Схоже, що один з найбільших банків Швеції, Swedbank, був роками задіяний у схемі масштабного, системного відмивання грошей. Кошти в еквіваленті $5,8 млрд були перераховані через підозрілі рахунки в Swedbank у державах Балтії.

Протягом останніх п'яти місяців шведський телемовник SVT проаналізував велику кількість секретних документів, які детально описували відносини між Swedbank та Danske Bank – іншим скандинавським банком, щодо якого вже висунуто звинувачення у причетності до багатомільярдного відмивання коштів.

"Підозрілі операції Swedbank складали значну частину операцій у парі з Danske Bank", – розповідає Луїза Браун, експерт з корупції та голова шведської гілки Transparency International.

50 клієнтів Swedbank, які підпадають одночасно під декілька індикаторів ризику щодо відмивання коштів, протягом 2007-2015 років провели через банк $5,8 млрд.

А щодо $26 млн є докази, що відмиті кошти пов’язані з російським податковим шахрайством, яке виявив свого часу Сергєй Магнітський – що стало причиною його загибелі у російській в’язниці. Це саме той фінансист, через якого США від 2012 року запровадили так званий "акт Магнітського", наклавши санкції на низку причетних росіян. До слова, віднедавна все активніше ведуться дискусії про те, щоби задіяти цей закон також для покарання росіян, причетних до нападу на Україну.

20 лютого SVT оприлюднив результати розслідування – телевізійну версію та з десяток статей, які описують різні аспекти "фінансової пральної машини". "Європейська правда" переклала ключові деталі українською.

Слід Магнітського

Ця історія почалася в Росії у 2007 році, коли стало відомо про витрачання з російського бюджету $230 млн в якості фіктивного повернення податків. Причому йшлося не про абстрактні бюджетні кошти, а про конкретну суму, сплачену перед тим інвестиційним фондом американського фінансиста Білла Браудера "Ермітаж Кепітал Менеджмент".

Розслідувати це шахрайство доручили податковому бухгалтеру фонду Сергєю Магнітському, який з’ясував, що до злочину причетна низка суддів та співробітників поліції. Він передав знайдену інформацію правоохоронцям, а у відповідь поліція арештувала самого Магнітського. За деякий час у СІЗО, сумно відомій "Бутирці", Магнітський захворів із діагнозом гострий панкреатит. Після майже року незаконного ув’язнення його знайшли мертвим у камері зі слідами від наручників і ознаками фізичних побоїв. Що саме стало причиною смерті – відсутність лікування чи фізичне вбивство – достеменно невідомо, але світ сходиться на думці, що у його смерті винна російська влада.

Та особливого цинізму цій історії додає те, що попри безпрецедентний розголос та міжнародний тиск ніхто за це не був покараний, крадіжка $230 млн так і не була розслідувана, а посадовці, документальні підтвердження причетності яких зібрав Магнітський, досі працюють у суддівській та правоохоронній системі Росії.

Та повернемося до Швеції.

Розслідування, проведене шведським мовником SVT, з’ясувало, що частина вкрадених грошей, близько $26 млн, веде до Swedbank. Гроші були перераховані через ті самі компанії, які підозрюють у відмиванні грошей через Danske Bank.

"Це – криваві гроші, і кожен, хто думав, що може просто трохи заробити на поганих хлопцях, перекинувши трохи їхніх грошей, має (на совісті) ще одну річ", – вважає Білл Браудер.

Swedbank та "нульова толерантність"

Глава піар-служби Swedbank Габріель Франке Родау заявив у коментарі SVT, що Swedbank активно стежить за банківськими операціями, виявляючи ті, які пов’язані зі злочинною діяльністю. Він підтвердив, що Swedbank мав підозру щодо відмивання грошей і повідомив про це Шведському відділу фінансової розвідки.

"Swedbank має нульову толерантність до відмивання грошей, і коли ми бачимо ознаки, ми діємо", – каже Родау.

Водночас він не став відповідати на запитання, чи знає Swedbank про те, що гроші, викрадені у "справі Магнітського", пройшли через близько 50 рахунків у банку. Гендиректор Swedbank Бріджит Боннесен відмовилася від коментарів SVT під час підготовки розслідування.

Історія керівниці банку та її попередні посади додають барв до історії.

Вона переконувала Швецію, що проблем немає – хоча особисто мала знати про брудні гроші.

Боннесен працює в банку понад 30 років.

У 2009-2011 роках, тобто вже у період активних сумнівних транзакцій, вона очолювала внутрішній аудит банку – цей підрозділ мав би ідентифікувати проблеми. У 2011-2015 роках вона була керівником операцій у країнах Балтії – Естонії, Латвії та Литві.

Але саме "балтійські гілки Swedbank" виявилися вражені проблемою відмивання коштів!

А у 2016 році Бріджит Боннесен стала керівником усієї групи Swedbank, із зарплатнею понад $100 тис. на місяць. Бонуси на цій посаді контрактом не передбачені, але очікується, що у разі звільнення вона отримає "золотий парашут" – два роки виплат у розмірі 75% від зарплатні.

