Ідеї з Ради: мораторій на перевірки бізнесу, що зриває виконання Угоди про асоціацію

Вираз європейські реформи нині став "модним" у Верховній раді. Назвавши свій законопроект "європейським" та додавши посилання на Угоду про асоціацію, можна легко збільшити шанси на його ухвалення Радою.

Біда в тому, що насправді значна частина таких ініціатив виявляються антиєвропейськими,

бо насправді – порушують і законодавство ЄС, і саму Угоду. І це лишається непоміченим аж до моменту голосування – адже для того, щоби виявити розходження, треба мати експертні знання, яких у депутатів просто немає.

Щоби вирішити цю проблему, у євроінтеграційному комітеті ВР створили орган, не залежний ані від депутатів, ані від апарату Ради – Парламентську експертну групу (ПЕГ), діяльність якої фінансує фонд "Відродження".

"Європейська правда" разом з ПЕГ запускає спільний медійний проект: Ідеї депутатів. Ми публікуватимемо аналіз експертів щодо корисних та шкідливих законопроектів. Адже шкода від останніх – в разі їх ухвалення – може виявитися катастрофічною, аж до зриву виконання Угоди про асоціацію.

* * * * *

Позбавити бізнес від лещат адміністративного тиску регулярно обіцяють і чиновники, і нардепи. Політики, що стали до влади після Майдану, змальовують майбутню лібералізовану економіку, а відповідні тези навіть увійшли до програми коаліції та уряду.

Економісти й аналітики в один голос запевняють, що без створення сприятливих умов для розвитку бізнесу шанси України на швидке економічне відновлення - мінімальні.

В поширених закликах до спрощення умов для бізнесу часто посилаються і на практику країн Європи - мовляв, саме через дерегуляцію та лібералізацію ринків ці країни змогли досягнути економічного процвітання.

Можливо, схожою логікою послуговувалися й автори законопроекту № 2918 "Про мораторій на перевірку суб’єктів господарської діяльності".

Не впоралися законотворці лише, як це часто буває в Україні, з почуттям міри.

Парламентська експертна група проаналізувала законопроект № 2918.

Виявилося, що доволі твереза ідея у документі була доведена до стану, в якому вона починає суперечити не тільки праву Європейського союзу, а й Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

Нагадаємо, що виконання зобов’язань за Угодою полягає у впровадженні до національного законодавства норм права ЄС та застосування цих норм на практиці. Отже, якщо збільшується кількість положень законодавства, що суперечать праву ЄС, то європейська перспектива стає дедалі більше недосяжною.

Відповідно до пояснювальної записки, метою законопроекту є забезпечення умов розвитку підприємництва, стимулювання конкуренції, зменшення адміністративного навантаження та рівня корупції. Цих благородних цілей планується досягти шляхом встановлення мораторію на перевірки органами влади суб’єктів малого підприємництва до 31 грудня 2016 року.

По суті, пропонується майже повна заборона на перевірку підприємств з річним рівнем доходу, меншим за 20 млн грн аж до кінця наступного року.

Більшість контролюючих органів зможуть здійснювати перевірки лише з дозволу Кабміну, за вимогою суду, за заявкою самого підприємства або ж якщо такі дії передбачені Кримінально-процесуальним кодексом України.

Між тим в ЄС переконані, що інструменти підтримки мають бути іншими.

Поняття мораторію на перевірки взагалі відсутнє у праві ЄС.

Наприклад, Акт з питань малого бізнесу для Європи (Повідомлення Комісії для Європейського парламенту, Ради ЄС, Європейського комітету з економічних та соціальних питань та комітету Регіонів: COM (2008) 394, 25.06.2008), яким керуються країни ЄС, передбачає 5 основних способів зменшення адміністративного тиску на малий бізнес. Та згадок про можливість впровадження мораторіїв на перевірки, звісно ж, в Акті немає.

Проте проблема законопроекту "Про мораторій на перевірки…" суттєвіша. Він пропонує запровадити загальний підхід до встановлення обмежень та не визначає особливостей здійснення перевірок у сферах ринкового, санітарного та фітосанітарного нагляду тощо.

Водночас необхідність здійснення інспектування у зазначених сферах закріплена у спеціальних актах законодавства ЄС, що повинні бути імплементовані Україною згідно з Угодою про асоціацію.

В іншому разі товари, вироблені "під мораторієм", не матимуть доступу на ринок ЄС, а наш споживач – не матиме європейської якості.

Чому такі перевірки важливі – пояснимо нижче, а спершу – трохи про юридичні питання.

