Президент Чорногорії Міло Джуканович підписав суперечливі поправки до закону про президента, наголосивши, що продовжує вважати їх неконституційними, але підписує документ, оскільки не хоче порушувати свої конституційні обов'язки. 

Останні політичні події в Чорногорії викликали глибоку інституційну кризу, підірвали функціональність демократичних інститутів країни та сприяли уповільненню переговорів щодо вступу до ЄС.

У столиці Чорногорії Подгориці виникли сутички між поліцейськими і протестувальники, які виступили проти ухвалення депутатами змін до закону про президента, що обмежують його повноваження.

Чорногорія підписала з Україною декларацію про підтримку її євроатлантичної перспективи.

У ЄС закликали до нормалізації ситуації у Чорногорії, оскільки процес вступу до блоку вимагає взаємодії всії політичних гравців.

Віцепрем'єрка з питань зовнішньої політики і міністерка у справах Європи Йована Марович подала у відставку з цих посад, вона також припинила свою участь у Громадянському русі URA.

У Чорногорії в четвер відбувся вже другий протест громадян, незгодних із рішенням парламенту про обмеження повноважень президента країни Міло Джукановича - деякі з них тримали українські прапори.

Президент Чорногорії Міло Джуканович наклав вето на поправки до закону, який обмежує його повноваження – прихильники глави держави звинувачували парламентську більшість у конституційному перевороті.

Депутати чорногорського парламенту у ніч 2 листопада ухвалили поправки до закону про президента, через які партія чинного президента Міло Джукановича та близькі до неї опозиційні партії звинуватили парламентську більшість у здійсненні конституційного перевороту.

Демократична партія соціалістів Чорногорії (ДПС), яку очолює багаторічний президент країни Міло Джуканович, і її партнери втратили контроль у більшості міст, де в неділю відбулися місцеві вибори.

Парламент Чорногорії проголосував за звільнення міністрів оборони та закордонних справ Рашко Коневича і Ранко Кривокапича, яким раніше заборонили в’їзд до Росії.

Прем’єр-міністр Чорногорії Дрітан Абазович у понеділок запропонував парламенту звільнити міністрів оборони та закордонних справ Рашко Коневича і Ранко Кривокапича, яким раніше заборонили в’їзд до Росії.

Росія заборонила в’їзд главам МЗС та міноборони Чорногорії, а також колишньому директору Агентства національної безпеки у відповідь на висилку Подгорицею співробітників посольства РФ.

8 жовтня у Подгориці, попри потужний спротив православної церкви, пройшов ЛГБТ-марш за участі кількох сотень людей.

За пропозицією прем’єр-міністра Чорногорії Дрітана Абазовича в п’ятницю уряд звільнив виконувача обов’язків керівника Агентства національної безпеки (АНБ) країни Саво Кентеру – той пізніше натякнув, що це пов’язано з його роботою проти російських агентів.

Посольство РФ у Чорногорії після висилки своїх дипломатів з 30 вересня зупинило роботу свого консульського відділу.

Президент Чорногорії Міло Джуканович рішуче засудив будь-які спроби анексії української території Росією.

Міністерство закордонних справ Чорногорії в четвер оголосило шістьох співробітників посольства Росії персонами нон грата.

Кілька громадян Чорногорії були затримані у четвер вранці в Подгориці за підозрою в роботі на російську розвідку.

У парламенті Чорногорії зібрали 41 підпис на підтримку процедури визначення того, чи порушив президент Конституцію, та спробує ініціювати його усунення з посади.

Президент Чорногорії Міло Джуканович запропонував провести дострокові вибори у вівторок після того, як три політичні блоки висунули консенсусного кандидата на посаду прем'єр-міністра, але угоду про це так і не підписали.

З 2008 року між Чорногорією та Росією діє угода про безвізові поїздки громадян.

Парламентська більшість - партії-переможиці на виборах в Чорногорії 30 серпня 2020 року  - знову почали перемовини про коаліцію після відставки проєвропейського уряду Дрітана Абазовича.

Група кіберекспертів ФБР вирушила до Чорногорії для розслідування масштабної та скоординованої атаки на уряд невеликої балканської країни та її сервіси.