Вибори по-польськи: як і чому змінюється влада у західного сусіда. Спецрепортаж

Парламентські вибори в Польщі відбудуться найближчої неділі, і ще до початку голосування відомо, що багато в чому вони стануть епохальними.

Соціологи прогнозують впевнену перемогу партії "Право і справедливість" (ПіС) – донедавна опозиційна політсила може отримати до 40%, тоді як переможець минулих виборів, "Громадянська платформа" (ГП), – лише 22-23%.

Порівняння Польщі з Україною – стереотип, але тут про нього не можна не згадати.

Особливість польської електоральної географії – поділ країни на дві частини. Традиційно захід країни голосує за ГП, а схід – за ПіС.

Саме тому "Європейська правда" вирушила на захід. Хотілося подивитися, чи зможуть вони мобілізувати своїх прихильників. Від цього залежить якщо не переможець виборів, то хоча б впливовість майбутньої опозиції.

Крім того, місто Вроцлав довгий час було на слуху в наших читачів – в його околицях нібито знайшли "золотий поїзд" – зниклий в роки Другої світової ешелон з нацистськими скарбами.

Втім, до перспектив знахідки суперскарбу в самому Вроцлаві ставляться іронічно. "У Польщі завжди перемагав компроміс.

Напевно, і цього разу все закінчиться компромісом: поїзд знайдуть, а золото – ні", – жартують городяни.

Так само іронічно у Вроцлаві ставляться і до прийдешніх виборів.

Громадянський Захід

У великих містах Польщі у передвиборчий період, як правило, немає звичного для України рекламного засилля. Вроцлав – не виняток, політичної реклами тут небагато.

Але навіть за такої ситуації агітація від партії влади – явно в меншості. Лише на окремих банерах можна побачити кандидатів від ГП або нинішньої прем'єрки Еви Копач, яка обіцяє "сильну економіку, високі зарплати".

Такої реклами багато в районі університету – скупчення потенційного електорату Платформи.

Між тим загалом по місту ви частіше побачите політрекламу від ПіС (яка обіцяє "діяти, а не обіцяти") і банери інших партій: "Лівиці" (блок лівих сил), "зелених", створеного перед цими виборами руху "Новочесна" (буквальний переклад назви партії – "Сучасна").

Але банери – це лише верхівка айсберга.

Польські політологи взяли на озброєння й інші "порівняно чесні" способи агітації.

Один з методів – "соціологічний".

На вулиці кореспондента ЄвроПравди зупинили нібито соціологи з питанням, подобається йому чи ні нинішня система охорони здоров'я.

Про всяк випадок відповідаю: не подобається. Бінго! Наступне питання – чи підтримуєте ви заморожування зростання бюджетних витрат на охорону здоров'я, проведену урядом.

Тепер відповідь не має значення. Все, "клієнт" оброблений, можна йти "опитувати" наступного.

"Маленька Москва"

Зовсім інша ситуація – у невеличких містах. Політичної реклами тут набагато більше. Вона заповнила стаціонарні білборди і тумби для афіш, для неї поставлені тимчасові афіші і, нарешті, вона масово висить на будинках.

Наприклад – у Легниці. У 1980-х тут знаходилася найбільша база радянських військ у Польщі, за що місто отримало прізвисько "Маленька Москва", яке городяни дуже не люблять.

"Ми не з чуток знаємо, що таке чужі війська у твоєму місті. Хоча тепер, після вступу до НАТО, боятися ніби нема чого, звичка залишається", – пояснюють у місцевому музеї.

У 1990-х Легниця – найбільший у Східній Європі авторинок, в першу чергу – вживаних автомобілів. Однак розвиток польської економіки призвів до створення цивілізованих мереж автотрейдерів.

У новій реальності Легниця, схоже, так і не знайшла себе.

На перший погляд, місто не здається бідним (і тим більше – депресивним), але запитайте у будь-кого на вулиці, і вам розкажуть про відсутність роботи в місті і від'їзд молоді.

Можливо, цим і пояснюється "електоральний феномен" Легниці – її виборчий округ є "острівцем" підтримки ПіС на заході Польщі.

