Пошук себе у Європі. Молдова

"Європейська правда" продовжує цикл історій вдалого виходу представників бізнесу на ринки ЄС.

Набутий ними досвід є безцінним для інших підприємств, що лише думають про таку можливість.

Досі наші статті стосувалися успіху різних вітчизняних компаній. Настав час подивитися, чим можуть похвалитися наші сусіди – держави, які разом із Україною підписали Угоду про асоціацію з Європейським союзом.

Наразі розповідь про Молдову – країну, яка набагато раніше, ніж Україна, відчула торговельний шантаж Росії.

Нагадаємо, перше ембарго – щодо молдовського вина та іншої алкогольної продукції – Росія ввела ще вісім років тому, в далекому 2006 році.

Цього року, після підписання Угоди, тиск було посилено. Під заборону потрапили молдовські овочі, а найголовніше – фрукти.

Компенсувати закриття для них російського ринку має вільна торгівля з ЄС.

Угода про асоціацію Молдови та ЄС почала діяти 1 вересня – при цьому Кишинів і не розглядав можливість домагатися, "за українським сценарієм", продовження дії автономних преференцій ЄС.

До слова, для Молдови такі преференції формально діяли з того ж 2006 року, коли у відповідь на заборону молдовського алкоголю ЄС суттєво підняв безмитні квоти для продукції з цієї країни.

Саме алкогольна галузь традиційно вважається найбільшим вигодоотримувачем від європейського курсу держави.

І хоча там не все йде ідеально, в Молдові з'явилися компанії, які вирішили "розірвати шаблон" та задекларували принцип - жодної партії експорту на "непевний" російський ринок. Та про це ми розповімо трохи нижче.

"Закриття російського ринку відбулося до початку світової кризи. На той час власники винних заводів ще мали достатньо коштів на проведення модернізації", - пояснює директор економічного департаменту Торгово-промислової палати Молдови Сергій Харя. Саме така модернізація і дозволила молдовським винзаводам швидко закріпитися на ринках Східної Європи – насамперед на румунському.

"У молдовських компаній не було коштів на просування товарів та їх рекламування в "старій Європі". Саме тому румунський ринок був пріоритетним, адже до 2007 року (вступу Румунії до ЄС. – ЄвроПравда), між нашими країнами діяв режим вільної торгівлі, а тому нашу продукцію там пам’ятали", - додає він.

До речі, саме Румунія зараз є найбільшим торговельним партнером Молдови, посунувши на другу сходинку РФ.

Найближчим часом цей розрив має значно збільшитися – щойно Молдова остаточно замінить російський газ румунським.

Однак навіть ринки ЄС поки не дозволяють Молдові говорити про повну заміну російського ринку.

Якщо 2005 року обсяг молдовського алкогольного експорту складав близько $300 млн, причому більш ніж 95% продавалося у РФ, то минулого року обсяг експорту склав лише $120 млн. Аналогічні показники очікуються і цього року, пояснили в ТПП Молдови.

Проте географічна присутність молдовських вин та бренді суттєво розширилася – тепер російський ринок не є домінуючим.

Окрім того, просування в Європу поступово змінює молдовське вино. На тлі марок економ-класу, яких потребував російський споживач, країна починає експортувати і дорожчу продукцію.

Європейці, на відміну від росіян, готові купувати також недешевий молдовський алкоголь.

Саме це і є одним із ключових елементів досвіду Молдови.

В ЄС не діють усталені радянські стереотипи щодо якості. Навіть "споконвічний" виробник дешевої продукції може за бажання перейти до вищої ліги.

Більш того, європейське визнання допомогло просуванню молдовського вина на нові ринки, вийти на які раніше було неможливо.

За словами Харі, значні сподівання виноробів пов’язані із підписанням зони вільної торгівлі між Молдовою та Туреччиною – цей договір має бути ратифіковано відразу після обрання нового парламенту.

"Крім того, вже зараз ми бачимо інтерес Китаю. Там починають цікавитися європейським вином, а оскільки наша продукція експортується в ЄС, то це означає для споживачів усього світу, що Євросоюз визнав її якісною. А отже - вона цікава також їм. Зважаючи на обсяг ринку, Китай може стати суттєвим джерелом зростання експорту", - каже експерт.

"І варто визнати – причиною цього інтересу є отримання європейських сертифікатів якості", - додає він.

Одним із прикладів такого переорієнтування є компанія "ASCONI". Після модернізації виробництва, у тому числі - завдяки кредитуванню Європейського інвестиційного банку, компанія повністю переорієнтувалася на інші ринки, заявивши, що більше не зацікавлена у російському.

