В середу в Нотдорпі, передмісті Гааги, відбулася ключова "урядова" подія, присвячена референдуму – українсько-нідерландський бізнес-форум.

Увага українців до голосування в Нідерландах 6 квітня – точно вища, аніж увага голландців. І це логічно – якщо для нас це голосування може стати історичним, то нідерландці сприймають його як "епізод".

І питання до власного уряду, пов’язані з підготовкою до референдуму, в Україні так само звучать голосніше, аніж в Голландії.

"Європейська правда" розпочинає серію репортажів про заключну, вирішальну стадію передвиборчої кампанії.

Наш кореспондент, відвідавши Нідерланди, спробував розібратися, чи став бізнес-форум успішним та що нідерландський бізнес думає про Україну та роботу уряду.

"Ми агітуємо за угоду.
Не бачите? То в нас інша культура агітації"

Підготовка до нідерландського референдуму для українця може видаватися геть дивною.

Голосування відбудеться за шість днів, дату референдуму встановили ще восени, але реальна, а не номінальна агітаційна кампанія  розпочалася лише один-два тижні тому.

Українські дипломати щоразу наголошують, що "не мали права" долучатися до активної кампанії.

"З точки зору нідерландців, референдум – це суто їхня внутрішня справа, в яку не повинні втручатися уряди інших країн. Ще до початку кампанії ми отримали чіткий сигнал наших партнерів – уряду України варто утриматися від повноцінної кампанії", - пояснив Дмитро Кулеба, посол МЗС з особливих доручень, який є одним з координаторів "голландського напрямку".

Власне, тому Київ обрав лише один (хоча й важливий) фокус кампанії, який Україна здійснює в Нідерландах від свого імені.

Йдеться про роботу з бізнесом.

"Нідерланди – торговельна нація. Бізнес-спілки та профспілки мають особливу вагу і вони здатні донести до виборця сигнал: голосуйте за асоціацію з Україною",  - пояснив один зі співрозмовників в дипвідомстві, долучений до кампанії.

Складно перевірити, якою справді була б реакція нідерландців, якби Україна порушила рекомендації голландців, але можна з впевненістю говорити: політична культура Голландії справді відмінна від України.

Ключовим учасником бізнес-форуму стала міністр зовнішньої торгівлі Нідерландів Ліліан Плюмен. Вона є  колишнім керівником партії PvdA, найбільшої партії-лобіста України, та одним з головних прибічників голосування "за" асоціацію в уряді Нідерландів.

Думаєте, такий політик публічно закличе бізнес теж проголосувати "за"? Дарма. Цього не сталося. Принаймні, в українському розумінні.

Звичайно, пані Плюмен згадала, що особисто вона підтримує угоду;  звичайно, її присутність на форумі мала важливе значення.

Та відчувалося, що політик добирає слова, щоби не перетнути межу, за якою починається агітація. А відповідаючи на запитання ЄП на прес-конференції, чи може бізнес-форум вплинути на підсумки референдуму, міністр двічі підкреслила: бізнес – це бізнес, а голосування – це голосування, і їх не варто змішувати. "Виборці самі визначать свою позицію. Але ми хочемо відкрити нові можливості для бізнесу".

Жодного зв’язку, жодного заклику.

Щоправда, самі нідерландці вважають інакше.

 "Вона агітує за угоду, невже ви не бачите? Просто в нас інша культура агітації.

Міністр щодня каже, що угода – вигідна. Та вона не може змусити громадян голосувати, і бізнесмени теж не будуть. У нас давні традиції демократії", - пояснив ЄвроПравді Херман ван Велдерен, речник міністерства зовнішньої торгівлі.

"Успіх? Я не впевнений..."

Можливість того, що роботодавці, що взяли участь в форумі, агітуватимуть своїх співробітників, в уряді тим більше не розглядали всерйоз.

"Ми ж не будемо робити каруселі і возити співробітників по дільницях для голосування. Тут такий досвід не працює", - пожартував у розмові з ЄвроПравдою один із нідерландських дипломатів

Та, на щастя, уряд Нідерландів виявився консервативнішим за представників бізнесу.

Співорганізатор форуму, керівники асоціації VNO-NCW (дослівно: "Асоціація  Нідерландського бізнесу та спілка роботодавців Нідерландів) під час обіду закликали всіх учасників долучитися до агітації. Суто з економічних мотивів.

"Наша асоціація об’єднує 80% нідерландського бізнесу, і бізнес справді розуміє, що асоціація з Україною – це вигідно. Тому ми сподіваємося, що громадяни, які є працівниками цих підприємств, також підтримають угоду", - пояснив "Європейській правді" Мархейн Віссер, віце-президент VNO-NCW.

"Агітація не є забороненою, хоча, звичайно, це – непросте питання. Частина бізнесу не приховує, що вже переконує своїх працівників голосувати за угоду. Але багато хто вважає, що це – політичне питання, тому вони не можуть долучатися до кампанії", - визнав він.

Та не варто сподіватися, що підтримка бізнес-спільноти вирішує проблему України на референдумі.