Так, відповідно до статті 56 Угоди про асоціацію Україна зобов’язується дотримуватися принципів та практик, викладених в актуальних рішеннях та регламентах ЄС, до яких, серед іншого, належить Регламент Європейського парламенту і Ради № 765/2008/ЄС від 9 липня 2008 року про встановлення вимог для акредитації і ринкового нагляду, що стосується торгівлі продукцією. Цей регламент визначає вимоги до виконання повноважень усіма органами, що здійснюють діяльність у сфері ринкового нагляду в ЄС.

Згідно з цим Регламентом органи ринкового нагляду повинні мати достатні повноваження, ресурси та компетентність для належного виконання ними, серед іншого, таких повноважень, як:

• отримання від виробників усієї необхідної документації для підтвердження відповідності продукції;
• перевірка, що належні заходи усунення ризиків були вжиті суб’єктами господарювання;
• у виправданих випадках мати доступ до приміщень виробника та отримання зразків для тестування, а також у надзвичайних випадках знищувати продукцію;
• вживати заходів щодо вилучення з обігу продукції, що становить небезпеку.

Інша норма Угоди про асоціацію, яку порушує законопроект - стаття 60 Угоди, в якій Сторони підтверджують свої права та обов’язки, взяті відповідно до Угоди СФЗ (санітарних та фітосанітарних заходів) СОТ. А відповідно до статті 4 Угоди СФЗ СОТ, імпортуючому члену СОТ на  його вимогу повинен надаватися належний доступ для  проведення інспекцій, тестів та інших відповідних процедур.

Крім цього, в Європейському союзі спеціальні повноваження нагляду за дотриманням харчового та кормового законодавства визначає Регламент № 882/2004 Європейського парламенту та Ради від 29 квітня 2004 року. Главою ІІ вказаного Регламенту встановлюються вимоги до затвердження уповноважених органів влади, відповідальних за здійснення контрольних повноважень. Серед цих повноважень передбачаються і, в обґрунтованих випадках, перевірки та контроль за підприємствами.

Положення Угоди про асоціацію, яким суперечать норми законопроекту, починають застосовуватися в Україні з 2016 року.

А отже,

вже з 1 січня мораторій на перевірки в тому вигляді, в якому він прописаний у законопроекті №2918, існувати не може. Якщо, звісно, ми плануємо виконувати Угоду з ЄС.

Чому всі ці норми є важливими для Євросоюзу?

Причина, здебільшого, у піклуванні про безпеку своїх же споживачів.

Наприклад, кілька днів тому на Київщині було виявлено масове захворювання свиней на африканську чуму. Головна причина захворювання – неналежні умови утримання тварин.

Звісно, фермі, на якій виявили захворювання, доведеться умертвити поголів’я.

Проте у європейських імпортерів української свинини можуть виникнути закономірні претензії щодо перевірки умов утримання тварин і на інших фермах, адже на кону – здоров’я споживачів. Натомість у разі оголошення мораторію перевірка на фермі може відбутися тільки у виключних випадках, наприклад, за спеціальною постановою Кабміну.

Звісно, те, що введення мораторію на перевірки малого бізнесу суперечить європейським нормам та зобов’язанням України перед ЄС, не заперечує потреби спрощувати умови ведення бізнесу. Українські підприємства й далі страждають від надмірного адміністративного тиску.

Разом з тим, в Європейському союзі діє принцип спрощення адміністративних (у тому числі дозвільних) процедур у сфері здійснення підприємницької діяльності. Але це не означає необхідності повної дерегуляції. Потрібні механізми пропорційного регулювання. Скасування ж дозвільних процедур здійснюється у сферах, де ці процедури є неефективними та надмірно обтяжуючими, зі створенням водночас достатніх гарантій для захисту інтересів споживачів.

Проте доцільніше було б спершу реалізувати усталені європейські практики зменшення адміністративного тиску та спрощення адмінпроцедур, описаних в Акті з питань малого бізнесу для Європи, таких як:

• запровадження "електронного уряду" та принципу "єдиного вікна";
• зменшення платежів при реєстрації бізнесу та реєстрації товарних знаків;
• утримання від запитів щодо надання підприємствами інформації, яка вже є в наявності в державних органах;
• заснування контактного офісу, до якого можна надавати інформацію стосовно правил та процедур, що перешкоджають діяльності бізнесу;
• покращення доступу малих та середніх підприємств до патентів та товарних знаків;
• забезпечення використання електронних підписів та електронної ідентифікації.

Ці норми могли б суттєво спростити життя підприємцям - більше, ніж запропонований мораторій.

Тож хоча обмеження на перевірки підприємств і можуть принести хитку користь для розвитку бізнесу, все ж необхідно шукати баланс інтересів, який дозволить одночасно і лібералізувати ринок, і не впасти в суперечність з правом ЄС та українськими зобов’язаннями щодо асоціації.

Автори аналізу та інфографіки:

Парламентська експертна група