Під час президентської кампанії у Польщі "оживуть" усі суперечливі історичні теми. І не лише ті, що стосуються відносин з Україною.

Розвʼязання історичних суперечностей між Україною та Польщею чомусь знову звелося до односторонніх зобовʼязань Києва.

Павел Коваль: "У Польщі я часто чую таку думку, що українській меншині в Польщі допомагають багато, а польській меншині в Україні – ні".

Мер Варшави чи голова Інституту національної пам'яті, відомий антиукраїнськими заявами. Хто з них стане новим президентом Польщі?

Вже 15 листопада кордон з Польщею знову може бути заблокований. Діяти потрібно вже зараз, відстоюючи свої інтереси в польських судах.

Рік тому Польща обрала нову владу. Що змінилося за цей рік і чому не відбулося покращення відносин з Україною?

Колишня польська партія влади потребує "нового Дуди" – саме такий кандидат має шанси виграти президентські вибори 2025 року.

Допоки невиконання зобов’язань перед Україною виглядатиме як сильне рішення, ніхто у Варшаві від нього не відмовлятиметься.

Більш жорсткий діалог з Києвом стає новим курсом уряду Польщі. Варто бути до цього готовими і не плекати ілюзій, що така риторика є маргінальною.

Лукаш Адамський: "Польські політики розуміють, що Україна повинна бути і в НАТО, і в ЄС. Але вони перебувають під тиском досить значної частини суспільства".

Цього разу скандал вийшов на рівень прем’єра Дональда Туска – і це може стати вкрай тривожним сигналом для Києва.

Вже незабаром українсько-польські відносини зіткнуться із незвичним викликом. Відразу два дипломати називатимуть себе послом Польщі в Україні.

Заборона на пошукові роботи дає Варшаві підстави звинувачувати українську владу у "нехристиянській поведінці". Чи був виправданий цей крок?

Політичні суперечки всередині уряду Польщі вже почали створювати реальні проблеми для України.

До березня 2014 року дискусія "про бандерівців" виглядала б складною, але прийнятною. А от після 2022 року така розмова виглядає з точки зору українців як провокація.

Після виборів до Європарламенту відкривається новий етап формування політики ЄС, в якому Польща відіграватиме дуже важливу роль.

Популярна теза, що саме монопольна структура дозволила "Укрзалізниці" вистояти у складних умовах війни, блокує євроінтеграційну реформу залізничних перевезень.

Ми маємо доводити спільно з нашими союзниками всередині Польщі, що популістські гасла і страхи фермерів не мають нічого спільного з реальністю.

Україна не є конкурентом для Європи в аграрній сфері, а нинішній торговельний конфлікт із Польщею завдає шкоди обом сторонам.

Чому поляки готові поступитися своїм комфортом та прибутками, але продовжують підтримувати вимоги своїх фермерів?

Попри намагання зірвати переговори, Київ та Варшава просунулися до компромісу у питанні доступу української агропродукції на польський ринок.

Запропоновані поступки у питанні продовження дії "транспортного безвізу" для України, ймовірно, лише обурять польських перевізників.

"ЄвроПравда" відправилася на кордон України і Польщі, щоб на власні очі побачити, як невеликі групи протестувальників тримають у заручниках економіку обох країн.

Бажання Брюсселя вирішити питання компромісом зумовлює вкрай беззубу політику щодо країн-порушників.

Польський уряд де-факто відкинув українські пропозиції щодо розблокування кордону, заявивши, що до досягнення порозуміння ще дуже далеко.

Події останніх днів на кордоні можуть стати холодним душем для багатьох поляків, адже підтримка України залишається там дуже високою.

Протести фермерів підтримує переважна більшість польського суспільства, аж 77,2%. І це не може не впливати на позицію влади.

Наразі ситуацію на українсько-польському кордоні в ЄС не ідентифікують як саме проблему управління кордонами. Настав час це змінити.

Ситуація на кордоні показує, що всередині Польщі є групи, які виступають категорично проти будь-яких компромісів з Україною.

Вже цього тижня польський кордон з Україною знову буде заблокований. Тепер – фермерами, які протестують проти недавнього рішення Єврокомісії.