Права партія Леха Качинського близька тутешнім мешканцям й ідеологічно (в Легниці відверто не люблять радянську і російську владу), й економічно. Тут просто чекають змін. Інше питання – чи виправдано це, але навіть місцеві торговці на ринку вірять, що перемога ПіС полегшить їм життя.

Одна з продавчинь у присутності кореспондента ЄвроПравди пояснює колегам, що ПіС обіцяв підвищити оподаткування торговельних мереж, що зробить вигіднішими покупки у невеликих магазинах і на ринках.

Діаметрально протилежна ситуація в іншому містечку – Бжеге. Так само багато політичної реклами, але тут "Громадянська платформа" активніша на порядок.

Однак між містечками є і дещо спільне. Це масова присутність ще одного учасника передвиборної гонки, новачка польських виборів, руху Kukiz'15.

Музична пауза

Лідер руху – польський актор і музикант Павел Кукіз (він родом з цього регіону і нині є депутатом Нижньосилезького сейму) вже встиг стати відкриттям президентських виборів, отримавши 20% голосів і третє місце. 

Кукіз обіцяє виборцям повну зміну країни – починаючи від прийняття нової конституції до вирішення ключових питань виключно на загальнонаціональних референдумах.

Однак для нас набагато важливішим є інший пункт його програми: "раціональна зовнішня політика". Під цією невинною фразою – відмова від "надмірної" підтримки України. Тобто ні кроку більше, ніж ЄС в цілому.

"Бронежилети – так, автомати – ні", – ця цитата Кукіза з президентських виборів найточніше характеризує його зовнішню доктрину.

У Легниці, втім, готові захищати земляка. "Він зовсім не антиукраїнський політик, просто він проти того, що ми постійно маємо особливу думку в ЄС, і це робить нашу позицію слабкою", – кажуть там.

Молодим у них дорога

Між тим і в Легниці, і в Бжеге, і у Вроцлаві поляки, з якими спілкувалася "Європейська правда", в дечому солідарні.

За їхніми словами, основна проблема – в незмінності ключових політиків країни. "Подивіться на лідерів ПіС і Платформи – скільки їм років? Так їм скоро на пенсію йти, а зміну собі вони не готують", – каже студентка вроцлавського університету Марія. На аргумент, а як же перемога молодого представника ПіС Анджея Дуди, якому Качинський поступився місцем у президентських перегонах, вона лише кривиться – "це не показник".

Сама Марія планує голосувати за "Новочесну" – ще одного новачка польської політики, який, за опитуваннями, цілком може подолати 5-відсотковий бар'єр і потрапити до парламенту.

Її друзі також готові голосувати лише за нові сили, хоч би й за Кукіза – звідси і популярність цього політика-музиканта, якого спершу мало хто сприймав серйозно.

Надвечір у центрі Вроцлава чутно бій барабанів. Але це не концерт і не футбольні фанати. Це мітинг на підтримку мігрантів. Поки частина учасників б'є в барабани і стоїть з плакатами, десятки молодих людей роздають листівки і значки, закликаючи допомагати мігрантам.

"Нинішні політики абсолютно однакові – вони намагаються уникати теми мігрантів, оскільки вона явно не додасть їм балів на виборах. Але ж це справді найважливіша проблема, а ми боїмося обговорювати її", – каже Марта, одна з учасниць мітингу.

І якщо з тим, що проблема – важлива, у Польщі погодиться багато хто, підтримка ідей Марти – зовсім не загальна.

У п'ятистах метрах звідси висять афіші, що закликають прийти на марш проти мігрантів. Видно, що ці постери вже намагалися зірвати, від більшості з них на тумбах залишилися лише клаптики паперу.

Але наступного ранку антимігрантські афіші знову були розклеєні.

Між тим, в політичному, передвиборчому дискусі тема мігрантів майже не звучить!

Це - ще один приклад, який доводить, що польське суспільство стомилося від стабільності та відверто прагне змін. А провідні партіі "не спіймали" це бажання та не показали достатніх змін у власних списках, а до того ж - ігнорують низку гострих, важливих для виборця питань.

В такій ситуаціі вибори можуть принести політикам значно більше сюрпризів, ніж прогнозується.