"Передбачити результат складно. Я б не став говорити, що впевнений у позитивному голосуванні. Хоча, зрештою, немає впевненості, що буде 30 відсотків явки", - дипломатично висловився Віссер.

Учасники форуму налаштовані, швидше, скептично.

Найреальніший прогноз – противники угоди наберуть більшість голосів. Попри те, що  деякі підприємці і  справді готові переконувати своїх працівників.

"У нас в компанії є внутрішня мережа, де ми спілкуємося, і я у листуванні пояснюю всім, даю аргументи", - каже Петер Талсма, один з керівників компанії Jos. Та відразу зізнається, що він – "нетиповий" голландець. Петер одружений на українці, а його компанія вже більше 15 років працює з Україною.

У тих, хто лише епізодично стикається з українськими контрактами, значно менше приводів ставати до бою за майбутнє Києва.

А ті, хто щиро вболіває за угоду, зізнавалися в розмові з ЄП: сподіваються на диво.

"Прошу вас, не давайте хабарі!"

Хоча є підстави говорити про успіх форуму принаймні в одному (власне, в головному) питанні – бізнесовому .

Форум у передмісті Гааги не став "зібранням-міжсобойчиком" для тих, хто вже працює з Україною та не проти побачитися один з одним.

Кореспондент ЄП особисто спілкувався з представниками кількох компаній аграрного сектора, які лише приглядалися до України і цікавилися у сусідів в залі та за обіднім столом про практичні питання – від логістики до роботи податкової.

Та й урядова делегація відпрацювала непогано. Виступ глави Мінфіну Наталії Яресько, яка відома вмінням говорити з інвесторами, не менше п’яти разів переривали аплодисментами. Навіть кореспондент ЄвроПравди ледь не повірив, що Україна навчилася ефективно боротися з корупцією ;)

Дещо складніше було міністру аграрної політики Олексію Павленку, що відпрацював сесію запитань із залу. Часом – неприємних запитань про реальні проблеми ринку.

"Ви розповідаєте нам про те, що Україна – лідер на ринку волоських горіхів, а я розповім, яка ситуація насправді", - звернувся до міністра один з голландських агротрейдерів.

"Українські поставщики завжди просять 100% передоплату за горіхи, а у решти світу ми отримуємо продукцію і лише потім платимо. Нам кажуть, що в Україні такі правила, але я думаю, що це дурня собача! Чому я маю платити, не отримавши товар?

Але далі ще цікавіше. Коли купуєш машину горіхів і вона приїздить на митницю, то митник вимагає 4-5 тисяч доларів "зверху". Інакше не пропустять. І подавай, не подавай до суду – не допоможе", - емоційно розповів він.

"Слухайте, так не платіть хабарі! Я прошу вас, прошу – не платіть! – не менш емоційно відповів йому Павленко. – Ми справді прагнемо це побороти. Ми проводимо реформу поліції, там є зміни. Тому щойно хтось просить хабар – відразу звертайтеся до поліції".

Про проблему передоплати, яка часом справді робить українських експортерів неконкурентними, міністр вирішив не згадувати.

 "Переконайте сусідів голосувати за Україну"

Завершення форуму виявилося несподіваним.

Після запевнень міністра зовнішньої торгівлі про те, що бізнес та референдум – відокремлені речі, а також після вельми успішних економічних панелей мало хто очікував історичних промов від інших нідерландських урядовців.

Але сталося саме це.

На офіційне закриття прибув аграрний міністр Мартейм ван Дам, прізвище якого відоме українцям лише через схожість з псевдонімом бельгійського актора. Та саме від нього пролунала найяскравіша промова дня.

Те, що агропрому приділялася така увага – не випадково. Сільгосппродукція – на першому місці в структурі українського експорту до Нідерландів та на третьому – в імпорті (а разом з продукцією аграрного машинобудування – теж на першому).

Та голландський міністр викликав овації, коли говорив не про торгівлю, а про майбутнє України.

Ван Дам перервав негласне табу на пряму агітацію за українську угоду, що діяло в уряді Нідерландів.

Він сказав те, що вранці хотілося почути від його соратниці по партії PvdA.

"Я голосуватиму "за", підтримую кампанію щодо голосування "за" і закликаю всіх вас це зробити.

Поясніть вашим друзям, скажіть сусідам, що це потрібно зробити", - звернувся він до присутніх керівників  голландських компаній.

"400 років тому Нідерланди домоглися нашої незалежності. Зараз Україна робить точно те саме", - пояснив політик.

Чи долучиться уряд (а не лише один міністр) до прямої агітації за Україну в останній, вирішальний тиждень? Сказати складно. Але можна констатувати – з наближенням 6 квітня нідерландські політики стають все відвертішими.

Ставки зростають.

І хоча прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте в середу ввечері намагався випромінювати оптимізм та заявив в інтерв’ю, що "більшість голландців проголосує за Угоду про асоціацію між Україною та ЄС", реальний підсумок голосування лишається невідомим.

В п’ятницю 1 квітня читайте детальний спецрепортаж "Європейської правди" про хід агітаційної кампанії в Нідерландах.