Завдяки рішенню ЄСПЛ щодо Грузії Кремль сподівається отримати перемогу у справі про наслідки агресії на Донбасі...

Голова ОБСЄ Анн Лінде розповіла ЄвроПравді, що думає про Донбас, Крим, реформи та перспективи членства України у ЄС.

Чи безпечно залучати мешканців непідконтрольних територій у виборчий процес? Задовго до України це питання постало перед Грузією та Молдовою.

Чи потрібні Україні "м'які кроки" для інтеграції окупованих територій? Відповідь на це запитання дала Молдова, яка обрала саме такий шлях відносин із Придністров'ям.

Єдиний нормандський саміт президента Зеленського може стати позитивним для України - якщо Банкова критично проаналізує і винесе з нього уроки.

Зеленський має усвідомити нездійсненність його мрій про готовність Росії до "швидкого миру". Це усвідомлення вже відбувається...

Перед Україною постали два питання: як нам скористатися новими можливостями, та чи не варто і нам самим змінити механізм санкцій? 

Окружний суд Гааги завершив стадію досудового слідства у справі про збиття авіалайнера MH17. Які результати цього етапу і як справа розвиватиметься далі?

Вольфганг Ішингер: "Мінські угоди – це не Біблія. Навряд чи вони є найкращим рішенням для Донбасу..."

Чи варто Україні беззастережно підтримувати Азербайджан у нинішньому конфлікті навколо Нагірного Карабаху?

Спільна заява саміту Україна-ЄС дає чіткий сигнал, що про жодне призупинення безвізового режиму не йдеться...

Найкращий спосіб підтримати Україну для нас – це допомогти у реформуванні країни.

Документ рясніє згадками та жорсткими формулюваннями щодо держави-агресора та визначає амбітні завдання щодо НАТО.

Довгоочікувана "нормандська" зустріч показала - переговорні позиції України та Росії все більше розходяться, простору для маневру і компромісів з РФ навіть за істотного бажання "миру" – майже немає.

"Це схоже на те, що робила Західна Німеччина після війни. Вони визнали: на цьому етапі ми не можемо об’єднати країну, але залишаємося нацією".

Ще у 2016-18 роках Росія думала над тим, щоби піти з Донбасу, залишивши своїм ставлеником... експрезидента-втікача Януковича!

Режим тиші, який діє на Донбасі з 27 липня, російська сторона продаватиме як виконання своїх зобов’язань у сфері безпеки та підставу вимагати поступок від України.

Тактика росіян змінилася: до "батога" додався "пряник". Але вимоги на адресу України є так само ультимативними...

Росіяни почали шантажувати учасників нормандського формату. Однак із цієї історії Москва ризикує вийти з чіткою поразкою...

В 2014 західний світ не розгледів загрози на Сході Європи, бо був зайнятий власними проблемами. Зараз ситуація майже така ж сама.

Українська делегація повернулася до "класичних" підходів у нормандському процесі. Спокусу вести переговори з Кремлем напряму змінив раціональніший підхід.

Нова ядерна доктрина РФ, хоч і оформлена, як оборонна, створює для України додаткові ризики – як в питанні Криму, так і для співпраці з НАТО.

Головне завдання адвокатів бойовиків - показати, що версія про збиття цивільного авіалайнера російським комплексом "Бук" – далеко не єдина.

Прокуратура Нідерландів довела, що взяла високу планку і будує позицію так, наче її опонентами є не Гіркін та інші звинувачувані, а вся влада Російської Федерації.

Донецьку і луганську "квоти" добирали за різною логікою. Але дорога до позитиву є – якщо Україна захоче нею піти...

Віцепрем’єр Олексій Резніков: "Не треба забувати, що Мінські угоди мали бути виконані до кінця 2015 року. Формально ми маємо право сказати "все", але це єдиний майданчик, який у нас є".

Є ті, хто вважає згоду України небезпечним кроком, – і ті, хто вважає, що ця зустріч не має зашкодити, але може допомогти Києву...

Що стоїть за нововведеннями? Як це може змінити переговори? І головне – чи несуть ці рішення реальну небезпеку?

Найближчим часом буде чимало пропозицій вирішення ситуації навколо Донбасу – у багатьох буде бажання вирішити за наш рахунок свої проблеми під час коронакризи.

Як вийти із ситуації, не здавши інтереси України? Якими є нові ідеї від Росії? Чому у Зеленського просувають сумнівні рішення щодо Донбасу?