Досі атаки на українські поховання були справою анонімних вандалів. Принаймні так виглядала офіційна польська позиція. Тому події у Грушовичах явно відрізняються від попередніх, а отже, вимагають зовсім іншої реакції від України.

Інформація про українські мітинги у світових столицях миттєво стає топ-новиною на батьківщині. Виходить, ці люди – адвокати України, а ті, хто їде на розмову до консульства – зрадники? А якщо це одні й ті самі люди?

Польща відмовляється прийняти біженців з Сирії, бо "переобтяжена втікачами з України". Такі заяви польських урядовців лише блокують дискусію про інтеграцію українських мігрантів. А дискутувати є про що – місцевий бізнес потребує до 5 млн іноземних робітників, бажано з України.

Українська політика декомунізації часто копіює польський досвід. Але раптом виявилось, що український досвід є не менш цінним для поляків, бо змушує їх по-новому подивитись на рештки радянської тоталітарної спадщини.

СБУ ухвалила рішення про заборону, не чекаючи результатів розслідування! А ще – проігнорувала арешт провокатора. Все це викликає питання: а чи відповідає такий крок забезпеченню інтересів України?

Ми підбиваємо підсумки року, що минає, та пропонуємо нашим читачам разом згадати (а можливо, й наново прочитати) головні публікації цього року – тема за темою. Це був рік, коли Україна часом робила неможливе, але водночас – не отримала те, на що розраховувала...

Українська громада Перемишля воліє утриматися від спілкування зі ЗМІ навіть неофіційно - всі на виду, тому вирахувати, хто що розповів, не проблема. Чи змінять цю ситуацію останні події? Адже польська влада вперше заарештувала провокатора, який розпалював міжнаціональну ворожнечу...

Голова Об'єднання українців Польщі Петро Тима: "В рамках правлячої коаліції, серед депутатів, серед керівників медіа, серед урядовців нижчого рівня також є люди з явно антиукраїнськими поглядами. В партії відбуваються тертя, і досі невідомо, яка фракція переможе".