Голова комітету Ради Федерації з міжнародних справ Костянтин Косачов вважає підсумки голосування Генеральної асамблеї ООН щодо української резолюції про порушення прав людини в Криму "тенденцією на протверезіння".

Останні резолюції ООН щодо Криму свідчать, що міжнародне співтовариство не буде миритися з порушеннями прав людини та мілітаризацією окупованого півострова.

27 країн-членів ООН, серед яких РФ, Білорусь, Вірменія та Сербія, проголосували проти нової "кримської" резолюції Генеральної асамблеї ООН щодо ситуації з правами людини у Криму.

Генеральна асамблея ООН 22 грудня ухвалила резолюцію щодо ситуації з правами людини у Криму, у якій поіменно перелічені імена конкретних українців, яких незаконно утримує Росія.

Україна, Грузія і Молдова підписали меморандум щодо створення тристоронньої міжвідомчої платформи для обміну досвідом інтеграційної політики територій, які перебувають поза контролем держав.

Співголова Ялтинського міжнародного економічного форуму у тимчасово окупованому Криму Андрій Назаров заявив, що лідерка французької ультраправої партії "Національне об'єднання" Марін Ле Пен наступної весни планує взяти участь у форумі.

"Це рішення висітиме над ними, як дамоклів меч, доки Росія існує як держава".

В доказах у ЄСПЛ щодо початку окупації Україна відштовхується від того, що може чітко довести, а це – ніч з 26 на 27 лютого, коли відбулося захоплення Верховної ради АР Крим.

Україна передала до ЄСПЛ такий масив інформації з доказами, що була навіть технічна проблема з тим, як це передати в Страсбург.

Широка підтримка української позиції стосовно Криму у Генеральній асамблеї ООН є чітким сигналом для Російської Федерації.

Росія, Білорусь, Вірменія, Сербія та ще 15 держав проголосували проти схвалення Генеральною асамблеєю ООН резолюції, яка закликає Росію вивести її війська з території окупованого Криму

Генеральна Асамблея ООН 17 грудня ухвалила ініційовану Україною резолюцію, яка закликає Росію вивести свої війська з території окупованого Криму та засуджує зростаючу російську військову присутність в Чорному і Азовському морях.

Росія продовжила тиск на кримськотатарську меншість через затримання адвоката, що захищав в’язнів совісті.

У Хорватії спалахнув скандал у зв’язку з демонстрацією в ефірі телеканалу HRT карти України без території тимчасово окупованого Росією Криму.

У Міністерстві закордонних справ України вимагають виправлення у Книзі рекордів Гіннеса згадки окупованого Севастополя як російського міста.

Німецька прокуратура почала розслідування щодо трьох санкт-петербурзьких співробітників компанії Siemens за звинуваченнями у порушенні ембарго ЄС щодо поставок в окупований Крим.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель засудила будівництво Керченського мосту і нагадала, що Крим на референдумі вирішив бути частиною України, коли та голосувала за незалежність.

Син прем'єр міністра Чехії, Андрей Бабіш-молодший, перебуваючи в Україні, написав електронного листа в чеську поліцію з проханням про допомогу.

Поліція допитала прем'єр-міністра Чехії Андрея Бабіша у зв'язку із заявою його сина, Андрея Бабіша-молодшого, про викрадення і насильне перевезення до окупованого Криму восени 2017 року.

Як відомо, ЄС додав до переліку осіб і компаній, щодо яких діють санкції у зв'язку з порушенням територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України, "депутатів" Держдуми РФ, обраних в окупованому Криму.

Офіційний Київ вивчає інформацію про поїздку в анексований Крим сина прем'єр-міністра Чехії Андрея Бабіш-молодшого.

Росія, Білорусь, Сербія та ще 23 країни проголосували проти оновленого проекту резолюції "Ситуація із правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)".

Третій комітет Генеральної Асамблеї ООН у четвер, 15 листопада, ухвалив оновлений проект резолюції "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і Севастополі, Україна".

Наступного року Москва хоче відкрити в Брюсселі "представництво Криму", яке "просуватиме інтереси" півострова та боротиметься з санкціями.

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заперечує звинувачення свого сина, що він насильно вивіз його в окупований Крим, аби сховати на тлі корупційного скандалу.

Наступного року Росія хоче відкрити в Брюсселі "представництво Криму", яке "просуватиме інтереси" півострова та боротиметься з санкціями.

Росія ніколи не сподівалася, що українські інвестори, які втратили власність і свої активи в Криму зможуть захистити себе за допомогою такого інструменту як двосторонні угоди про захист інвестицій.

Навіть у разі якщо Росія виконає свої погрози та вийде зі складу Ради Європи – рішення Європейського суду з прав людини по скаргам з окупованих територій Криму та Донбасу залишаться обов’язковими для виконання.