Україна та Туреччина вже 10 років не можуть домовитися про умови зони вільної торгівлі. Анкара професійно та наполегливо відстоює максимальний рівень тарифного захисту. Якщо Україна піде на поступки, це зведе в могилу вітчизняного виробника.

Що ж саме Україна везе до ЄС? І чи змінилася структура торгівлі за останні три роки під впливом таких різноспрямованих чинників, як покращення доступу на ринок Євросоюзу, низькі ціни на сировину на світових ринках та економічна криза 2014-2015 років?

Розрив виробничих зв’язків з РФ вимагає пошуку нових ринків збуту промислової продукції. Тому вирушаємо до Брюсселя, щоб розпочати Промисловий діалог Україна-ЄС. Його стратегічна мета – створення спільного виробничого простору, який сприятиме експорту вітчизняної промислової продукції.

Що дає Україні зона вільної торгівлі з ЄС – ключовий елемент Угоди про асоціацію? Чи вдало користуються нею вітчизняні бізнесмени? «Європейська правда» пропонує перевірити свої знання та уявлення за допомогою невеличкого тесту. Побачимо, чи здатні ви відрізнити квоти від мита ;)

"Ми запропонували серію дитячих книжок, які з успіхом продавалися в Україні. Мій польський співрозмовник довго роздивлявся картинки, а потім промовив: "У вашого зайчика надто неєвропейські вуха"… Вивчити смаки маленьких споживачів дає змогу відкриття філій в ЄС…

Євросоюз 2014 року відкрив нам свій ринок фактично "на чесному слові". Тепер в ЄС хвилюються перш за все за здоров’я власних громадян, тому не довіряють нашій практично відсутній системі державного контролю. Чи не час це змінити?

Напередодні візиту до Брюсселя президент Молдови Ігор Додон опублікував на своєму сайті статтю, яка доводить негативний ефект від зони вільної торгівлі з ЄС. Наші партнери з молдовського порталу NewsMaker вирішили розібратися, чи справедливі такі висновки (рос.)

Дональд Трамп розпочав реалізацію однієї з ключових обіцянок – скасування участі США в угодах про вільну торгівлю. Слідом за відмовою від Транстихоокеанського партнерства США приступає до ревізії угоди NAFTA.

Ми підбиваємо підсумки року, що минає, та пропонуємо нашим читачам разом згадати (а можливо, й наново прочитати) головні публікації цього року – тема за темою. Це був рік, коли Україна часом робила неможливе, але водночас – не отримала те, на що розраховувала...

Бізнес обережно-позитивно оцінює перші результати реалізації Угоди про ЗВТ із ЄС. Поки від неї більше виграв великий бізнес, аніж малий чи середній. А тому основна робота, пов’язана, власне, із зоною вільної торгівлі з ЄС, зараз тільки розпочинається.

Україна може продуктивно заповнити паузу у переговорах по ЗВТ з Ізраїлем, щоб покращити умови виходу на інші ринки регіону. Чи зможемо ми згодом повернутися до переговорів із Тель-Авівом? Цілком – адже ця угода вигідна обом сторонам, а не лише Україні.

Євросоюз став головним торговельним партнером України, займаючи 41% у нашій зовнішній торгівлі товарами. За результатами 9 місяців 2016 року товарообіг зріс на 6%, при цьому наш експорт до Євросоюзу збільшився на 4,4%.

Стосовно Китаю ми не будемо мати справу з жорстким захистом місцевого харчового ринку, з чим ми стикалися під час аналогічних переговорів з ЄС, Канадою або іншими країнами. Китай навіть сам зацікавлений в українських продуктах.

Збільшення квот дає гарну можливість наростити обсяги торгівлі з ЄС додатково майже на $200 млн на рік. При цьому ми маємо низку тарифних квот, які ще не були заповнені експортерами. Ключове питання - де ми можемо збільшити експорт до ЄС?

Заступник міністра аграрної політики з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева: "Ви запитали, задоволені чи ні розмірами додаткових квот. Я особисто незадоволена. Тим не менш, ми втягнули ЄС в процес подальших кроків і, звісно, будемо далі про це розмовляти".

