Філіппінська асоціація

Як пов'язаний договір про асоціацію Україна-ЄС і далека острівна держава Філіппіни? Донедавна таке питання викликало б лише подив експертів у сфері європейського права.

Але тепер зв'язок очевидний. Філіппіни знайшли своє місце в історії євроінтеграції нашої країни.

11 червня пообіді інформаційний простір України сколихнула новина, опублікована авторитетним брюссельським виданням EUObserver: "Підписання угоди про асоціацію з Україною може бути відкладено".

І відкладено воно може бути через Філіппіни.

Детальні причини цього не повідомлялися, хоча було зазначено, що мова йде про судове рішення щодо якоїсь "філіппінської справи". Нібито це рішення поширюється також на Україну.

Ситуацію розрядив коментар джерела ЄвроПравди в Брюсселі. Дипломат підтвердив, що "філіппінська справа" дійсно існує, і що тепер, в зв'язку з ним, УА з Україною потребує певного технічної доопрацювання. Але, за словами дипломата, цей процес не буде тривалим і завершиться наступного тижня.

Тобто до 27 червня - крайньої дати підписання - ми все-таки встигаємо.

Але немає диму без вогню. Європейська правда вирішила розібратися, що ж, все-таки, стало джерелом проблеми, чим ця проблема загрожує Україні та чи загрожує взагалі.

Судове рішення у "філіппінській справі" не є секретним - вже зараз з ним можуть ознайомитися всі бажаючі. Як з'ясувалося мова йде про вердикт Великої палати Суду ЄС - органу, який має право вирішувати питання, пов'язані із застосуванням європейського законодавства.

Філіппіни в цій справі - лише об'єкт спору, вони не ініціювали позов.

Мова йде про неймовірний, як для українського спостерігача, судовий процес, учасниками якого стали... органи влади ЄС. Позивачем у справі є Європейська комісія, а відповідачем - Рада Євросоюзу (орган, що представляє інтереси 28 країн-членів ЄС).

Предметом тяжби між ЄК та Радою були, звичайно ж, владні повноваження.

Комісія вимагала скасувати рішення Ради від 14 травня 2012 року про підписання договору про партнерство і співробітництво між Філіппінами і ЄС - на підставі того, що Рада взяла на себе "зайві" (на думку ЄК) повноваження в питаннях, що стосуються виконання договору.

"Це - частина довгої 'війни' органів ЄС за повноваження, яка триває вже років 30. В даному випадку мова йде про досить специфічну юридичну суперечку. Перемогла в ній Єврокомісія. ЄК довела, що за трьома секторами - у питаннях транспорту, реадмісії та навколишнього середовища - вона може приймати рішення самостійно, не погоджуючи з країнами-членами ЄС", - пояснив ЄвроПравді експерт у сфері євроінтеграції, віце-президент Американської торговельної палати Тарас Качка.

"Спір (у філіппінській справі) з точки зору пересічного громадянина  може здатися якоюсь дивною забавою юристів. Але це не так. Рішення Суду ЄС дуже важливим для функціонування Євросоюзу в цілому. Адже від нього залежить обсяг повноважень різних інституцій ЄС", - додав юрист Юридичної фірми "ОМП", знаний фахівець у європейському праві Роберт Хорольський.

Але до чого тут Україна, якщо йдеться про Філіппіни? Як з'ясувалося, дуже "до чого".

Рішення Суду ЄС (на відміну від рішень української судової системи) підкоряється принципу прецедентного права. Тобто вердикт у будь-якій справі має бути поширений на всі схожі випадки - на всі міжнародні договори ЄС.

І хоча між філіппінським договором про партнерство та українською угодою про асоціацію - справжня прірва, обидва вони є міжнародними договорами.

Більше того, Україна тут зовсім не унікальна. Угоди про асоціацію з Грузією та Молдовою, які теж готові до підписання, так само "потрапили під удар" у результаті "філіппінської справи".

"Для підписання цих трьох договорів Рада ЄС повинна прийняти певне рішення про їх підписання. У його преамбулі мають бути посилання на ряд статей Лісабонського договору. Ось цю преамбулу тепер необхідно змінити відповідно до філіппінського рішення", -- каже Тарас Качка.

"Тепер юридичній службі Ради ЄС доведеться проаналізувати проект рішення Ради на відповідність рішенням Суду ЄС", - погоджується з ним Роберт Хорольський.

А тепер - про добре. А позитивного в цій ситуації більше, ніж поганого. Навіть якщо це не є очевидним на перший погляд.

По-перше, підписанню договора дійсно нічого не загрожує. Якщо в середу вдень чиновники ЄС говорили досить обережно, відзначаючи, що "технічну роботу треба виконати і тільки тоді дата проясниться", то до вечора і вони зняли сумніви.

До 27 червня все точно завершиться. Підписання асоціації з Україною, Молдовою і Грузією не буде перенесено

По-друге, можна залишити конспірологічні теорії, що з'явилися вчора, коли ситуація була неясною. Це - не "підкоп під асоціацію". Навпаки: якщо б хтось дійсно хотів зірвати підписання, то рішення Суду повинно було б з'явитися днів за 10, перед самою церемонією. Ось тоді з часом могло б бути складно (та й то, напружившись, у Брюсселі могли б встигнути)

По-третє, за результатами філіппінської справи Україна навіть виграла.

"Те, що Єврокомісія виграла цей суд, нам тільки на користь. Така зміна повноважень органів ЄС стане нам в нагоді в період імплементації УА, коли будуть виникати різні нюанси, -- пояснює Тарас Качка -- Єврокомісія не повинна буде питати дозволу країн-членів щодо кожної дрібниці. Процедура спрощується і ми зможемо легше, ефективніше домовлятися з Брюсселем щодо спірних питань у сфері транспорту, реадмісії та навколишнього середовища"

А програш української сторони в результаті цієї історії є, напевно, лише один.

Філіппінське рішення остаточно поховало надії українських дипломатів, які домовлялися з ЄС, щоби українська Угода про асоціацію була підписана хоча б на тиждень чи два тижні раніше за грузинську та молдавську.

Київ хотів бути першим.

Тепер це - технічно неможливо.