Добра новина для України: план її підтримки може почати працювати вже до середини наступного року. Навіть більше, ймовірність успішного результату сьогодні є великою, як ніколи раніше. Втім, є і погана новина – це вікно можливостей скоро закриється.

Приєднання до обох організацій повинно залишатися нашою стратегічною метою – але в жодному разі не предметом спекуляцій. Охочих культивувати популізм в Україні вистачає і без чинного президента, особливо з настанням передвиборчого періоду...

Доповіді у форматі non-paper є непублічними, і це лише підвищує їхню цінність... На чільному місці в документі – протидія корупції. А ще йдеться про потребу підтримати чинну владу; про загрози, яку несе поширення "зради"; про небезпеку популістів; про подальшу допомогу ЄС...

Відповідно до Світового показника якості державного управління, в 2016 році ефективність українського уряду становила 31,73 пункту зі 100. Для порівняння, у Словенії цей показник дорівнює 83,65 пункту, у Словаччині – 76,44, Чехії – 79,81. Як Україні наздогнати сусідів?

Питання інтелектуальної власності займають близько п'ятої частини тексту УА. Змін у цій сфері очікують і партнери, зокрема США. Натомість похвалитися успіхами поки складно – законопроекти досі лежать у Верховній раді...

Хіба не краще прокласти замість 100 км лише 50 км, але надійних? То там, то тут читаю про те, що наші зусилля недостатні і що кількість "євроінтеграційних проектів" дуже мала. Але транспортні проекти апріорі не можуть бути короткостроковими. Це як посадити дерево та кущ і чекати, що вони виростуть одночасно.

Заснований на цифрах підхід не обов’язково є чиновницько-формальним. Радше він є неупередженим, об’єктивним чи нейтральним. А ось підхід "живий" швидко стає шляхом до маніпуляцій з усіх боків, і в такому вигляді набагато більше схожий на окозамилювання.

Не всі угоди однакові. Є ті, на яких легше робити політичний капітал серед широких мас, як, наприклад, безвіз... З Угодою про асоціацію ситуація дещо складніша. Але було б великою помилкою змішувати питання контролю за виконанням угоди та питання її маркетингу.

Гаразд, 41% запланованих завдань з євроінтеграції начебто виконано. А наскільки вони важливіші за інші 59%? І що цей 41% означає на практиці? Або ми ставимо собі чіткі цілі і розуміємо, куди хочемо прийти, або займаємося статистичними маніпуляціями й дуримо самих себе...

Формат Групи підтримки є новим для G7 і створений винятково для України. "Група підтримки G7 – це не про безпеку, не про Донбас і не про Крим, а про реформи", – чітко окреслив один із дипломатів напрямок діяльності групи.

Загальний прогрес у виконанні Угоди про асоціацію станом на сьогодні складає лише 13%. Із 862 завдань, прописаних в Угоді, Україна за три роки виконала лише 113. Із такими темпами Угоду ми виконаємо лише у 2035 році, тобто із запізненням на 10 років. Де маємо відставання та що треба змінити в першу чергу?

Багато важливих євроінтеграційних законопроектів роками лежать у Верховній раді. Як наслідок, станом на кінець 2017 року Україна навіть на чверть не виконала своїх зобов’язань. Нинішній рік для Ради має стати передвиборчим. Тож чи побачимо ми ривок перед фінішем?

Рівень виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС залишається вкрай низьким. Зокрема, за даними уряду, минулого року вдалося виконати лише 41% запланованої роботи. Такі низькі результати дають скептикам чудовий аргумент, що євроінтеграція насправді не потрібна Україні...

Гендиректор Єврокомісії з питань сусідства: "Якщо одна зі сторін порушує умови торговельної угоди, то наслідки точно будуть!.. Україна вже зробила чимало у питанні боротьби з корупцією, але лишається ключовий крок – створення Вищого антикорупційного суду..."

1 січня Мінагрополітики продовжило дію перехідного періоду щодо вимог до продуктів з какао та шоколаду. Це рішення часто трактується як небажання українських кондитерів переходити на європейські стандарти. Спробуємо розібратися, чи відповідають ці побоювання дійсності.

