Експорт українського морозива до ЄС традиційно почався з недорогої продукції. Але не зупинився на цьому. Тепер в європейських супермаркетах можна купити навіть органічне морозиво з України.

Захисні заходи ЄC не оминули й українських металургів, продукція яких традиційно посідає передове місце в структурі вітчизняного експорту. Тепер їм доведеться працювати в рамках визначеної тарифної квоти.

Чи реально переконати європейців купувати "щось особливе" українського виробництва? Непросте завдання - особливо без великих рекламних бюджетів, яких немає у вітчизняних компаній. Але, як виявляється, цілком можливе.

Невже обмін інформацією між митними органами – це наша найбільш амбітна мета в рамках Угоди про асоціацію? Ми не можемо вимагати створення митного союзу з ЄС, але можемо запропонувати не менш амбітну ідею.

Чи може Україна виграти від цієї глобальної торговельної війни між США та ЄС? Відповідь – так. Деякі корпорації реагують на нові тарифи заявами про перенесення виробництва. І чому б тоді не до України?

Український експорт виявився досить успішним та конкурентним на ринку ЄС і проти нього вже почали боротися. На жаль, нашою найслабкішою ланкою залишається поганий імідж держави і вітчизняного великого бізнесу.

Міжнародна торгова система вперше за багато років – під реальною загрозою руйнування. Для України, залежної від США і ЄС у сфері безпеки, цей конфлікт може мати зовсім інші наслідки, ніж для решти країн.

Багато українських підприємств, що експортують свою продукцію до ЄС, можуть зіткнутися з новими проблемами на цьому ринку. Втім, постраждають в першу чергу ті, хто має пільгові умови на внутрішньому ринку.

Існує стереотип, що експортувати високотехнологічну продукцію може лише велике підприємство, з досвідом і традиціями, що йдуть ще від часів СРСР. Та це не так. Успіху можна досягти там, де цього ніхто не чекає.

Перед вступом до Світової організації торгівлі найбільшим ризиком вважався масований імпорт аграрної продукції. Критики лякали знищенням українського агросектора. Але вийшло якраз навпаки – саме цей сектор найбільше виграв від членства у СОТ.

Перед Світовою організацією торгівлі наразі стоїть багато викликів. Але навіть за таких умов ми маємо використовувати усі наявні можливості, які надає наше членство для просування інтересів України та українського бізнесу.

Перед вступом до Світової організації торгівлі найбільшим ризиком вважався масований імпорт аграрної продукції. Критики лякали знищенням українського агросектора. Але вийшло якраз навпаки – саме цей сектор найбільше виграв від членства у СОТ.

Виключення Естонії зі списку офшорів сталося швидко, тому можливі фінансові втрати для бізнесу вдалося мінімізувати. Однак наступного разу наслідки такої "помилки" можуть виявитися набагато більшими.

Днями Україні доведеться ухвалити непросте рішення. Його наслідки можуть виявитися болючими або для країни, або особисто для президента. Євросоюз вже написав до Києва листа, в якому дав кілька варіантів та попередив, що "замовчати" проблему не вийде...

Що варто знати про зону вільної торгівлі з Ізраїлем і чому це важливо для України? Угода дасть "зелене світло" для кооперації українських та ізраїльських підприємств, а крім того - створює додаткові можливості для експорту на ринки ЄС.

Експорт 2017 року спростовує міф, що ми неспроможні конкурувати на ринку ЄС та лише обмежена кількість товарних позицій українського експорту може знайти на цьому ринку свого покупця. Насправді ж абсолютну більшість товарів – 81%, які Україна експортує, – вона постачає також і в ЄС.

1 січня Мінагрополітики продовжило дію перехідного періоду щодо вимог до продуктів з какао та шоколаду. Це рішення часто трактується як небажання українських кондитерів переходити на європейські стандарти. Спробуємо розібратися, чи відповідають ці побоювання дійсності.

Приєднання України до конвенції Пан-Євро-Мед має дати експортерам нові можливості для просування на зовнішні ринки. Та як експортерам скористатися цими перевагами? І якими мають стати нові кроки України?

Як зробити ринок Канади ближчим до українських експортерів? Адже канадці жорстко контролюють сільськогосподарську продукцію, яка перетинає їхній кордон. Це вимагає ґрунтовної підготовки для українських експортерів.

Українців лякають знищенням молочної галузі і перспективами пити лише неякісне іноземне молоко. Подібні побоювання були поширені у багатьох країнах, та виявилися міфами. Спробуємо розвіяти їх, пояснивши, як нові норми щодо молока вплинуть на фермерів і споживачів.

Українські компанії впевненіше розглядають експорт як більш вигідний спосіб збільшення продажів продукції та послуг. Упевненість експортувати виникає тоді, коли є знання, вміння, а також перевірені контакти в країні експорту та експертна підтримка.

Ніхто не гарантує, що продукти, які потрапили у продаж, є безпечними. Навіть свіжий кефір чи ковбаса можуть виявитися не просто неякісними, а й шкідливими... Недостатньо збільшити лише кількість товарів із написом "Made in Ukraine" у крамницях за кордоном...

Українським селянам заборонять здавати молоко на молокозаводи, а також продавати його на базарах. І нібито все це записано в Угоді про асоціацію з Євросоюзом. Останніми тижнями медіа переповнені подібними "жахалками". А що ж насправді?

Рано чи пізно ЄС поставить питання відповідності українських товарів екологічним нормам. Це означає, що для подальшого успіху на ринку ЄС українським підприємствам треба бути готовими конкурувати з європейськими товарами, у тому числі й з екологічної точки зору.

Причин боятися канадських стандартів можна знайти багато, проте можливостей експортувати туди – набагато більше. Канадський ринок відкритий перед експортом з України, проте спочатку треба розібратися у специфічній системі стандартів та технічних регламентів.

Торговий представник України – заступник міністра економічного розвитку та торгівлі: "І європейські, і українські компанії є частинками регіональних ланцюжків доданої вартості, вони вже знайшли один одного і зараз зацікавлені або збільшувати обсяги торгівлі, або змінювати структуру своєї співпраці".

Україна - сильний аграрний експортер, але наші потужності не використовуються в повній мірі. Україні потрібно створити свій м'ясний бренд, який зможе потягнути з іспанським хамоном на світовому рівні. І я знаю, як це зробити.

Звернемо увагу: дотримуватися стандартів тепер – достатньо, але не необхідно. За нової системи застосування національних стандартів стало добровільним... Хто ж проводитиме таку оцінку відповідності? Для більшості товарів ця функція покладена на самого виробника...

Чи вдасться вам знайти в європейському супермаркеті баночку меду із написом "Made in Ukraine"? Ми стали лідером за обсягом експорту меду, але досі не змогли зробити привабливим бренд "український мед". Перехід на європейські стандарти – перший і важливий крок у цьому напрямку.

Україна потроху здобуває лояльність європейського ринку харчової продукції. Приємний бонус – збільшення експорту продукції з доданою вартістю. Однак, як завжди, експорт може «зависнути» в повітрі. ЄС може в будь-який момент зупинити експорт через невідповідність законодавства України у сфері контролю за кормами.