Відносини України та Польщі чекають на перезавантаження. Початок йому має покласти візит до Варшави Володимира Зеленського, де буде анонсовано скасування мораторію на пошукові роботи. І вже відомо, що саме Зеленський запропонує у Варшаві.

Володимир Зеленський має підняти питання прав українських мігрантів у Польщі на зустрічі з Анджеєм Дудою. Йдеться не лише про права українців за кордоном, але вже й про їхню безпеку.

За останні роки жити і працювати в Польщу приїхали сотні тисяч українців. Вони впливають не лише на польську економіку, а й на сферу послуг, політику і масову культуру.

Перша зустріч Зеленського з Анджеєм Дудою мала дати відповідь на питання, яку стратегію обере Варшава. Посилення тиску на Київ? Чи, може, стратегію "задушення в обіймах"?

Україні критично необхідно працювати над своїм іміджем у Польщі: саме наявні антиукраїнські настрої дають Росії можливість на них грати. У протистоянні з РФ Київ має потужних союзників, чий потенціал досі не задіяний на повну.

Анджей Дуда став першим президентом, який привітав Зеленського з перемогою. У зміні влади в Києві в Польщі бачать можливість домогтися від України корекції її історичної політики.

Польський Інститут нацпам'яті виправдовує військового злочинця Ромуальда Райса. Тим самим він не тільки створив привід для конфлікту з Білоруссю, але й ускладнив історичну суперечку з Україною.

"Весна" обіцяє зробити Польщу дружньою для мігрантів, позбавити церкву пільг, а на додачу – "забути" про історичні суперечки з Україною. Як зміниться польська політика з появою нової політсили?

Польщі вдалося встановити дивне досягнення – одночасно "побити горщики" і з Іраном, і з Ізраїлем. Втім, уроки конфлікту Варшави та Тель-Авіву не меншою мірою актуальні й для України.

З польської точки зору діяльність української сторони радикалізує частину виборців, що збільшує для кожного польського уряду ціну діяльності на користь України.

Українсько-польські відносини позбулися одного з двох найбільших подразників. Що означає рішення Конституційного суду Польщі і якими тепер будуть відносини Києва та Варшави?

"Європа і Україна після 2019 року. Що варто продовжувати, а що треба змінити?" – під таким гаслом у місті Жешув (Польща) 24-25 січня відбудеться черговий, вже дванадцятий Форум Європа–Україна.

Посол Польщі в Україні: "Ми бачимо активні намагання Росії вбити клин між нашими народами. І хоча замовники цих провокацій навряд чи остаточно заспокояться та ще шукатимуть нові цілі, ми довели, що здатні з цим впоратися".

Польща відкликає посла з України через недостатньо тверду позицію щодо історичної політики української влади. Чи не поглибить кризу в польсько-українських відносинах більш тверда позиція його наступника?

Пшемислав Журавський вель Граєвський: "Маємо дивний парадокс. З точки зору реальної співпраці відносини ніколи не були такими добрими, а з точки зору громадської думки – ніколи не були такими поганими".

Варшава зробила для себе висновки з "азовських подій". Вже видно, що історична тема відійшла на другий план. Тепер у Польщі хочуть говорити про спільні з Україною дій через російську агресію...

Вибори мера Варшави – це чи не єдиний шанс для польської опозиції згадати, що таке смак перемоги. На тлі падіння рейтингів поразка у Варшаві може стати повноцінним кінцем "Громадянської платформи".

Більшість мігрантів неохоче звертаються до правоохоронних органів для захисту своїх прав. Часто – через незнання мови. Однак у таких випадках можна вимагати перекладу офіційних документів.

Медіа все частіше повідомляють про випадки порушень прав українців за кордоном, зокрема у країнах ЄС. Така дискримiнація трапляється все частіше. Ситуацію, що склалася, вже вивчають в уряді.

Між Польщею та Україною може з’явитися нова точка напруження. Напередодні місцевих виборів історичні теми знов стають одним із ключових інструментів для мобілізації прихильників чинної влади.

Півтора десятка осіб у футболках із зображенням Путіна або дещо завуальованими символами Новоросії довго не могли розпочати свій захід. Як виявилось, чекали тих, хто спізнився, які мали принести плакати...

Президенти двох країн Петро Порошенко та Анджей Дуда відвідали Волинь – та не знайшли можливості побачитися один з одним. Вперше за останні роки Україна на найвищому рівні нагадала про знищення й українських сіл поляками.

Події останніх 5 років показали, наскільки небезпечними можуть бути давні історичні претензії. І одним діалогом істориків цю проблему не вирішити. Важливість примирення має стати частиною шкільного курсу в обох країнах.

Розкопки, які могли би стати завершенням українсько-польської історичної суперечки, лише завели її врегулювання у глухий кут. Якщо Україна тепер піде на поступки, Грушовичі стануть прецедентом "законного" демонтажу українських пам’яток.

Нинішня криза у відносинах із Польщею є конфліктом ідентичностей, вирішити який надзвичайно складно. У такій ситуації варто спробувати тактику "уникнення конфлікту", намагаючись не форсувати врегулювання історичних суперечностей.

Останніми тижнями польські урядовці раптом суттєво пом’якшили свою риторику щодо України. Чи можна говорити про нинішню відлигу у відносинах Києва та Варшава як про довгостроковий тренд? Черговим випробуванням для українсько-польських відносин стане відзначення Варшавою 75-річчя Волинської трагедії.

Уряд Польщі схвалив нові пріоритети міграційної політики, котра має забезпечити польських працедавців 4 мільйонами нових працівників. Втім, запрошуючи мігрантів з України, польська влада одночасно ускладнює для них процедуру легалізації.

Бартош Цихоцький: "Жоден польський уряд не піде на легалізацію монументів, що прославляють людей, які відзначилися знищенням місцевого населення. Право на хрест на могилі мають усі, але має бути напис, що віддає шану жертвам і не героїзує злочинців".

У відносинах із Польщею може з'явитися нове напруження. Стрімке зростання українського експорту всерйоз непокоїть польський бізнес. Вони заявляють, що вже почали порушувати питання щодо можливості застосування захисних заходів у торгівлі з Україною в рамках СОТ.

Приїжджаючи до Польщі, українці змушують поляків їхати на заробітки. Та все ж саме українських мігрантів називають «рятівниками». Втім, для збереження нинішніх темпів економічного зростання Польща потребуватиме додатково 5 мільйонів працівників.