як ввести додаткові експортні мита на металобрухт в обхід наших зобов'язань перед ЄС. Втім, така схема суттєво послабить позицію Україні в майбутній суперечці в СОТ. А крім того, створює умови для тіньового експорту металобрухту з країни.

Жорстка критика з боку Євросоюзу повернулася. За останні тижні представництво ЄС випустило низку критичних заяв, однак у четвер 15 червня ми почули те, що давно не лунало від дипломатів. Посол ЄС звинуватив голову комітету Верховної ради в антиєвропейському лобізмі...

На сьогодні практично усе реформування екологічної сфері відбувається "під прапором" євроінтеграції та виконання Угоди про асоціацію... Без правильних підходів до адаптації стандартів ЄС старі схеми та підходи будуть лише прикриті "європейським соусом".

Рік тому ЄС отримав чіткі гарантії від Петра Порошенка, що мита на металобрухт не продовжуватимуть. Саме цим пояснюється гостра реакція на ухвалений Радою законопроект №6382. ЄС вимагатиме від президента його ветування.

Поки Україна не запровадить еквівалентну європейській систему держконтролю з усіма її необхідними механізмами, то "цінуватиме" європейського споживача вище за вітчизняного, залишаючи преференції виробникам небезпечної продукції.

Відвідування Києва вплинуло на оцінки європейців. Так, 54% гостей "Євробачення" вважають, що Україна стане членом ЄС уже в наступні п’ять років. А 42% гостей з країн ЄС зізналися, що тепер "набагато більше" хочуть бачити України серед членів Євросоюзу.

Більша частина Угоди про асоціацію з ЄС працює вже майже півтора року. Але це не означає, що "офіційний запуск" Угоди нічого не змінює... Є нові норми нашої угоди з ЄС, реалізація яких призведе до очевидних результатів. Звісно, якщо Україна їх виконає...

Понад 70% виробництва молока в Україні зосереджено саме у приватному секторі. Селяни хоч і ображаються на дармову вартість сировини, та все одно продають молоко перекупникам. Виходить ніби замкнуте коло, в якому про якість того молока навіть не йдеться.

Дипломати, причетні до процесу, визнають, що головна задача нідерландського уряду була такою: він мав довести власному виборцю, що ЄС пішов на поступки. Результат став катастрофою не лише для України, але й не меншою мірою – для самого Євросоюзу...

Як показує європейський досвід, успіх комунальної реформи виявляється більш істотним у країнах, де ринок цих послуг функціонує без обмежень. В Україні ж ринку комунальних послуг поки немає. І з огляду на роботу Ради, його поява може суттєво затягнутися.

Для маленьких приватних виноробів Словаччина, Угорщина та й загалом Євросоюз забезпечують сприятливі умови для розвитку бізнесу. Не дивно, адже виноробство – це значно більше, аніж виготовлення та споживання вина.

Ключові здобутки від переговорів про нові автономні преференції: збільшення тарифних квот на кукурудзу та ячмінь. Ціна питання – $180 млн на рік. У таку суму наше міністерство оцінює додаткові надходження українських аграріїв від збільшення обсягів квот.

Європейський досвід свідчить: чим краще розвинений ринок комунальних послуг, тим помітнішими є успіхи в енергозбереженні. Урок для України: замало ухвалити рамковий закон про Фонд енергоефективності. Треба змусити його працювати, створивши конкурентне середовище.

З отриманням Україною безвізового режиму зникає потужний інструмент тиску з боку ЄС та суспільства на українську владу задля просування проєвропейських реформ. Водночас нікуди не зникне брак політичної волі до реформування з боку керівництва держави...

На український транспорт чекають зміни – треба бути готовими не лише до нових технологій, а й до переорієнтації вантажів та пасажиропотоку на Євросоюз. А до цього додаються й нові вимоги до транспорту – галузь є невід'ємною складовою обороноздатності країни.

Відкриття ринку ЄС може стати для українських свинарів шансом на розвиток. Однак для цього "домашнє завдання" має виконати вся країна – від органів влади до найменшого виробника. Зусиль лише лідерів ринку, найбільш зацікавлених у такому експорті, явно буде недостатньо.