Україна демонструє прогрес у сфері візової політики, управління кордонами та правоохоронної співпраці, що може стати надійним плацдармом для приєднання до Шенгенської зони. Однак це можливо лише через розробку кількаетапного плану інтеграції без визначеної кінцевої дати.

Кястутіс Ланчінскас, глава Консультативної місії ЄС: "Ми відмовилися так працювати. Як провести аудит, не маючи доступу до документів? Що ми будемо оцінювати? Допомога буде ефективною, тільки якщо ми побачимо систему зсередини. Інакше ви ж самі будете нас звинувачувати..."

Реєстрація законопроектів, що суперечать чи навіть шкодять Угоді про асоціацію, таких як "Купуй українське, плати українцям!", може призвести до втрати Україною міжнародної репутації та порушення зобов’язань, взятих нею у відносинах з ЄС.

Угода про приєднання до програми "Горизонт 2020" надала Україні право та змогу не лише отримувати гранти на реалізацію проектів, але й брати участь у програмних комітетах та групах Європейського дослідницького простору. Бути майже рівноправними з європейським партнерами у процесі обговорень тих чи інших питань та ухваленні рішень.

Головне завдання конференції – привернути увагу європейців до необхідності посилення реальної допомоги Україні заради пришвидшення перетворень. У попередній зустрічі, яка відбулася в січні 2017 року, взяли участь майже 800 осіб.

"Ви не зможете досягти успіху, якщо більшість громадян буде шукати можливість просто вижити, і в той самий час на вулицях буде більше Porche, Ferrari та Lamborghini, аніж у Римі, в Парижі чи в Берліні. Бо тоді це не країна, тоді це – бананова республіка..."

Уряд впроваджує європейські "правила" стосовно безпеки дорожнього руху і встановлює адекватну систему санкцій за порушення. Можливо, не всі вжиті дії помітні на даному етапі, але на все потрібен час. Наша нова система вже дуже скоро запрацює.

Українців лякають знищенням молочної галузі і перспективами пити лише неякісне іноземне молоко. Подібні побоювання були поширені у багатьох країнах, та виявилися міфами. Спробуємо розвіяти їх, пояснивши, як нові норми щодо молока вплинуть на фермерів і споживачів.

Європейські країни вже давно йдуть шляхом втілення комплексного підходу до зменшення смертності на дорогах. Так, остання Європейська програма дорожньої безпеки має мету – зменшити смертність на дорогах на 50% до 2020 року порівняно з 2010 роком.

На ЄвроПравді вийшла стаття про реформу сфери технічного огляду автомобілів. Проаналізувавши плюси та мінуси законопроекту №7317, автори статті пропонують суттєво його переробити. У Мінінфраструктури вирішили відповісти на ці зауваження.

Ніхто не гарантує, що продукти, які потрапили у продаж, є безпечними. Навіть свіжий кефір чи ковбаса можуть виявитися не просто неякісними, а й шкідливими... Недостатньо збільшити лише кількість товарів із написом "Made in Ukraine" у крамницях за кордоном...

Українським селянам заборонять здавати молоко на молокозаводи, а також продавати його на базарах. І нібито все це записано в Угоді про асоціацію з Євросоюзом. Останніми тижнями медіа переповнені подібними "жахалками". А що ж насправді?

Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, Україна найближчим часом має провести реформу сфери технічного огляду. Однак депутати думають інакше, пропонуючи систему, яка створює поле для корупції та спотворює поняття євроінтеграції.

ЄС все частіше згадує Угоду про асоціацію з Україною як модель майбутньої співпраці з Британією. Це великий плюс для України, адже тим самим ЄС розглядає угоду не лише як зону вільної торгівлі, а як модель нашої інтеграції. Втім, саме це й не влаштовує Британію, яка хоче обмежитися ЗВТ.

Рано чи пізно ЄС поставить питання відповідності українських товарів екологічним нормам. Це означає, що для подальшого успіху на ринку ЄС українським підприємствам треба бути готовими конкурувати з європейськими товарами, у тому числі й з екологічної точки зору.