Нова влада Чорногорії переконує світ, що віддана проєвропейському курсу і не збирається звертати з нього. Проте їхня внутрішня політика дає все більше підстав для занепокоєння.

Питання церковної власності стало ключовим фактором, який забезпечив перемогу просербській опозиції. Це питання продовжує розколювати Чорногорію.

Переможцями чорногорських виборів стали сили, які обіцяли скасувати членство країни у НАТО, відмовитися від санкцій проти РФ та зберегти домінуюче положення Сербської церкви.

Парламентські вибори у Чорногорії можуть стати початком реваншу сил, що підтримуються Росією. А вся виборча кампанія пройшла на тлі протестів проти закону про свободу віросповідання.

Блокування ключових автомобільних трас, барикади та напади на поліцію... Спроба чорногорської влади позбавити країну духовної залежності стала причиною найгострішого в новітній історії конфлікту.

Події в Україні активізували владу Чорногорії у боротьбі за власну церкву. Незважаючи на релігійну оболонку конфлікту, всі розуміють: йдеться не зовсім про суто церковні справи.

Навіть у Кремлі вже почали розуміти, що у традиційно проросійській, такій маленькій та слабкій Чорногорії Росія не має іншого вибору, аніж визнати свою поразку.

Спроба штурму парламенту. Компромат на главу держави. Намагання захопити центральний телеканал та блокування президентської адміністрації. Все це – новини минулого вікенду з Албанії, Чорногорії та Сербії.

Тринадцятий тиждень поспіль тривають масові протести в Сербії. Водночас хвиля протестів поширилася на Чорногорію та Албанію. Попри відмінності, всі вимагають відставки авторитарних урядів та більшої свободи.

Корупційний скандал із тіньовим фінансуванням партії влади може стати чималою проблемою для Чорногорії. Адже розвиток протестів створює шанс для реваншу антиєвропейських сил.

Західні Балкани є авангардом того євроінтеграційного шляху, яким, можливо, доведеться піти й Україні. Втім, цей регіон має спільну проблему з Україною – євроскептицизм. Звідки це явище у країнах, які вже давно отримали перспективу членства?

Востаннє лідери держав-членів ЄС та країн Західних Балкан збиралися разом аж 15 років тому! Наступну зустріч хочуть зробити "самітом розширення", винісши на неї приєднання до ЄС одного або кількох нових членів...

Перш ніж стати членами ЄС, балканським країнам регіону доведеться вирішити цілу купу надзвичайно складних проблем, в першу чергу – "закрити" територіальні претензії. І приклад такого виконання мають показати Сербія і Чорногорія.

Підтримуючи Чорногорію, США посилають чіткий сигнал, що двері НАТО є відкритими для держав, які зацікавлені у членстві в Альянсі. А потенційний вступ до НАТО Македонії, в разі вирішення відкритих питань з Грецією, остаточно "зацементує" присутність Альянсу в регіоні.

Американська преса неодноразово висловлювала припущення, що Росія фактично створила у Сербії майже не замасковану військову базу... Незважаючи на дійсно жахливі пожежі у Хорватії та Чорногорії, уряди цих країн не звернулися по допомогу до Гуманітарного центру.

За останній рік вірогідність нового конфлікту на Балканах суттєво зросла. Коктейль зі старих образ та російських амбіцій може вибухнути у будь-який момент. Чорногорії пощастило – балканська країна встигнула заскочити у потяг НАТО. Але тепер Кремль планує реванш.

"Протести показали, що у противників членства слабка база. Є люди, які прагнуть зберегти гарні відносини із Сербією та Росією, але вони не були готові боротися проти членства... Кістяк противників НАТО складають ті, хто у 2006 році голосував проти незалежності Чорногорії..."

Проросійським силам не вдалося скасувати вступ Чорногорії до НАТО. Нинішній "план Б" – проведення за російської підтримки "народного" референдуму. Його орієнтовна дата – 24 березня, день, коли авіація НАТО почала бомбардування цілей на території Сербії та Чорногорії.