Голова Держпродспоживслужби: "Європейського споживача не цікавить питання безпеки їжі, оскільки він звик довіряти своїм контролюючим органам. А ці органи під нашу відповідальність відкривають ринок. Тому ми повинні надати гарантії того, що ми здійснюємо цей контроль відповідно до європейського законодавства".

Ми бачимо перші ластівки поліпшення. Можливо, ми перебільшуємо, бо дуже хочемо їх бачити... Чому компанії, які тут є, не йдуть, хоча тут так погано? Тому що всі сподіваються на майбутнє, займають своє місце. Рано чи пізно, але настане момент, коли Україна почне процвітати.

Торговий представник України Наталія Микольська: «Всі минулі огляди, куди нам треба "виходити" і які ринки "відкривати" – вони вже застарілі... Як тільки ЗВТ з ЄС запрацює в повному обсязі, в Україні буде вигідніше відкривати виробництво, орієнтоване на експорт: нульова ставка на імпорт сировини, нульова – на експорт продукції до ЄС. Зараз цього немає!»

Голова департаменту міжнародного співробітництва BUSINESSEUROPE Луїса Сантос: "Європейський бізнес вже визначився зі своєю позицією – ми з розумінням ставимося до санкцій, запроваджених ЄС на адресу Росії, доки цього вимагатиме політична ситуація. Відповідно, поки ці санкції діятимуть і залишатимуться виправданими, ми не будемо виступати проти них".

Заступник міністра аграрної політики з питань євроінтеграції: "Питання збільшення квот вже опрацьовується. Основні позиції на перегляд: мед, яблучний та виноградний сік, а також курятина. Разом із профільними асоціаціями буде визначено обґрунтований обсяг квот, що пропонується, після чого ми почнемо консультації".

Німці жартують, що коли на переговорах бізнесмен з України показує тобі гарну цікаву річ, ти ніколи не знаєш, чи є у нього ще хоча б одна така сама і чи побачиш ти цього хлопця наступного разу. Ми концентруємося на разових угодах, а в ЄС віддають перевагу довгостроковим відносинам.

Єврокомісія буде вимушена застосувати статтю 4 Регламенту № 374/2014 і тимчасово призупинити преференції для України аж до кінця 2015 року... Пропонуючи новий імпортний збір, уряд засвідчує повне нерозуміння логіки сучасної міжнародної торгівлі, а також ставить партнерів України в ЄС у вкрай незручне становище...

Керівник Європейської бізнес-асоціації Анна Дерев'янко: "Годі говорити, що цей уряд значно відрізняється від попередніх - чи в кращий, чи в гірший бік. Працює звичайна схема взаємодії влади з бізнесом: ми зустрічаємося, домовляємося, а ось потім... Набагато краще було б, якби бізнесу не давали заздалегідь нереальних обіцянок".

Продовження дії односторонніх торговельних преференцій ЄС вигідне національній економіці. Але воно ставить дуже просте питання - що буде за рік? Росія навряд чи полишить вимоги переписати Угоду про асоціацію. Тим більше тепер, коли вона переконалася у можливості впливати на перебіг української євроінтеграції.

Незважаючи на підписання найближчим часом Угоди про асоціацію з Євросоюзом, святкового настрою в Мінекономрозвитку немає. Підписання угоди означає не лише завершення роботи більш ніж п’яти років. Разом з тим це дасть старт новій торговельній війні з Росією, масштабнішій за всі попередні.

Президент Європейської бізнес-асоціації Томаш Фіала: "Прем'єр-міністр та половина міністрів знаходяться на своєму місці, та ряд міністрів все ж викликають питання. Крім того, з трьох сьогоднішніх керівників Минсдоха тільки один пройшов узгодження з бізнесом та відповідає критеріям, які заявлені прем'єром в березні..." (рос)

Жарти жартами, та зварити "справжній український борщ" за кордоном у вас не вийде - ви не знайдете там наших інгредієнтів. Головна причина, з якої виробники не можуть вийти на міжнародні ринки - це темпи реформування нашої системи безпеки харчових продуктів (рос.)