"Угорське питання" в Україні сьогодні – це дрібниці порівняно із ситуацією в Румунії. Особливо з огляду на історичне минуле й територіальні зміни, чисельність угорської нацменшини, її вплив на політичне життя Румунії та постійні вимоги територіальної автономії.

Конфлікт навколо освітнього закону засвідчив: Україні бракує комплексного розуміння впливу своєї національної політики на відносини з європейськими сусідами. Одночасно Україні вкрай необхідна постійна підтримка та пряма комунікація з меншинами.

63,8% опитаних румунів північної частини Буковини відзначили, що держава їхнього проживання – Україна – допомагає чи швидше допомагає їм у вивченні рідної мови. 77,2% вважають, що в Україні поважають усі мови. Не погоджуються чи швидше не погоджуються із цим 13,6%.

Анка Юрма: "Агентство у нас вже давно працює, і ніхто не дзвонитиме спецпрокурору, щоби сказати: "Ти маєш припинити цю справу". Ми отримуємо повідомлення від тих, хто причетний до корупції і хоче зізнатися в цьому, щоби зменшити свою відповідальність..."

"Ми не проти державної мови, але щоб відчувати себе повноцінними громадянами, нам потрібна рідна мова в повному обсязі". УП побувала в найрумунському районі України, крихітному місті Герци за шість кілометрів від україно-румунського кордону. (рос.)

Шквал обурення не стихає й досі, і навряд чи стихне найближчим часом. Ми не дарма робимо наголос саме на Угорщині. Її тиск – найгостріший та найсистемніший порівняно з будь-якою іншою країною. Навіть з Росією. І це вже далеко не тільки через "сьому статтю"...

Другі за рік протести в Румунії поки не стали такими ж масштабними, як на початку року. Влада врахувала свої помилки, не намагаючись тишком-нишком ухвалювати скандальні рішення. Та чи означає це, що масштабні протести більше неможливі? Зовсім ні.

Запропоновані нинішнім урядом поправки - "фатальні для юстиції та країни" і порушують зобов'язання Румунії перед ЄС. Депутат Крістіан Гіня висловився ще жорсткіше: "Якби у Румунії були закони, запропоновані нині, нас би ніколи не взяли до Євросоюзу"... (рос.)

Через різницю у підходах з Румунією морський підхідний канал "Дунай – Чорне море" може втратити навігаційні глибини та бути повністю зруйнованим. Мусимо запобігти цьому сценарію, а головне – досягти компромісу з Бухарестом у реалізації цього важливого транспортного проекту.

Шукати "порушників" Порошенко планує "на офіційних веб-сайтах, в офіційних друкованих виданнях" або за паспортом, який побачить у людини прикордонник. Каратимуть і тих, хто отримав український паспорт... Та насправді чимало норм у проекті Банкової – утопічні...

Румунським протестувальникам не вдалося домогтися відставки Кабміну. Події останніх днів показують, що уряд готується до реваншу. В керівній партії вже анонсували нові зміни до антикорупційного законодавства, які, зокрема надають мерам імунітет від перевірок прокуратури.

Харчова продукція складає лише 5% від нашого експорту до Румунії. Чому український бізнес ігнорує цей ринок? Можливо, він здається менш перспективним, або пристосування до смаків румунiв займає більше часу та вимагає більше зусиль, ніж, наприклад, до смаків поляків або чехів?

Далеко не всі в румунській опозиції прагнуть перевиборів. Водночас народні протести диктують свій порядок денний. Після першої перемоги площа Вікторії навряд чи вдовольниться косметичними змінами, наприклад звільненням міністра юстиції.

На імпровізованому постаменті стоїть фігура Дракули з плакатом "Скучили за мною?". Це – прозорий натяк владі Румунії... Та чи змінилася громадська думка за два місяці до такої міри, щоб результати виборів виявилися принципово іншими? На це питання площа Вікторії не знає відповіді...

Спочатку румунські мітинги були лише застереженням, потім переросли у протести проти окремих кроків влади, та тепер, після появи провокаторів, вже лунають чіткі заклики до відставок. "Точкою неповернення" буде 9 лютого – цього дня на волю мають вийти корупціонери, що підпали під амністію.

У ніч на 23 січня на вулиці Бухареста вийшло до 30 тисяч протестувальників. Численні маніфестації відбулися й в інших великих містах Румунії – Клужі та Яссах. До протестів долучився й президент Румунії Клаус Йоханніс. Причиною цього стали плани уряду амністувати корупціонерів.