Масштабна санкційна війна з Білоруссю стає неминучою. Заяви Лукашенка щодо Криму не дають нам можливостей залишити все як було.

Політична ситуація у Білорусі використовується лобістами окремих галузей для просування власних інтересів. Чому це дуже небезпечно?

Чи зможуть всі країни виробляти вакцини від COVID без дотримання прав інтелектуальної власності? Це питання зараз вирішується у СОТ, і позиція ЄС може стати вирішальною.

Підвищення цін на олію штовхає уряд до обмеження експорту. Чи піде ЄС на новий торговельний арбітраж з Україною, як це було з лісом-кругляком?

Україна може зіткнутися з ризиком призупинення переговорів щодо "промислового безвізу", що стане суттєвою проблемою для експортерів.

Настав час, щоб ми у Британії зробили кроки назустріч та активізували наші взаємні відносини з Україною.

У експорті до ЄС частка сировини скоротилася за минулий рік до 29%, натомість частка перероблених товарів зросла з 43% до 49%.

Інтеграція України у цифровий простір ЄС може прискорити економічне зростання на 2,4-12,1%. Але для цього треба зробити "домашнє завдання".

Чи здатна Україна зробити свою економіку кліматично нейтральною? Причому – одночасно з Євросоюзом? Впевнені, що це нам по силах.

Угода Британії та ЄС не має прямого впливу на Україну. Проте вона посилює нашу позицію на переговорах про оновлення Угоди про асоціацію.

Рік тому Європейський Союз проголосив курс на "озеленення" усіх сфер економіки та суспільного життя. Як Green Deal змінив політику Європи і що робити Україні?

Промисловий безвіз ЄС віднині офіційно – пріоритет зовнішньої політики України на наступні два роки. Чому це так важливо?

Перед початком переговорів про оновлення режиму вільної торгівлі з ЄС уряд вперше застосував практику публічних консультацій з українськими виробниками.

Торговий представник України: "Нам тепер треба поміняти логіку діалогу з ЄС, щоб у наступні 10 років ми вже були у рівних умовах. Щоб ми не були деколи заручниками того, що відбувається в Брюсселі".

Торговельний режим, погоджений з ЄС у рамках Угоди про асоціацію, значно відстає від сучасних реалій. Впродовж останніх років це відставання фундаментально прискорилося.

Завдяки новій зоні вільної торгівлі, Україна де-факто збільшує обсяг своїх безмитних тарифних квот. До існуючої квоти ЄС, яка залишилася незмінною, додалася й британська.

Перегляд торговельної частини Угоди про асоціацію та впровадження Євросоюзом Green Deal – як із цих складових скласти формулу, максимально вигідну для українського експорту?

Україна має менше року для формування позиції щодо участі у Green Deal, розрахунків впливу цих процесів на економіку, визначення пріоритетних сфер співпраці.

Арбітраж між Україною та Євросоюзом щодо заборони експорту лісу-кругляка вийшов на фінішну пряму. Проте чи готова Україна виконати навіть найкомпромісніше рішення арбітражу?

Green Deal – це не загроза, а шанс для українських виробників. Шанс на модернізацію, оновлення і прибутки.

Існує ризик, що замість лібералізації Україна пропонуватиме Євросоюзу протилежне – вимагатиме права вводити обмеження та відтерміновувати реформи. У тому числі екологічні.

Чи означає "новий поштовх у переговорах" із Туреччиною, що Анкара зрештою погодилася на компроміси? Навряд чи. Адже за останній місяць умови торгівлі змінилися явно не на нашу користь.

Україна отримала корисний інструмент для підтримки національного виробника, при цьому з дотриманням наших міжнародних зобов'язань та на їх основі.

Що заважає Україні впровадити локалізацію у держзакупівлях, і чи існують альтернативні шляхи захисту національного виробника - без конфлікту з ЄС та СОТ?

Нову ініціативу обмеження прозорих держзакупівель намагаються подати під виглядом підтримки вітчизняної промисловості. Проте це радше схоже на чергову реінкарнацію сумнозвісного "Купуй в олігархів".