Ошуканий за власним вибором: чому Siemens не уникнути неприємностей. Стаття глави МЗС
Постачання газових турбін Siemens на територію окупованого Криму попри серйозний санкційний режим не було фатальним збігом обставин або абсолютною несподіванкою.
Адже так само, як і з історією з "Містралем", Україна била в дзвони. Ми попереджали Siemens, Федеральний уряд Німеччини та європейські інституції, ми переконували, ми вказували на діри в санкційному режимі. Нас дослухалися, шукали можливості запобігти правопорушенням. І багатьох подібних випадків там вдалося уникнути.
Але у випадку із Siemens його менеджмент відмовлявся бачити очевидні речі.
Скидається на те, що вони вірили обіцянкам Кремля - що Україна не встоїть, що санкціїї все одно от-от скасують і що весь німецький політикум і бізнес тільки й чекає, щоб відновити "business as usual" (звичайну діяльність).
Кремлівський режим зараз відверто сміється з того, як запросто можна пошити в дурні ласих до великих грошей представників європейського бізнесу – бізнесу законослухняного, побудованого на довірі, повазі і цінностях.
І дійсно, Кремль через підкуп, оборудки, пропаганду постійно знаходить в Європі нових путінферштеєрів – у Німеччині, Італії, Австрії, Франції та інших країнах. Яких не цікавить правда і факти, міжнародне право і права людини.
Яким зручніше вдавати, що з агресором, який веде загарбницьку війну в Європі, можна будувати нову архітектуру безпеки на континенті. Що з державою, яка однією рукою бомбардує дітей в Сирії, а іншою покриває злочинний авторитарний режим - можна боротися з тероризмом.
Що з кремлівськими шахраями можна будувати нові газопроводи, тому що це - "тільки бізнес, нічого особистого".
Гірка правда полягає в тому, що відтепер газотурбіни Siemens допомагатимуть злодію облаштовувати загарбані території.
І ми не можемо розглядати цей випадок інакше, як співучасть в агресії Кремлівського режиму проти України.
Це - тривожний сигнал для акціонерів Siemens щодо здатності його менеджменту вести чистий бізнес.
І як би зараз сіменсівські юристи не переконували, що папери були складені правильно, втрата довіри до компанії в усіх українців та у багатьох бізнесменів в усьому світі – це те, що завдає компанії непоправної шкоди.
Єдиний вихід – відверте і публічне розслідування та покарання усіх співучасників – правове, політичне і репутаційне. Саме цього Україна вимагатиме від Siemens, німецького уряду та євроінституцій.
Для багатьох бізнесменів цей скандал буде серйозним уроком на майбутнє:
"наперсточники" ніколи не стануть партнерами, з якими можна мати справу. Кремлю вірити не можна.
Європейські цінності спільні для всіх. А шахрай в Європі один. Матимеш справу з шахраєм – будь готовий до серйозних втрат!
Автор: Павло Клімкін,
міністр закордонних справ України