Результати місцевих виборів у Туреччині вже назвали "політичним землетрусом" – партія Ердогана зазнала найбільшої поразки за всі 22 роки свого існування.

Ця зустріч мала відбутися не в Росії, а в Туреччині, і Ердоган не приховував, що дуже її прагне. Але він поїхав у Росію, щоби спіймати облизня.

На яку допомогу з боку Туреччини може розраховувати Україна? І якою в Анкарі воліли би бачити Росію: потужною, ослабленою чи розваленою?

Шанси Ердогана переобратися на президентську посаду – дуже високі... Але вже сам факт проведення другого туру (вперше в історії Туреччини) показує, що суспільство вимагає змін.

Які шанси Ердогана переломити несприятливі розклади та зберегти владу? Що означатиме, в тому числі для України, перемога опозиції?

Тепер розширення НАТО не викликає сумнівів. А Москва, знесилена війною проти України, змогла відповісти лише істерикою...

Цього року в Туреччині пройдуть одночасно парламентські та президентські вибори. І вони дедалі більше впливатимуть на внутрішню та зовнішню політику Анкари.

Немає жодних гарантій, що протягом 2023 року Швеція і Фінляндія стануть членами НАТО. Які наслідки це матиме і чи можливо подолати вето Туреччини?

Просування російської державної ідеології у Туреччині суттєво посилилося. І якщо не вживати заходів у відповідь, це може стати значною проблемою.

Варто пояснити, що міститься у нових домовленостях, які розблокували Чорне море для рейсів торгових кораблів до та з портів України.

Є всі підстави вважати, що суботнє рішення Росії було спонтанним – вже протягом першого вечора Москва змінила формулювання своєї (не)участі в угоді.

Пересічні турки співчувають Росії, що стала "жертвою" підступного Заходу, але одночасно тоннами відправляють гуманітарну допомогу українцям.

Близькою є домовленість про мир на Південному Кавказі, де Росія має зазнати поразки... Мая Санду стала зіркою зустрічей у Празі...

Події, які відбуваються в Криму, стають також частиною нашого переговірного процесу з Туреччиною та РФ ще до того, як він формально розпочався.

Туреччина може сама потрапити під санкції – за допомогу РФ в обходженні західних обмежень. Чи здатна загроза західних санкцій змусити Анкару змінити цю позицію?

Чи справді Анкара готова піти на передачу РФ своїх військових технологій, навіть попри можливість різкого погіршення відносин з усім Заходом?

Сербія прагне бути господарем на Західних Балканах та дружити з крупними світовими гравцями, нікому нічого не обіцяючи.

"Зернова угода" стала безумовною дипломатичною перемогою Туреччини. Але заради неї Анкара пішла на чималі поступки, найчастіше - за український рахунок. 

Навіть в Україні багато хто повірив у російську ІПСО про те, що угода, мовляв, зняла з Росії заборону на постачання зерна та добрив

На тлі кризи у відносинах із Заходом і цілої низки вимог до країн НАТО Анкара не втрачає можливості загравати з РФ – і це вже несе чималі ризики для України.

Туреччина оголосила про нову воєнну операцію у Сирії – крок, здатний додатково ускладнити відносини всередині НАТО.

Чи використає Анкара своє право вето для блокування членства Фінляндії та Швеції? Такий демарш більш схожий на запрошення західних країн до торгу.

Туреччина намагається сумістити підтримку Києва та "business as usual" з Москвою. І цей баланс із часом схиляється у бік Росії.

Війна в Україні може стати для Туреччини "золотим квитком" для повернення в родину НАТО. Але це вікно можливостей може закритися в будь-який момент.

Київ лібералізує умови торгівлі з країною, яка є четвертим за обсягом ринком збуту вітчизняних товарів. Проте український бізнес цьому зовсім не радий.

Чи варто Києву приймати пропозицію Туреччини замінити Мінськ у діалозі з Кремлем? І чи немає там підводних каменів?

Обвал національної валюти, інфляція, яка може сягати 58%, протести та падіння рейтингів влади. Все це – про виклики, які постали перед Туреччиною.

Чи не завадить тісна співпраця із Туреччиною євроінтеграційним планам Києва? Або - який союзник для Анкари більш важливий: Україна чи РФ? 

Рішення Джо Байдена не стало сюрпризом для офіційної Анкари. Попри це, реакція Туреччини стала дуже різкою.

Повернення до західних цінностей Маріо Драгі демонструє на практиці – в тому числі у відносинах з авторитарними лідерами.