"Рамштайн" под влиянием Израиля: что пообещали Украине на встрече партнеров и членов НАТО в Брюсселе

Четверг, 12 октября 2023, 10:35 — , Европейская правда, из Брюсселя
Особистий візит Зеленського до Брюсселя став головною несподіванкою на зустрічі міністрів оборони. Фото пресслужби НАТО

Останні тижні в міжнародному плані виглядали досить тривожними для України

Непотрібна напруженість у стосунках з Польщею, сумний результат виборів у Словаччині, де переміг друг Путіна, проблеми у США із затвердженням допомоги Україні, ще й "вічна" Угорщина, яка блокує українські гроші в ЄС... І начебто цього було не достатньо, як 7 жовтня ХАМАС розпочав серію терактів разом із вторгненням в Ізраїль. Сотні жертв, руйнування, заручники, страти цивільних, зокрема дітей, – увага світу тепер прикута до цієї гарячої точки.

А Україна, щодо якої все частіше звучало слово "втома", відійшла на другий план.

На цьому фоні очікування від вже запланованих на 11-12 жовтня зустрічі у форматі "Рамштайн" та засідання міністрів оборони країн НАТО були не надто оптимістичні. Лунали навіть припущення, що у штаб-квартирі Альянсу підкоригують основну програму заходів і на переговорах міністрів домінуватиме тема Ізраїлю...

Утім, застереження виявилися перебільшеними.

Те, що Близький Схід опинився у фокусі уваги США, не забрало цієї уваги від України. 

Саме українське питання було основним під час першого, зазвичай найбільш напруженого і найвагомішого дня міністерської зустрічі у Брюсселі. А запевнення в непохитності західної, зокрема американської підтримки України звучали цього дня не один раз.

Хоча трагічні події в Ізраїлі все ж вплинули на українське обговорення.

Про це – у репортажі "Європейської правди" з Брюсселя.

Несподіваний гість

Зранку штаб-квартирою НАТО прокотилася звістка: до Брюсселя прибув президент Володимир Зеленський. 

Візит по-своєму унікальний, адже це вперше український лідер особисто брав участь офлайн у "Рамштайні", який зазвичай перебуває у віданні глав Міноборони. "Це важливий сигнал для наших партнерів перед зимою", – пояснив міністр оборони Рустем Умєров, для якого цей "Рамштайн" став другим після його призначення на посаду на початку вересня.

Президент перед початком засідання оголосив пріоритети України: протиповітряна оборона, далекобійна зброя та артилерія. Не оминув він увагою і тему Ізраїлю, яка, попри домінування української тематики, все ж час від часу виринала у запитаннях журналістів, а надто – у глави Пентагону Ллойда Остіна, який, відкриваючи "Рамштайн", спочатку заговорив про останні події на Близькому Сході.

"Ми самі у стані війни, і ми розуміємо, що таке терористичні атаки. Моя рекомендація світовим лідерам: їдьте до Ізраїлю і підтримайте людей", – заявив Зеленський, нагадавши, якою важливою була підтримка України у перші тижні повномасштабного вторгнення Росії.

Вже надвечір стало відомо, що Зеленський також планує туди полетіти.

"Терористи, як Путін чи ХАМАС, прагнуть тримати в заручниках вільні й демократичні нації... Терористи не зміняться. Вони просто повинні програти", – додав він у виступі перед "Рамштайном".

Певна паралель з Ізраїлем була також в оборонних запитах України.

І Зеленський, і генсек НАТО (який зустрівся з президентом удруге за якихось два тижні) закликали до посилення протиповітряної оборони України перед другою воєнною зимою, що її, як зазначив Столтенберг, РФ знову спробує використати як зброю.

Загалом, питання ППО червоною ниткою проходило крізь усі виступи президента у бельгійській столиці. 

Виходячи з оголошень за підсумками "Рамштайну", партнери цей заклик чують. 

Та про це трохи згодом.

В цілому ж, якщо й були побоювання, що на зустрічах у НАТО Україна опиниться в тіні останніх подій в Ізраїлі, вони не справдилися. Київ укотре отримав запевнення, що підтримка продовжиться і триватиме "так довго, як буде потрібно" (хоча, будемо відверті, ця формула вже не відповідає запитам України, але про її зміну домовитися поки не вдалося).

"Щодо Ізраїлю, то колеги з США запевнили, що вони будуть підтримувати обидві країни. Як зазначив (очільник Пентагону Ллойд) Остін, we must and we will", – розповів Рустем Умєров.

Підсумки "Рамштайну"

Що ж саме отримав Київ за підсумками 16-го засідання Контактної групи з питань оборони України (саме такою, нагадаємо, є офіційна назва формату "Рамштайн")? 

Міністр Рустем Умєров розповів, що йдеться про нову допомогу приблизно на 500 мільйонів доларів. 

Український міністр не приховував, що задоволений результатами засідання. Він також зазначив, що прозвучали "позитивні зобов’язання, яких не очікували", не уточнивши, втім, про що саме йдеться. 

Більш конкретним був глава Міноборони США Ллойд Остін, який головує у Контактній групі.

