"Велике турне" Мілорада Додіка викликає припущення, що головною метою поїздок балканського сепаратиста є домовленість про надання політичного притулку.

Очікуючи затримання, Мілорад Додік дає старт остаточному виходу Республіки Сербської зі складу єдиної Боснії і Герцеговини.

У відповідь на судовий вирок Мілорад Додік готує низку кроків щодо фактичного відокремлення Республіки Сербської від БіГ.

Місцеві вибори показали, що головний балканський "друг Путіна" Мілорад Додік продовжує поступово втрачати свою популярність.

Сполучені Штати всерйоз взялися за врегулювання конфліктних ситуацій на Балканах. І вже досягли певних успіхів.

Мілорад Додік оприлюднив план виходу Республіки Сербської зі складу БіГ. Чи дозволить Захід реалізувати цей план?

Чи відбудеться відділення Республіки Сербської від Боснії і Герцеговини, з можливим приєднанням до Сербії?

Сербська влада намагалася зірвати ухвалення резолюції ООН, звинувачуючи її у спробах встановити колективну відповідальність у геноциді для всіх сербів.

Сербські політики на чолі з президентом Александаром Вучичем б’ють у всі дзвони, розповідаючи про катастрофу, яка насувається на сербів.

Сепаратизм Мілорада Додіка дедалі більше нагадує інформаційно-пропагандистську спецоперацію РФ. Проте це не означає, що обіцянки проголосити незалежність залишаться лише на словах.

Процес прийняття до ЄС країн Західних Балканах став болісно повільним. Які уроки з цього може винести Україна?

Желько Комшич: "Обставини, що у 90-х привели до війни, нікуди не зникли. Проте, на відміну від кінця минулого сторіччя, зараз немає сил, здатних вести нову війну".

Мілорад Додік опинився як ніколи близько до арешту. От тільки залишається відкритим питання, чи піде Захід на таку ескалацію.

Боснійські серби всерйоз готуються проголосити незалежність, не зупиняючись перед ризиком нової війни на Балканах.

Сербська частина Боснії і Герцеговини починає приймати закони, реалізація яких призведе до їх фактичного виходу зі складу єдиної держави.

Стараннями РФ та її союзників Боснія і Герцеговина має усі шанси знову стати гарячою точкою на мапі Балкан. Чи зможе Захід зупинити цей план?

Навіщо ЄС після багаторічної паузи готується розпочати переговори про вступ із країною, яка вважалася аутсайдером євроінтеграції?

Вибори не змогли покласти край глибокій політичній кризі у Боснії. Проте показали, що значна частина її громадян не готові миритися з такою ситуацією та шукають вихід.

Політична криза у Боснії і Герцеговині дійшла до рівня, безпрецедентного від моменту припинення війни у 1995 році. На цьому тлі у країні у жовтні мають пройти загальні вибори.

Боснія і Герцеговина могла отримати статус кандидата у члени ЄС разом з Україною та Молдовою. Цього не сталося – і це добра новина для РФ і погана для всіх інших.

Росія намагається реалізувати сценарій нової війни – тепер на Балканах, залучаючи для цього свого союзника, Сербію.

Масові вбивства мирних мешканців України часто порівнюють із геноцидом у Сребрениці. Чому світ не зміг запобігти цьому жахливому злочину? І як це зло було покаране?

РФ практично відкрила новий фронт – проти цілісності Боснії і Герцеговини та її стабільності. І вже готова там до активних дій.

Чи дійсно нова війна на Балканах неминуча, як переконують численні західні політологи? І де політика ЄС не впоралася із блокуванням цих ризиків?

Перегляд кордонів на Балканах навряд чи буде безкровним. Проте запобігти такому сценарію стає все складніше. Особливо після демаршу Республіки Сербської.

Конфлікт у Боснії і Герцеговині вже існує. Що утримує його від переростання в гарячу фазу? І як РФ намагається знищити ці запобіжники?

Україна відправляє своїх миротворців у Боснію і Герцеговину. Саме зараз там триває глибока політична криза, яка може перейти у силове протистояння.

Новий верховний представник має шанс вивести Боснію і Герцеговину із "сірої зони". Але для цього йому треба подолати опір РФ та її союзників.

8 червня в Гаазі було остаточно засуджено до довічного ув'язнення колишнього командувача боснійських сербів Ратко Младича. Проте чи визнають цей вирок на Балканах?

Невеличка українська ікона – давня, але навряд чи високої ринкової вартості – стала джерелом гучного конфлікту, здатного підірвати російський вплив на Балканах.