"У 2006 році, коли почалися перші проблеми, ми зрозуміли, що це - надовго. Тепер ми можемо сказати, що повернемося на російський ринок лише тоді, коли там змінять підходи  до бізнесу, а імпортери будуть захищені від політичних ризиків", - пояснив "Європейській правді" директор компанії Анатоліє Сирбу.

За його словами, зараз ринок ЄС займає біля 35% експорту компанії, а решту купують по всьому світі - від Китая та Казахстану до США.

"Тоді (після закриття російського ринку. - ЄвроПравда) нам було дуже складно, набагато складніше, ніж зараз українським виноробам, адже майже 100% нашого виробництва йшло до РФ, а в українців є досить потужний внутрішній ринок.

Але найскладнішим було змінити менталітет. Всім - від робітників до менеджменту.

Ми маємо працювати за європейськими нормами, бажано - залишивши молдовські ціни. Але все це є абсолютно можливим. Тож якщо українські винороби вважають, що вони готові до цього - нехай у березні їдуть на виставку у Дюссельдорф, і все у них має вийти", - переконаний Сирбу.

* * * * *

Зовсім інша ситуація склалася із другою ключовою статтею молдовського експорту – фруктами. Обмеження на їхній експорт введено Росією лише цього році, разом із європейською продукцією.

Однак, на відміну від виноробів, виробники фруктів у своїй більшості виявилися не готовими до конкуренції на ринках ЄС.

"Багато фермерів звикли до того, що їхня продукція купується російськими посередниками прямо у саду – напередодні збору врожаю. Вони навіть податків не платили – росіяни розраховувались готівкою, – не кажучи вже про те, щоб перейматися маркетингом та логістикою", - пояснює президент Союзу аграрних асоціацій "UniAgroProtect" Александру Слусарь.

Друга проблема – у країні майже немає сортувальних ліній, що не дозволяє забезпечити той вигляд продукції, до якого звик європейський споживач.

Втім, значною мірою ситуацію рятує фінансова допомога ЄС.

За словами Слусаря, з 15 діючих у країні сортувальних ліній вісім було побудовано протягом останнього року на грантові кошти ЄС.

"Однак наше сільське господарство потребує близько 100 таких ліній. І це велика проблема, адже їхня відсутність гальмує наш експорт", - додає він.

Особливо помітним це стає на тлі посилення конкуренції в самому ЄС внаслідок російських контрсанкцій. Адже за таких умов не доводиться розраховувати на європейського споживача. "Польська продукція поступово тіснить нас навіть на звичному румунському ринку. Єдина добра позиція – виноград, адже тут ми конкуруємо з дорожчою італійською продукцією", - пояснює Слусарь.

Таку ж оцінку анонімно висловлюють і виробники. За їхніми словами, зараз обсяги експорту впали до рівня однієї-декількох фур на місяць.

"Важко очікувати, що після парламентських виборів (30 листопада. – ЄвроПравда) позиція Москви пом’якшиться.

Саме тому всі сподівання – на фінансову підтримку ЄС, на інвестиції в аграрну інфраструктуру, що дозволить зробити нашу продукцію конкурентнішою", - пояснює керівник однієї з компаній-експортерів.

Фермер Анатол Плечинте налаштований більш оптимістично.

Його підприємство "Fortina-Labis" лише починає експорт своєї продукції, яблук та слив, на ринки ЄС. За його словами, наразі обсяг експорту незначний - близько 200 тонн з початку року.

Російське фруктове ембарго виявилося несподіваним для виробників, тож цього року більша частина продукції після закриття ринку РФ вимушено перегоняється на спирт.

Між тим вже підписані контракти на наступний маркетинговий рік дозволяють Анатолу Плечинте сподіватися, що вже наступного року 80% його продукції піде на румунський ринок.

"Зараз значну роль відіграють гранти ЄС на підтримку сільського господарства. Вони дозволяють модернізувати виробництво, зробивши молдовську продукцію набагато конкурентнішою", - пояснив він.

За словами фермера, після необхідної модернізації молдовські садівники зможуть без проблем відмовитися від російського ринку, хоч це й не одномоментний процес.

"Завдяки сертифікатам ЄС ми готуємося виходити на ринки Азії та Єгипту. Разом із європейським ринком вони здатні повністю забезпечити реалізацію молдовської продукції, навіть без відкриття ринку РФ", - переконаний Плечинте.

Також існують сподівання, що режим вільної торгівлі з ЄС дасть поштовх до приходу в Молдову інвестицій не лише в аграрний сектор.

"Зараз ми бачимо значний інтерес багатьох компаній нехарчового сектора", - говорить Сергій Харя.

Однак, за його словами, наразі це - лише сподівання. Інвестори чекають розвитку ситуації в Україні, побоюючись подібного загострення у близькому Придністров’ї.

Стаття підготовлена "Європейською правдою" в рамках інформаційної кампанії "Сильніші разом!"