Продукція транснаціональних компаній, що продається по всьому континенту (і навіть за однаковими цінами), різниться за якістю залежно від того, де її купують: у «старій Європі» чи у «новій»... Ми можемо стати свідками безпрецедентного кейсу захисту прав споживачів...

Заради поглиблення торгових відносин із ЄС Україні доведеться пожертвувати вільною торгівлею з більшістю держав СНД і одночасно відкрити свої ринки для імпорту з низки інших країн. За яких умов такі поступки будуть вигідними для України? І чи готовий ЄС до таких змін?

Можливості, які пропонує ринок ЄС, лише частково використовуються українським бізнесом. Саме тому варто розповісти про дві нещодавно відкриті для українських експортерів можливості, що спрощують вихід на ринки ЄС.

Канадський ринок ближчий, аніж може здаватися спочатку. І угода про вільну торгівлю дійсно відкриває багато можливостей для українських експортерів, враховуючи суттєве й миттєве скасування ввізних мит, а також наявність у Канаді величезної української діаспори.

Канада – другий режим вільної торгівлі (після ЄС), що набрав чинності з часів Революції гідності. Добитися кращих умов нам допомогло активне лобіювання впливової української громади у Канаді. Отже, що варто знати про ЗСТ із Канадою?

Схвалені ЄС торговельні преференції в першу чергу слід розглядати як елемент додаткової підтримки у зв’язку з агресією РФ проти України. А перш ніж розмовляти стосовно подальшого розширення доступу українських товарів, необхідно на 100% заповнити вже доступні квоти.

Обнулення ввізних мит на обладнання перекриє негативний ефект для країн ЄС від введення мораторію і подвоєння обсягу безмитних тарифних квот. Крім цього, український виробник одержить більш сприятливий доступ до іноземних технологій.

Україна може отримати преференції як у більш лояльній версії Єврокомісії, так і в ще більш скороченій редакції, ніж та, за яку голосував Європарламент. Все залежить від позиції Ради ЄС. Низка західноєвропейських країн готові піти на поступки Україні. Проти – Франція, Угорщина та Польща.

Ключові здобутки від переговорів про нові автономні преференції: збільшення тарифних квот на кукурудзу та ячмінь. Ціна питання – $180 млн на рік. У таку суму наше міністерство оцінює додаткові надходження українських аграріїв від збільшення обсягів квот.

Для нас дуже важливо отримати "зворотній зв’язок" від експертного середовища, щоб звузити перелік пріоритетних ринків. Для цього зараз відбувається відкрите опитування, де кожен експортер може висловити свою думку.

Маючи режим вільної торгівлі між собою та з ЄС, а також будучи членами Пан-Євро-Мед, Україна, Грузія та Молдова можуть активніше використовувати сировину одна одної, продаючи кінцевий продукт в Європейському Союзі. Однак навіщо для цього було "відроджувати" ГУАМ?

Взаємодія України з Канадою важлива саме у трикутнику з ЄС. Бо він створює можливості для спільної діяльності, де Україна пропонує дуже вигідні умови оплати праці та зручне розташування виробничих потужностей спільних підприємств.

Позитивний ефект від вільної торгівлі з Євросоюзом відчули далеко не всі регіони. Падіння експорту фіксується у дев'яти областях та у Києві. Найгірша ситуація – на Чернігівщині, де експорт до ЄС впав майже на третину. Негативна динаміка фіксується навіть у двох західноукраїнських областях.

Україна та Туреччина вже 10 років не можуть домовитися про умови зони вільної торгівлі. Анкара професійно та наполегливо відстоює максимальний рівень тарифного захисту. Якщо Україна піде на поступки, це зведе в могилу вітчизняного виробника.

Що ж саме Україна везе до ЄС? І чи змінилася структура торгівлі за останні три роки під впливом таких різноспрямованих чинників, як покращення доступу на ринок Євросоюзу, низькі ціни на сировину на світових ринках та економічна криза 2014-2015 років?

Розрив виробничих зв’язків з РФ вимагає пошуку нових ринків збуту промислової продукції. Тому вирушаємо до Брюсселя, щоб розпочати Промисловий діалог Україна-ЄС. Його стратегічна мета – створення спільного виробничого простору, який сприятиме експорту вітчизняної промислової продукції.

Що дає Україні зона вільної торгівлі з ЄС – ключовий елемент Угоди про асоціацію? Чи вдало користуються нею вітчизняні бізнесмени? «Європейська правда» пропонує перевірити свої знання та уявлення за допомогою невеличкого тесту. Побачимо, чи здатні ви відрізнити квоти від мита ;)

"Ми запропонували серію дитячих книжок, які з успіхом продавалися в Україні. Мій польський співрозмовник довго роздивлявся картинки, а потім промовив: "У вашого зайчика надто неєвропейські вуха"… Вивчити смаки маленьких споживачів дає змогу відкриття філій в ЄС…

Євросоюз 2014 року відкрив нам свій ринок фактично "на чесному слові". Тепер в ЄС хвилюються перш за все за здоров’я власних громадян, тому не довіряють нашій практично відсутній системі державного контролю. Чи не час це змінити?

Напередодні візиту до Брюсселя президент Молдови Ігор Додон опублікував на своєму сайті статтю, яка доводить негативний ефект від зони вільної торгівлі з ЄС. Наші партнери з молдовського порталу NewsMaker вирішили розібратися, чи справедливі такі висновки (рос.)

Дональд Трамп розпочав реалізацію однієї з ключових обіцянок – скасування участі США в угодах про вільну торгівлю. Слідом за відмовою від Транстихоокеанського партнерства США приступає до ревізії угоди NAFTA.

Ми підбиваємо підсумки року, що минає, та пропонуємо нашим читачам разом згадати (а можливо, й наново прочитати) головні публікації цього року – тема за темою. Це був рік, коли Україна часом робила неможливе, але водночас – не отримала те, на що розраховувала...

Бізнес обережно-позитивно оцінює перші результати реалізації Угоди про ЗВТ із ЄС. Поки від неї більше виграв великий бізнес, аніж малий чи середній. А тому основна робота, пов’язана, власне, із зоною вільної торгівлі з ЄС, зараз тільки розпочинається.

Україна може продуктивно заповнити паузу у переговорах по ЗВТ з Ізраїлем, щоб покращити умови виходу на інші ринки регіону. Чи зможемо ми згодом повернутися до переговорів із Тель-Авівом? Цілком – адже ця угода вигідна обом сторонам, а не лише Україні.

Євросоюз став головним торговельним партнером України, займаючи 41% у нашій зовнішній торгівлі товарами. За результатами 9 місяців 2016 року товарообіг зріс на 6%, при цьому наш експорт до Євросоюзу збільшився на 4,4%.

Стосовно Китаю ми не будемо мати справу з жорстким захистом місцевого харчового ринку, з чим ми стикалися під час аналогічних переговорів з ЄС, Канадою або іншими країнами. Китай навіть сам зацікавлений в українських продуктах.

Збільшення квот дає гарну можливість наростити обсяги торгівлі з ЄС додатково майже на $200 млн на рік. При цьому ми маємо низку тарифних квот, які ще не були заповнені експортерами. Ключове питання - де ми можемо збільшити експорт до ЄС?

Заступник міністра аграрної політики з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева: "Ви запитали, задоволені чи ні розмірами додаткових квот. Я особисто незадоволена. Тим не менш, ми втягнули ЄС в процес подальших кроків і, звісно, будемо далі про це розмовляти".

Голова Держпродспоживслужби: "Європейського споживача не цікавить питання безпеки їжі, оскільки він звик довіряти своїм контролюючим органам. А ці органи під нашу відповідальність відкривають ринок. Тому ми повинні надати гарантії того, що ми здійснюємо цей контроль відповідно до європейського законодавства".

Ми бачимо перші ластівки поліпшення. Можливо, ми перебільшуємо, бо дуже хочемо їх бачити... Чому компанії, які тут є, не йдуть, хоча тут так погано? Тому що всі сподіваються на майбутнє, займають своє місце. Рано чи пізно, але настане момент, коли Україна почне процвітати.