Вдруге за рік Польща увійшла в дуже гострий конфлікт із Ізраїлем. Причому особливості цього конфлікту є дуже показовими саме для України.

18 лютого стало відомо, що Вишеградська група (неофіційне об'єднання чотирьох центральноєвропейських країн) скасовує свій саміт у Єрусалимі, який мав відбутися того ж дня.

Причиною цього стало рішення польського уряду скасувати візит своєї делегації до Ізраїлю, рішення, яке стало відповіддю на образливі заяви виконувача обов’язків міністра закордонних справ Ізраїлю Ісраеля Каца.

"Історичну правду не зміниш. Багато поляків співпрацювали з нацистами і брали участь у знищенні євреїв під час Голокосту. Антисемітизм був уродженим у поляків перед Голокостом, під час і після нього", – заявив Кац, додавши, що "поляки всмоктували антисемітизм з молоком матері".

Обурення поляків легко зрозуміти – така гостра заява, яка фактично межує із расизмом, в ЄС вже неможлива, принаймні від урядовця такого рівня.

Тим більше, що історичне питання завжди було гострим для Польщі, де намагаються подати свою країну виключно як жертву часів Другої світової війни. Тож Варшава навіть припускає відкликання свого посла. 

Показовий момент: черговий польсько-ізраїльський скандал відбувся відразу після проведення у Варшаві конференції з питань безпеки, присвяченій Близькому Сходу.

Ця конференція, скликана за ініціативою США, погіршила відносини Польщі із Західною Європою – адже лідери ЄС явне не в захваті від того, як Варшава підтримує курс США, розмиваючи європейську єдність.

А на додачу конференція, головною темою якої було обговорення іранської загрози, коштувала Польщі втрати контрактів з Іраном. Тож Польщі вдалося встановити дивне досягнення – одночасно "побити горщики" і з Іраном, і з Ізраїлем.

Ще один показовий момент – конфлікту можна було з легкістю уникнути. Старт йому дала стаття у Jerusalem Post, яка вийшла ще під час варшавської конференції. Видання процитувало прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, який звинуватив поляків у співпраці з нацистами під час Голокосту. Офіційна Польща відреагувала оперативно, викликавши для пояснень посла Ізраїлю.

Причому спочатку все виглядало так, що сторони намагалися уникнути конфлікту. Зокрема, у посольстві заявили, що слова Нетаньяху були некоректно подані журналістами, а у Jerusalem Post оперативно внесло правки у скандальну статтю.

Ситуацію майже вдалося залагодити, однак після заяви Ісраеля Каца – у прямому ефірі, що виключає можливість пояснити конфуз помилкою журналістів, – конфлікт вийшов на новий рівень.

Виникає запитання: навіщо Ізраїлю було плескати бензином у цю суперечку?

Наразі ця тема є центральною у польських медіа, і позиція і політиків, і експертів однозначна – справа полягає у наближенні дострокових парламентських виборів у Ізраїлі. Ці вибори мають пройти 9 квітня, а тому нинішній скандал, переконані у Польщі, пояснюється саме бажанням урядовців підвищити собі рейтинги, граючи на негативному ставленні до поляків частини електорату.

Менше ніж рік тому між країнами відбувся ще один гучний скандал, який завершився не дуже приємно для Польщі, але успішно – для Ізраїлю. Що характерно, цей скандал теж пов'язаний з оцінками Другої світової.

Крок від прірви: Варшава розблокувала історичний діалог із Києвом

Йдеться про внесення зміни до статуту польського Інституту національної пам'яті, що призвело до обурення і України, і Ізраїлю. Якщо Україну обурило включення норм про "злочини українських націоналістів" (нещодавно польський Конституційний трибунал визнав ці норми такими, що суперечать Конституції), то Ізраїль був шокований нормою про введення покарань за твердження про причетність поляків до військових злочинів.

На бік Ізраїлю стали й США, пригрозивши заморозити зустрічі на вищому рівні з польським керівництвом, аж до виключення цієї норми. Тож не дивно, що ця норма було теж визнано неконституційною, причому набагато скоріше, аніж "українська частина" цього закону.

Втім, між двома конфліктами існує принципова різниця – якщо минулого року ініціатором конфлікту була Польща, то тепер – Ізраїль. І це дозволяє погодитися із польською оцінкою, що конфлікт було створено саме через наближення виборів.

А відповідно, сподіваються у Польщі, після 9 квітня відносини із країнами знову повернуться до звичного стану.

Разом із тим, нинішній скандал несе перший урок, в тому числі й для України.

Перш за все, на місці Польщі з легкістю могла бути й Україна.

Цитату головного ізраїльського дипломата легко уявити із заміною назв країн.

Тим більше, наразі між Україною і Ізраїлем вже проходить міжнародний скандал, щоправда – не такий гучний. Йдеться про масові "розвертання" українських громадян в аеропорту імені Бен-Гуріона. Коли Київ зважився на дзеркальні дії, відмовивши у в'їзді 35 громадянам Ізраїлю, у відповідь на знак протесту було затримано літак з 140 українськими громадянами.

Цей конфлікт ще далекий від завершення, а отже, не виключено, що його перебіг буде супроводжуватиметься й подібними заявами про історичні провини народів.

Разом із тим, варто визнати: нинішні образи з боку Ізраїлю виявилися настільки потужними в першу чергу через польську історичну політику. Політику, яка подавала свою країну в ролі виключно жертви Другої світової та відмовилася обговорювати сторінки, що не відповідають цій концепції.

Втім, якщо ти не хочеш сам визнавати неприємні сторінки своєї історії, це залюбки можуть зробити інші. В тому числі через бажання заробити політичні очки на цьому хайпі.

Останнє – важливий урок і для України. Адже вітчизняна історична політика не набагато самокритичніша, аніж польська. Що, зрештою, і стало причиною кризи у відносинах із Польщею – саме через історичні питання.

І як виявилося, якщо ти сам не готовий чесно говорити про свої проблеми, це залюбки можуть зробити інші.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора