Туреччина оголосила про нову воєнну операцію у Сирії – крок, здатний додатково ускладнити відносини всередині НАТО.

РФ терміново відводить свій контингент із Сирії. Цей крок не здатен змінити перебіг війни проти України, але повністю змінює розклад сил на Близькому Сході.

Чи дійсно РФ може розраховувати на суттєве підсилення з Близького Сходу? Хто саме готовий прийти на допомогу агресору?

У Ердогана є унікальна "зброя", яка має назву Босфор... Одночасно президент Туреччини активно шантажує ЄС...

Із противниками не ведуть військову співпрацю. Донедавна вважалося, що з Росією вона також небажана, але тепер це змінилося...

Дедалі глибше залучення Туреччини в сирійських справах означає і зростання залежності Анкари від Росії... При цьому доля курдів доводить остаточну дискредитацію ідеї партнерства, заснованого на принципах довіри.

Посол Ягмур Гюльдере: "Якщо Захід перестає сприймати Туреччину як союзника, то неодмінно будуть наслідки. Ми будемо вдаватися до контрсанкцій..."

На тлі падіння популярності правлячої партії президенту Туреччини була потрібна маленька переможна війна. Та чи не зробив Ердоган найбільшу політичну помилку в своєму житті?

Рішення Дональда Трампа відвести американські війська з північно-східної Сирії викликало шквал звинувачень у "зраді союзників". Дехто, не підбираючи слів, заявляє, що президент США дозволив туркам вчинити етноцид.

Визначивши одне з сильних місць ІДІЛ – здатність вербувати мусульманську молодь, яка живе в ЄС і США, однак почувається там чужою, – "ліків" від цієї проблеми так і не знайшли.

Рішення США вивести війська з Сирії може змінити баланс сил на Близькому Сході на багато років. Негативні наслідки цього кроку може відчути і Україна.

Міф, що Дональд Трамп опiкуватиметься лише внутрішньою політикою, віддавши зовнішню в руки фахівців, зруйновано. Президент вирішив довести, що здатний впоратися без "регентів". А отже, нові відставки не забаряться.

Ситуація у Сирії наближається до свого фіналу, і майбутня доля провінції Ідліб може стати вирішальною для переговірних позицій сторін та у визначенні усього повоєнного устрою Сирії у найближчі десятки років.

Коли член НАТО озброює терористів, що атакують іншого члена НАТО – це грубо порушує фундаментальні принципи Альянсу. Це – аномальна політика, і її треба виправляти. Ми не маємо сумніву, що США усвідомлять шкоду, яку їхні дії завдають довірі до всього НАТО...

Антизахідна риторика Анкари, яка останнім часом набирає обертів, дуже імпонує путінському режиму. І навіть якщо офіційний Дамаск протестує проти турецького втручання, то Москва заплющує на це очі.

Участь Росії в сирійському конфлікті складно пояснити самим лише бажанням "дошкулити" США. Швидше, рішення відправити війська на Близький Схід мало цілий комплекс причин, від історичних зобов'язань до бажання зберегти свій вплив у близькосхідному регіоні.

У нинішньому сирійському протистоянні найактивнішу участь беруть Кремль і Тегеран, але серед зацікавлених сторін: Пекін, Вашингтон, Анкара, Ер-Ріяд і багато інших, у тому числі терористичні організації, такі як ІДІЛ і Аль-Каїда.