Спробуйте пошукати новини про початок опалювального сезону у Франції. Або хоча б у Польщі... Боюся, що вам буде складно похвалитися результатом – в ЄС комунальні послуги є ринком, де споживач не залежить від рішення міської влади.

Для України час біжить дуже швидко. У Європі очікують, що в Києві нарешті домовляться про єдину позицію щодо модернізації "Нафтогазу". І приступлять до реальної роботи. Часу для дискусій, і тим паче для конфліктів, вже немає.

Україна провела половину комунальної реформи - на практиці це означає, що відносини споживача і постачальника відрегульовані аж... до появи першого конфлікту. І в цьому найбільша різниця між реформами, які пройшли в Східній Європі (відразу і в повному обсязі), і нашими.

Ухвалення закону "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" знімає перешкоду для реформування ЖКГ. Боротьба за європейські оселі для українців ще не виграна. Однак ми тепер на крок ближче до перемоги.

Київ та його партнери з ЄС прагнуть зупинити будівництво газопроводу "Північний потік - 2", який збільшить частку російського газу в Європі до 80%. Чи зможуть вони переконати Німеччину та Австрію — основних лобістів проекту?

Є ще одна особливість, суто українська – проблема крадіжок тепла. Ані в ЄС, ані у Східному партнерстві її немає у масштабах, порівнюваних з нашими. Батареї, винесені на балкон; тепла підлога з водою із централізованого опалення – це лише частина очевидних порушень...

Щоб повністю зупинити транзит через Україну, "Газпром" якомога швидше повинен ввести в експлуатацію "Турецький потік". Поки українська влада обмежується критикою газпромівських проектів, прагнучи отримати підтримку в ЄС. Цього явно недостатньо.

З усіх європейських моделей, які міжнародні експерти пропонували Україні, в результаті впроваджується найменш успішний варіант, коли держава зберігає за собою контроль за комунальним сектором. Чи варто Україні продовжувати реформу без реформування?

Ще невідомо, якими будуть наслідки рішення для українського бюджету і національної валюти. Але чимало можна сказати вже зараз... Ще за Януковича, в 2012 році, я особисто вручив тодішньому керівництву "Нафтогазу" пропозицію від Eustream...

Ми не перші, хто вимагає від "Газпрому" перегляду договірних умов... Справа між "Нафтогазом" та "Газпромом" насправді є частиною історії про те, як нам продавали економічний тиск під виглядом "братської" допомоги. Ми дуже добре знаємо ціну такого "братерства"...

Як показує європейський досвід, успіх комунальної реформи виявляється більш істотним у країнах, де ринок цих послуг функціонує без обмежень. В Україні ж ринку комунальних послуг поки немає. І з огляду на роботу Ради, його поява може суттєво затягнутися.

Європейський досвід свідчить: чим краще розвинений ринок комунальних послуг, тим помітнішими є успіхи в енергозбереженні. Урок для України: замало ухвалити рамковий закон про Фонд енергоефективності. Треба змусити його працювати, створивши конкурентне середовище.

Право реекспорту слугуватиме для України додатковим запобіжником у випадку остаточного розірвання торгових відносин з РФ. У Києва з’явиться можливість вибору надійного та передбачуваного постачальника природного газу.

Україна майже так само далеко від європейської системи енергоефективності, як і три роки тому. Ігноруються навіть ті законопроекти, які важко назвати непопулярними. Українські політики забувають те, що засвоїли в ЄС – виборець ніколи не пробачить відсутність волі.

Наталія Бойко: "Більшість директорів департаментів вже працювали зі мною в рамках Нацради реформ. Вони знають, хто я така, знають мій стиль роботи і потенціал. Є розуміння, як протидіяти "Газпрому" в юридичній площині. Нам пощастило, що в цій суперечці у нас є союзник – Польща"...

У липні 2015 року Україна приєдналася до ініціативи Єврокомісії, яка створює можливості для української газотранспортної системи інтегруватися до єдиної регіональної європейської системи. Чи стане Україна її частиною?

Закладається пропагандистський алгоритм: Україна краде газ, бо не запасла його достатньо у ПСГ. У такий спосіб може бути спровокована нова газова криза, де всі потужності російської пропаганди виставлятимуть Україну винуватцем, а "Газпром" – рятівником Європи.

Єврокомісія планує вже у 2030 році наростити енергоефективність до мінімум 30%, а інші сторони переконані, що це – не межа. Україна натомість тільки планує по завершенню 2017 року досягти 5% енергоефективності, а до 2020 року – 9%.

Конституційний суд ФРН поставив крапку у справі компенсацій внаслідок дострокового закриття всіх атомних станцій країни. Заради цього німецький уряд погодився витратити до 2022 року на зберігання ядерних відходів близько 23 млрд євро...

Електроенергія все більше стає центром уваги Брюсселя, змістивши акценти з боку природного газу. У випадку синхронізації з європейською енергетичною системою, Україна може стати її балансуючим стратегічним "бекапом".

Левова частка газу через OPAL потрапляє до Чехії, а звідти – до південнонімецьких і австрійських газових хабів. Це основа європейського спотового ринку газу, на якому його закуповує Україна й постачає за "реверсом" через Словаччину й Угорщину.

Чи забуде ЄС свої вимоги до України впроваджувати європейське законодавство в сфері енергетики - якщо це буде суперечити інтересам Газпрому та його партнерів?.. Зрив арбітражного процесу - наш основний ризик на даному етапі (рос).

Україна вперше готується оскаржити рішення Єврокомісії, посилаючись на порушення норм Угоди про асоціацію. Оскаржити вигідне для "Газпрому" рішення Києву вдасться, лише позиціонуючи себе як надійного транзитера газу.

Успіх реформи енергозбереження в Польщі та Угорщині пов'язаний з контролем - відшкодування частини кредиту проводилось лише у разі зниження витрат на опалення будинку. У нас же реформа може перетворитися в чергову бюджетну діру.

Реверс газу відкривається в дуже вдалий для України момент. "Газпром" дуже неохоче йде на зміну довгострокових контрактів зі своїми європейськими партнерами, тим самим створюючи на європейському ринку перевагу пропозиції газу. Така політика веде до зниження цін на спотовому ринку.

Створення газового консорціуму України та ЄС, як мінімум, дозволить зробити український газовий бізнес більш зрозумілим для Європи. Але при цьому важливо розуміти, що сам ЄС газ не купує... Треба орієнтуватися на 8-10 млрд кубометрів газу на рік. Головне, щоб у трейдерів постійно були вільні такі обсяги газу. Але це викликає у мене сумнів.

На перший погляд позиція НАК «Нафтогаз України» виглядає авантюристично, проте на її підтвердження свідчить вагома кількість прецедентів перегляду ціни на газ в арбітражному порядку.