У 2018 році їй довелося виводити банк із репутаційної кризи. В жовтні 2018 року акції Swedbank обвалилися через публікацію Bloomberg даних про те, що інші банки регіону також можуть бути залучені до відмивання коштів через Danske Bank. Тоді Боннесен поклала весь свій авторитет на те, щоби переконати суспільство, що Swedbank це не стосується.

Їй це вдалося.

Банкірка дала кілька інтерв’ю, в яких пояснила, що Swedbank – зовсім не такий, що вони зосереджені на вітчизняних компаніях і приватних клієнтах, що завжди діють рішуче, якщо виявляють порушення:

"Ми перевірили всіх клієнтів з Danske Bank (задіяних у відмиванні. – ЄП), і серед них немає тих, хто був або є клієнтом у Swedbank", – заявила вона в ефірі SVT. "Ми – банк, який характеризується низьким ризиком. Це є частиною нашої ДНК", – пояснила вона в інтерв’ю Dagens Industri.

Суспільство довірилося авторитету керівниці банку – а дарма.

Як знайшли порушення?

Як відомо, масштабність схеми з відмивання коштів стала очевидною лише після того, як до журналістів данського видання Berlingske потрапили банківські виписки про операції між різними рахунками у відділенні Danske Bank в Естонії, які містили очевидні ознаки відмивання коштів.

Зараз порушення з боку Danske Bank офіційно визнані, банк дав згоду на співпрацю зі слідством, зарезервував кілька мільярдів євро для імовірних штрафів, а нещодавно – отримав припис естонської влади про закриття свого філіалу в Естонії.

Суму відмитих коштів має встановити слідство, за різними оцінками, вона коливається від $30 млрд до $230 млрд. Але такі масштабні схеми неможливо було втілити в межах одного банку. Найімовірніше, окрім Danske Bank у ній були залучені й інші установами. Журналісти Berlingske з’ясували, що значна частина коштів надходила зі Швеції – і передали документи своїм колегам із телекомпанії SVT.

Як пояснюють у SVT, вони створили з усіх документів гігантську базу даних, далі автоматично виділили операції, що підлягають контролю – і вручну відібрали ті, щодо яких є обґрунтовані підозри про відмивання грошей.

Спершу – виділили операції, щодо яких спрацювало мінімум 4 з 6 індикаторів:

1) перекази між клієнтами, які мають ту ж саму адресу/телефон/мейл, що й інший клієнт;
2) перекази із/в юрисдикцію, що має підвищений ризик відмивання грошей, як-то офшорні "острови";
3) робота з клієнтами, які вже "засвітилися" у відомих угодах про відмивання грошей;
4) клієнти, на яких накладені санкції, або ті, що є політичними діячами;
5) операції на суму понад 15 тис. євро, або кілька переказів на таку суму між однаковими контрагентами;
6) значна кількість операцій за короткий час.

Розслідувачі SVT відібрали 100 компанії, що мали найбільший оборот і отримали "червону карту" під час автоматичного аналізу – 50 клієнтів у Swedbank та 50 у Danske Bank.

Далі кожну з цих компаній перевірили вручну.

Чи йдеться про прозорий та логічний бізнес, чи існують номінальні представники чи акціонери? Чи є суттєві відмінності між фінансовим станом клієнтів і оборотом у банку? Є ця компанія "живою", з діловою активністю – чи вона лише переказує кошти? Чи йдеться про роботу з "клієнтами" в іноземних державах, де компанія не має операційної діяльності? Чи йдеться про "ризикові галузі", які найчастіше задіюють для відмивання коштів?

Аудит показав: усі 100 компаній мають ознаки, достатні для підозри у відмиванні грошей.

І це – не межа.

Операції на суму $5,8 млрд у еквіваленті стосуються лише сотні компаній.

А загалом розслідування ідентифікувало понад 1000 клієнтів Swedbank з рахунками у країнах Балтії, але з діяльністю за межами цих країн.

Ці клієнти становлять близько 4% від загальної групи клієнтів у базі даних. Але на них припадає майже 40% загального обсягу переказу коштів.

"Я не маю права говорити"

У середу, після оприлюднення розслідування SVT, акції Swedbank обвалилися на 13,6%.

Розкриті дані про причетність банку викликали чимало обурення і в Європі, і в США.

Керівництво банку, яке уникало спілкування з журналістами під час підготовки розслідування, було змушено реагувати публічно. В середу ввечері Бріджит Боннесен особисто прийшла на ефір SVT, а перед тим – дала прес-конференцію.

От тільки заяви банкіри не заспокоїли акціонерів.

Річ у тім, що вона так і не дала детальних пояснень щодо ключових питань.

Підтвердивши, що банк "знає про підозрілі транзакції", Боннесен відмовилася оголошувати будь-які оцінки щодо обсягів, причому – з доволі непереконливою аргументацією.

"Я не можу передати вам ці дані. Чому? Бо ми вирішили не говорити про них. Причин декілька – це і банківська таємниця, і заборона на повідомлення. Тобто є й інші причини не повідомляти цього. Але ви можете бути певні, що ми зараз перевіряємо (підозрілі перекази коштів)", – заявила вона.

Як наслідок, такі дії Боннесен додатково посилили підозри.

У четвер вранці, за півгодини після відкриття Стокгольмської фондової біржі, вартість акцій Swedbank впала ще на 9,6%, а загальне падіння вже перевищило п’яту частину вартості компанії.