"Безроумінг", інтеграція до цифрового ринку ЄС, перші зміни до чинної Угоди про асоціацію та перші зрушення щодо угоди про допуск промислової продукції на ринок ЄС – такими є підсумки зустрічі в Брюсселі...

Досвід Чехії та Словаччини показує, що встановлення квартирних лічильників тепла призведе не до економії, а до великих проблем у багатоквартирних будинках. Тому що ця реформа несправедлива до мешканців.

СОТ поставила під питання виконання Україною вимог із приєднання до Енергетичного співтовариства. Якщо ЄС змінюватиме Третій енергопакет, Києву доведеться підлаштовуватися під нові вимоги.

Ініціатива створення партнерського блоку від Балтійського до Чорного та Адріатичного морів за три роки отримала шанс перетворитися з ідеї на амбітний проект. Яким же повинен бути підхід України до Тримор’я?

Ключове завдання наших реформ – абсолютна прозорість системи управління житлом і одночасно – максимальне залучення до цих процесів власників житла. Все те, що забезпечило успішні зміни комунального сектора у Східній Європі.

Після ретельного вивчення Група арбітрів підтвердила законність реформування енергетичного ринку ЄС. Ключові претензії Росії щодо дискримінації Газпрому були відхилені...

Для Росії газ – один з ключових інструментів політичного впливу, а часто й шантажу. Саме тому разом із ЄС ми розпочинаємо переговори із РФ щодо щодо умов транзиту газу по українських газопроводах після 2020 року...

Співкерівник Стратегічної групи радників з підтримки реформ: "Щоб люди відчули покращення, необхідно, щоб зростання економіки було не менше 6-7%. Для цього потрібно збільшити щорічне надходження інвестицій на $10 млрд".

ЄС переконує нас погодитись із "Північним потоком-2" без серйозних правових гарантій. Тоді варто витиснути максимум з Угоди про асоціацію. В її енергетичній частині бракує чіткого зобов’язання трактувати Україну так само, як і інші держави-члени ЄС.

Меркель публічно оголосила про те, що досі дипломати непублічно обговорювали лише як можливий варіант. Позиція Берліна щодо газопроводу Nord Stream 2 стала вигіднішою для України, і навіть віддає ініціативу в руки України. Тепер головне – не проспати отриману можливість.

Для комунального сектора євроінтеграція – це конкуренція на ринку і право мешканців самостійно розпоряджатися своїм майном. Здавалося б, усе дуже просто. Однак усі реформи в цьому напрямку зустрічають запеклий опір.

Без швидких та рішучих дій Nord Stream-2 з його катастрофічними наслідками для України майже неможливо подолати. Якщо Україна не зможе запропонувати надійну, економічно обґрунтовану альтернативу – це буде лише її вина.

Під час саміту ЄС запропонував країнам-учасницям "Східного партнерства" долучитися до створення енергетичного союзу. Проти реформи – російський агресор, а також значна частина власників енергетичних активів в Україні, які мають вагомий вплив на владу.

Представник Стратегічної групи радників з підтримки реформ (SAGSUR): Україна повинна запропонувати чіткий план. Потрібно дати краще рішення, ніж "Північний потік", і Україну підтримають. Однак поки що такого рішення з боку українського уряду або "Нафтогазу" я не бачу.

Спробуйте пошукати новини про початок опалювального сезону у Франції. Або хоча б у Польщі... Боюся, що вам буде складно похвалитися результатом – в ЄС комунальні послуги є ринком, де споживач не залежить від рішення міської влади.

Для України час біжить дуже швидко. У Європі очікують, що в Києві нарешті домовляться про єдину позицію щодо модернізації "Нафтогазу". І приступлять до реальної роботи. Часу для дискусій, і тим паче для конфліктів, вже немає.

Україна провела половину комунальної реформи - на практиці це означає, що відносини споживача і постачальника відрегульовані аж... до появи першого конфлікту. І в цьому найбільша різниця між реформами, які пройшли в Східній Європі (відразу і в повному обсязі), і нашими.

Ухвалення закону "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" знімає перешкоду для реформування ЖКГ. Боротьба за європейські оселі для українців ще не виграна. Однак ми тепер на крок ближче до перемоги.

Київ та його партнери з ЄС прагнуть зупинити будівництво газопроводу "Північний потік - 2", який збільшить частку російського газу в Європі до 80%. Чи зможуть вони переконати Німеччину та Австрію — основних лобістів проекту?