Під час нинішньої президентської кампанії українська тема звучить особливо гостро, впливаючи на політичний вибір поляків.

Навесні 2022 року польські політики змагалися, хто більше підтримає Київ. А сьогодні змагаються, хто сильніше вдарить по українцях.

Невдача поліції дозволила колишньому міністру та генпрокурору Збігневу Зьобро уникнути арешту та покинути Польщу.

Лише 42% поляків виступають за вступ України в ЄС. Також дещо знизився рівень підтримки членства України в НАТО – з 62% до 59%.

Як наразі виглядають шанси у ключових кандидатів на президентську посаду? Чому використання "українського фактора" було неминучим?

Двох фундаментальних цілей будь-якої держави – а це більша безпека і більше процвітання – Польщі буде легше досягти, якщо Україна стане членом ЄС.

Доля Європи не вперше вирішується в Центральній Європі. Але чи не вперше цей регіон має шанс стати суб’єктом історії та суттєво вплинути на майбутнє континенту...

Чи стане "українська тема" важливою частиною президентської кампанії в Польщі, ускладнюючи й без того непрості відносини між Варшавою та Києвом?

Якщо минулий рік називали "роком виборів", то 2025-й стане роком змін. Обрання нового президента США вже стало каталізатором багатьох процесів...

Віктор Орбан пішов на пряме втручання у внутрішню політику Польщі. У Дональда Туска готові жорстко діяти у відповідь.

Польща, готуючись до головування в Раді ЄС у січні 2025 року, визначила енергетичну безпеку як ключовий пріоритет. 

Вкрай неприємні новини для нової влади Польщі – вперше за рік перебування в опозиції "ПіС" повертається на перше місце за підтримкою виборців.

Виборча кампанія у Польщі, схоже, буде дуже жорстка. Вона вже йде повним ходом, і вже тепер зрозуміло, хто візьме участь у перегонах за президентське крісло.

Під час президентської кампанії у Польщі "оживуть" усі суперечливі історичні теми. І не лише ті, що стосуються відносин з Україною.

Розвʼязання історичних суперечностей між Україною та Польщею чомусь знову звелося до односторонніх зобовʼязань Києва.

З лютого 2022 року за участю польського капіталу в Україні було створено 244 компанії – це ті підприємці, які не чекають дня перемоги, а діють вже зараз.

Мер Варшави чи голова Інституту національної пам'яті, відомий антиукраїнськими заявами. Хто з них стане новим президентом Польщі?

Мер Варшави Рафал Тшасковський досі вважався майже гарантованим кандидатом у президенти від партії Туска. Однак тепер все змінилося.

Від електоральної мобілізації, яка рік тому привела до влади у Польщі коаліцію під керівництвом Дональда Туска, майже нічого не залишилось.

Рік тому Польща обрала нову владу. Що змінилося за цей рік і чому не відбулося покращення відносин з Україною?

Колишня польська партія влади потребує "нового Дуди" – саме такий кандидат має шанси виграти президентські вибори 2025 року.

Допоки невиконання зобов’язань перед Україною виглядатиме як сильне рішення, ніхто у Варшаві від нього не відмовлятиметься.

Термін повноважень Анджея Дуди поволі добігає кінця. Проте не виключено, що чинний президент Польщі не покине політику.

Більш жорсткий діалог з Києвом стає новим курсом уряду Польщі. Варто бути до цього готовими і не плекати ілюзій, що така риторика є маргінальною.

Очільник МЗС Польщі: "Ми всі маємо спільно робити більше – і для захисту українських атомних електростанцій, і для захисту кордонів НАТО".

Ситуація з мігрантами на польсько-білоруському кордоні – тема, що розколола польське суспільство. Одна частина бачить людську трагедію, інша – політичну кризу.

Пояснюємо, що відбувається між Києвом і Варшавою та чому проблеми у двосторонніх відносинах не зникли зі зміною влади у Польщі...

Цього разу скандал вийшов на рівень прем’єра Дональда Туска – і це може стати вкрай тривожним сигналом для Києва.

Уряд Польщі обіцяє до 2027 року або чотириденний робочий тиждень, або скорочення робочого дня до семи годин. Чи переживе ця ініціатива президентські вибори?

Дональд Туск називає роботу своїх попередників "закритою системою" – адже багато їхніх фінансових операцій були приховані від суспільства.