Ще перед початком засідання він оголосив про новий пакет допомоги від Сполучених Штатів на 200 мільйонів доларів, до якого увійшли, серед іншого, ракети повітря-повітря AIM-9M (які, ймовірно, будуть адаптовані для ЗРК), системи протидії безпілотникам, додаткові боєприпаси для систем HIMARS, 155- та 105-міліметрові артилерійські снаряди, високоточні авіаційні боєприпаси.

На підсумковій пресконференції Остін оголосив також про зобов’язання інших країн, як зроблені ними протягом трьох тижнів від попереднього "Рамштайну", так і нові.

Зокрема, Німеччина передасть ще один комплекс Patriot і додаткові ракети до нього в рамках пакета вартістю $1,1 млрд, який включає ще 10 танків Leopard A1, а також дві додаткові системи протиповітряної оборони IRIS-T. Іспанія продовжить свою критично важливу тренувальну місію  для ЗРК Hawk і передасть додаткове обладнання для них. Крім того, Швеція схвалила пакет допомоги вартістю $200 млн, який включає критично важливі артилерійські боєприпаси, а Болгарія передасть компоненти, які допоможуть Україні посилити систему протиповітряної оборони С-300.

"Франція зобов'язалася надати більше гаубиць CAESAR і прискорити їхнє виробництво. Велика Британія надасть новий пакет допомоги, що включає підтримку протиповітряної оборони, 155-міліметрові гармати тощо. А Канада інвестує майже пів мільярда доларів протягом наступних трьох років у бронетанкову техніку України", – перерахував Ллойд Остін.

На додаток до цього, в українському Міноборони також згадують пакет допомоги від Фінляндії на 95 млн євро, засоби для розмінування від Норвегії на 18,5 млн євро.

А на додачу – ще й новини щодо F-16. 

Зокрема, Данія оголосила про готовність передати Україні перші літаки у першому кварталі наступного року. Про постачання винищувачів з 2025 року оголосила також Бельгія.

На додачу до власне збройної підтримки, очільник Пентагону анонсував створення кількох "коаліцій спроможностей" для Києва, зокрема з підготовки українських Військово-повітряних сил, які – і це важливо – очолили саме США. 

Це – справді значний зсув.

Адже досі Вашингтон намагався публічно дистанціюватися від постачань винищувачів Україні та усього, що з цим пов’язане. 

Також Остін оголосив, що Сполучені Штати приєднаються до ще кількох коаліцій, які формуватимуться найближчими тижнями, зокрема "до тих, що зосереджуватимуться на протиповітряній обороні, бронетехніці та артилерії для України".

Рустем Умєров також додав, що Україна виступила з ініціативою створити коаліцію з розвитку оборонної індустрії.

"Наш пріоритет на цей та наступний роки – щоб міжнародні оборонні компанії та корпорації відкрили виробництво в Україні. Це питання нашої національної безпеки та забезпечення озброєнням Сил оборони, розвитку технологій, економічної безпеки", – пояснив міністр.

Рада Україна-НАТО

Окрім "Рамштайну" в перший день зустрічі міністрів оборони країн НАТО проходило також четверте засідання Ради Україна-НАТО (РУН). Це новий формат співпраці з Альянсом, започаткований на Вільнюському саміті, призначений для проведення кризових консультацій та ухвалення рішень, де Україна має рівну роль із членами НАТО. Що не менш важливо, робота РУН побудована так, що один член Альянсу (звісно, йдеться про Угорщину) не може заблокувати засідання Ради.

Це було перше засідання РУН на міністерському рівні.

Хоч і відчувався брак уваги до питання майбутнього вступу України в НАТО, Рада публічно повідомила, що обговорила пріоритети нашої країни на шляху до Альянсу. Серед них – довгострокова оперативна сумісність та оборонні закупівлі. 

За даними "ЄвроПравди", Київ саме передав до Брюсселя проєкт Річної національної програми (РНП), виконання якої є однією з передумов запрошення до членства. 

Очевидно, що саме сумісність та подолання корупції в закупівлі будуть пріоритетами РНП для Альянсу.

До того ж у НАТО далеко не вперше згадують про необхідність реформування сфери оборонних закупівель як однієї з найбільш проблемних. Втім, в Альянсі вбачають певні позитивні зрушення.

"Ми відчуваємо, що досягли досить значного прогресу на правовому, інституційному, а також на практичному рівні з точки зору того, як працювали українці", – зазначив у розмові з журналістами посадовець НАТО, додавши, що "Резніков це розпочав, а Умєров перебрав зобов'язання зробити українську систему закупівель максимально прозорою та ефективною".

Утім, реальним індикатором того, чи справді Україна змогла переконати членів Альянсу у тому, що реформи у цих проблемних, на їхню думку, сферах йдуть у потрібному напрямку і з необхідною швидкістю, стане оцінка членами НАТО нашої Річної національної програми, що відбудеться наступного року. 

А розпочнеться це оцінювання лише після того, як документ офіційно затвердять – це, за даними "ЄвроПравди", має статися наприкінці листопада.

Тож Міноборони має небагато часу, щоби переконати партнерів, що й тут справи не розходяться з обіцянками.

Авторка: Іванна Костіна,

журналістка "Європейської правди",
з Брюсселя 

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
Реклама: