Настав час, щоб ми у Британії зробили кроки назустріч та активізували наші взаємні відносини з Україною.

У експорті до ЄС частка сировини скоротилася за минулий рік до 29%, натомість частка перероблених товарів зросла з 43% до 49%.

Інтеграція України у цифровий простір ЄС може прискорити економічне зростання на 2,4-12,1%. Але для цього треба зробити "домашнє завдання".

Чи здатна Україна зробити свою економіку кліматично нейтральною? Причому – одночасно з Євросоюзом? Впевнені, що це нам по силах.

Угода Британії та ЄС не має прямого впливу на Україну. Проте вона посилює нашу позицію на переговорах про оновлення Угоди про асоціацію.

Рік тому Європейський Союз проголосив курс на "озеленення" усіх сфер економіки та суспільного життя. Як Green Deal змінив політику Європи і що робити Україні?

Промисловий безвіз ЄС віднині офіційно – пріоритет зовнішньої політики України на наступні два роки. Чому це так важливо?

Перед початком переговорів про оновлення режиму вільної торгівлі з ЄС уряд вперше застосував практику публічних консультацій з українськими виробниками.

Торговий представник України: "Нам тепер треба поміняти логіку діалогу з ЄС, щоб у наступні 10 років ми вже були у рівних умовах. Щоб ми не були деколи заручниками того, що відбувається в Брюсселі".

Торговельний режим, погоджений з ЄС у рамках Угоди про асоціацію, значно відстає від сучасних реалій. Впродовж останніх років це відставання фундаментально прискорилося.

Завдяки новій зоні вільної торгівлі, Україна де-факто збільшує обсяг своїх безмитних тарифних квот. До існуючої квоти ЄС, яка залишилася незмінною, додалася й британська.

Перегляд торговельної частини Угоди про асоціацію та впровадження Євросоюзом Green Deal – як із цих складових скласти формулу, максимально вигідну для українського експорту?

Україна має менше року для формування позиції щодо участі у Green Deal, розрахунків впливу цих процесів на економіку, визначення пріоритетних сфер співпраці.

Арбітраж між Україною та Євросоюзом щодо заборони експорту лісу-кругляка вийшов на фінішну пряму. Проте чи готова Україна виконати навіть найкомпромісніше рішення арбітражу?

Green Deal – це не загроза, а шанс для українських виробників. Шанс на модернізацію, оновлення і прибутки.

Існує ризик, що замість лібералізації Україна пропонуватиме Євросоюзу протилежне – вимагатиме права вводити обмеження та відтерміновувати реформи. У тому числі екологічні.

Чи означає "новий поштовх у переговорах" із Туреччиною, що Анкара зрештою погодилася на компроміси? Навряд чи. Адже за останній місяць умови торгівлі змінилися явно не на нашу користь.

Україна отримала корисний інструмент для підтримки національного виробника, при цьому з дотриманням наших міжнародних зобов'язань та на їх основі.

Що заважає Україні впровадити локалізацію у держзакупівлях, і чи існують альтернативні шляхи захисту національного виробника - без конфлікту з ЄС та СОТ?

Нову ініціативу обмеження прозорих держзакупівель намагаються подати під виглядом підтримки вітчизняної промисловості. Проте це радше схоже на чергову реінкарнацію сумнозвісного "Купуй в олігархів".

Варшава є перевіреним союзником Києва. Проте останнім часом ми з усе більшим занепокоєнням спостерігаємо за діями наших партнерів, що вже негативно впливають на стан нашої співпраці.

Перед Україною може відкритися унікальне "вікно можливостей" для синхронізації власних євроінтеграційних планів та процесів з новими пріоритетами ЄС.

Наступного року Україна почне переговори з ЄС про перегляд квот на безмитний експорт. На що в першу чергу варто звернути увагу уряду в цьому діалозі?

Київ та Анкара планують якнайшвидше підписати угоду про вільну торгівлю. Проте чи можливий швидкий успіх без здачі національних інтересів? Та чи не стало це платою за турбо-ЗВТ?

Минулого року Росія втратила лідерські позиції серед окремих країн – торговельних партнерів України. Втім, на тлі сповільнення торгівлі з ЄС на перше місце вийшов Китай.

Окрім домовленостей про макрофінансову допомогу та перший крок в бік "промислового безвізу" Україна та ЄС розпочали роботу над масштабним оновленням Угоди про асоціацію.

Найсприятливішим преференційним режимом як для Британії, так і для України було би повне скасування усіх тарифів та квот, яке забезпечить найбільший приріст обсягів двосторонньої торгівлі.

До перегляду Угоди про асоціацію у 2021 році вітчизняний АПК має бути підготовлений, ми вже сьогодні маємо робити домашнє завдання. Одне з ключових питань – що робити з тарифними квотами.

Українські виробники мають змогу використовувати систему торгових преференцій на ринках США, Канади та Японії. Як максимально ефективно скористатися такими можливостями?

Подальша еволюція DCFTA має забезпечити не тільки розвиток двосторонньої торгівлі. Ми вже готові для впровадження системної економічної інтеграції з європейським співтовариством.