Партія Маї Санду йде до втрати влади у Молдові. Головні конкуренти відомі. Але лишається інтригою, чи збережуть вони прозахідний курс країни...

Влада Грузії вперше опинилася в ситуації, коли її легітимність може бути поставлена під сумнів Заходом.

Сара Вагенкнехт отримала "золоту акцію" для формування регіональної влади у трьох східнонімецьких землях. І намагається скористатися нею на шкоду Україні.

Чи залишаються у грузинської опозиції шанси на успіх? Чи, навпаки, можна говорити про те, що план влади вдало спрацював?

Відвертим "друзям Путіна" не вдалося посилити свої позиції на дострокових виборах у Болгарії. І це дає надію на вихід країни з політичної кризи, що триває вже три роки.

28 жовтня у Грузії стартують протести проти фальсифікації. Посилити їх могла би жорстка позиція ЄС щодо невизнання цих виборів...

Чи зуміє грузинське суспільство захистити європейський курс Грузії? Чи країна остаточно впаде в орбіту впливу РФ?

Чи можна політику переписати свою біографію, викресливши з неї ганебні епізоди? Щось подібне відбувається з експрем'єром Чехії Андреєм Бабішем.

Чи готова "Грузинська мрія" утримувати владу силою у разі своєї поразки? Адже саме в такому сценарії найбільше зацікавлені у Кремлі.

У Молдові не бракує тих, хто голосує проти майбутнього країни у ЄС. Хто ці люди, що відкрито підтримують Росію навіть у часи великої війни? І чому серед них повно українців?

Фіцо виправдовується за візит свого однопартійця до Москви, натякаючи, що незабаром це знову стане прийнятним.

Вибори у Литві можуть подарувати сенсацію – учасником коаліції може стати партія, чий лідер вважається пропутінським.

Місцеві вибори показали, що головний балканський "друг Путіна" Мілорад Додік продовжує поступово втрачати свою популярність.

Словацьку коаліцію стрясають численні конфлікти. І це вже послаблює уряд Роберта Фіцо та змушує його нервувати.

У те, що вибори в Грузії будуть вільними і демократичними, вже не вірять ні всередині країни, ні за її межами.

"Альтернатива для Німеччини" та Альянс Сари Вагенкнехт стали своєрідними партіями протесту проти багатої західної Німеччини.

Заява про необхідність виведення російських військ виявилася тією "червоною лінією", яку в Москві не дозволяють переходити навіть дружній владі Грузії.

Ультраправа Австрійська партія свободи на чолі з дружнім до Росії Гербертом Кіклем вперше в історії зайняла перше місце на парламентських виборах в країні. 

Партія Олафа Шольца відзначала перемогу на місцевих виборах у східній землі Бранденбург. Проте сам канцлер не має підстав для святкування.

Чи збережеться рівень підтримки України Чехією у разі повернення до влади колишнього прем’єра Андрея Бабіша та його партії ANO?

Чинна влада Грузії ніколи настільки не солідаризувалася з пропагандою Кремля, як зараз – заявивши про необхідність вибачитися за війну 2008 року.

На тлі бравурних заяв про швидку конституційну більшість грузинська влада задіює свій головний (і вочевидь, останній) козир.

Вибори у Східній Німеччині можуть вперше привести до влади правих та лівих радикалів, яких об'єднує бажання зупинити допомогу Україні.

Вже незабаром на Грузію може чекати заборона низки опозиційних партій та утворення конфедерації з окупованими територіями.

Опозиційні партії Грузії можуть сумарно отримати більш ніж половину мандатів у новому парламенті. І це повністю міняє усі виборчі розклади.

Болгарія – за пару кроків до нового розпуску парламенту та оголошення перевиборів. Чи можливо уникнути такого вигідного для РФ сценарію?

Отримати конституційну більшість, щоб остаточно розібратися із опозицією – грузинська влада готова до перемоги за будь-яку ціну та без оглядки на критику Заходу.

Вищий суд Чорногорії фактично спростував, що у 2016 році російські спецслужби готували у країні насильницьку зміну влади.

У РФ готові допомагати грузинській владі перемогти на виборах. Проте ця перемога має стати настільки брудною, щоб остаточно унеможливити порозуміння Тбілісі із Заходом.

Мілорад Додік оприлюднив план виходу Республіки Сербської зі складу БіГ. Чи дозволить Захід реалізувати цей план?