Вперше за останні роки в ЄС готові знижувати вимоги навіть у святому для себе питанні антикорупції. І давати гроші Києву практично без умов.

Для отримання грошей Київ має показати успіх реформ. Європейці погодилися не включати до умов свою вимогу про скасування мораторію на експорт лісу-кругляка. Цю суперечку Київ та Брюссель домовилися вирішувати в іншому форматі...

Хюг Мінгареллі: "Всі мешканці Донбасу повинні сприйматися як громадяни України. Мають бути потужні економічні зв’язки по обидва боки контактної лінії... Чи буде користь для українців, якщо ми почнемо говорити про митний союз, не маючи передумов для цього?"

Макрофінансову допомогу ЄС варто прив’язати до реалізації конкретних реформ, суворо дотримуючись підходу: немає реформи – немає допомоги. Ще однією можливістю розвитку Східного партнерства може стати створення єдиного економічного простору між асоційованими партнерами СхП та ЄС.

Світова економіка зростає, вважають в МВФ. Проблеми у США і Британії були компенсовані прискоренням більшості країн ЄС. А що Україна? Чи варто радіти зростанню ВВП, коли інші країни, в тому числі Східна Європа, стрімко збільшують свій відрив від нас?

Найближчими тижнями Україна отримає другий транш макрофінансової допомоги ЄС у розмірі 600 млн євро. Та обставини виділення цих коштів змушують сумніватися, чого тут більше: поганого чи доброго. Адже Київ не виконав найгострішу вимогу, необхідну для отримання цієї допомоги...

"Не дивіться на Грецію! Україна має потенціал, ви маєте набагато потужнішу економічну стратегію, ніж Греція... Україна може і мусить наполягати, щоб російський борг було реструктуризовано так само, як відбулося скорочення інших боргів. Міжнародна спільнота підтримає Україну в цій вимозі до РФ".

"Політика фонду не підтримує і не рекомендує адміністративні заходи НБУ. Однак ми реально оцінюємо ситуацію, і тому погодилися на збереження деяких обмежень на валютному ринку. Однак ми очікуємо, що уряд запропонує графік скасування цих обмежень".

Новий віце-президент Єврокомісії: "МВФ пропонував нам девальвувати лат на 30-40%. Ми обрали варіант зниження зарплат, скоротивши їх на 6-25%. Який із цих сценаріїв є менш болючим для суспільства?.. Новий ризик для ЄС - небезпека "японізації" Європи. Багато проблем схожі - старіння населення, зростання заборгованості, дуже маленька інфляція..."

Андре Куусвек - один із найкращих фахівців з української економіки в Лондоні. Шість років він очолював київське представництво Європейського банку реконструкції і розвитку, а з 2012 року керує департаментом розвитку кредитних ринків лондонського офісу ЄБРР. Зміна крісла дозволяє йому більш відверто коментувати ситуацію в Україні, часто даючи різкі оцінки, наприклад про високі ризики подальшої девальвації.