Різнобічні інтереси: як вони уживаються у відносинах Києва і Брюсселя

"Європейська правда" продовжує публікацію результатів дослідження "Індекс відносин", яке провів Інститут світової політики спільно з агентством стратегічних комунікацій Truman Agency в рамках масштабного проекту "Аудит зовнішньої політики". Попередні випуски стосувалися "американського вектора", а також взаємовідносин за лінією Україна-РФ, в тому числі непублічних.

У відносинах з Європейським Союзом у Києва зараз є кілька пріоритетів: зберегти економічні санкції проти Росії, домогтися візової лібералізації, отримати другий транш макрофінансової допомоги в розмірі 600 млн євро, а також завершити ратифікацію Угоди про асоціацію. Або, принаймні, розробити прийнятний вихід з колізії, що виникла після квітневого референдуму в Нідерландах.

У свою чергу, Брюссель чекає від України реформ. Зокрема, антикорупційної, енергетичної і судової, а також децентралізації. При цьому головним завданням України в ЄС вважають будівництво і зміцнення незалежних і ефективних інституцій.

Як це уживалося і відбувалося протягом червня-вересня 2016 року – у складеному Інститутом світової політики звіті.

Санкції

Збереження санкцій проти Росії президент Петро Порошенко лобіював у переговорах з ЄС та окремими державами-членами протягом всього періоду моніторингу. В цілому зусилля офіційного Києва були успішними – в тому числі завдяки своєчасній реакції України на окремі тривожні сигнали. Європейський Союз вирішив продовжити економічні санкції проти Москви з 1 липня і до 31 січня 2017 року.

Водночас деякі європейські політики висловилися за поетапне зняття санкцій в обмін на прогрес у мирному процесі. Зокрема, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, віце-канцлер Німеччини Зігмар Габріель і міністр закордонних справ Австрії Себастьян Курц.

На думку Києва, такий підхід не тільки контрпродуктивний, але й небезпечний. Адже Кремль може стати менш обережним і сповільнить мирний процес. Навпаки, Україна виступає за те, щоб ЄС перейшов з піврічного на річний цикл санкцій.

Водночас Київ намагається підкреслити деструктивну роль Кремля у внутрішніх процесах в ЄС. Вдається йому це з перемінним успіхом. Незадовго до саміту президент Порошенко в направленому в європейські інституції та столиці листі нагадав, що виклики, з якими сьогодні зіткнувся ЄС – популярність праворадикальних сил, міграційна криза, тероризм – служать російській гібридній війні.

"Сценарій Кремля – розколоти єдність ЄС і Трансатлантичного альянсу, нав'язати "альтернативну Європу", яка ґрунтується на інтеграційній втомі, національному егоїзмі і ненависті", – йшлося в листі.

У Києві відзначають також тісні зв'язки партій-євроскептиків з Москвою.

Проте, оскільки країни-члени ЄС досі не одностайні по російському напрямку, Євросоюз про Росію висловлюється обережно і не визнає, що вона загрожує його єдності та стабільності.

У Глобальній стратегії ЄС по зовнішній політиці і політиці безпеки, з якою лідери ЄС ознайомилися на саміті в Брюсселі 28 червня, відносини з Росією фігурували як ключовий стратегічний виклик для ЄС. Однак про загрозу не йшлося.

Ще одне важливе для України питання – ратифікація Угоди про асоціацію. Процес призупинився 6 квітня, коли Нідерланди проголосували на референдумі проти. Сторони й досі не знайшли способу завершити ратифікацію угоди. Вона діє в режимі тимчасового застосування, що, загалом, не передбачає жодних обмежень.

Посол новий – підходи незмінні

Наприкінці серпня Яна Томбінського на посаді голови представництва ЄС в Україні змінив французький дипломат Хюг Мінгареллі. Томбінський, який очолював представництво з 2012 року, не уникав гострих заяв. Політичне минуле Мінгареллі підказує, що від нього такої активної публічної діяльності очікувати не варто. Останні 20 років він обіймав різні посади в структурах ЄС, деякий час був головним переговірником щодо Угоди про асоціацію з Україною.

Втім, хоча методи нового глави представництва ЄС можуть відрізнятися від тих, які використовував його попередник, це не сильно вплине на роботу місії. Як вже було сказано, у Брюсселя чіткий порядок по Україні, визначені пріоритети і важелі впливу.

Зі свого боку, Україні не вдалося забезпечити повноцінну роботу оновленого Офісу з євроінтеграції та євроатлантичному співробітництву.

Тільки в середині вересня Кабмін вирішив збільшити штат Офісу та створити електронну систему, яка буде моніторити, як виконується Угода про асоціацію. Відкритим залишається питання, як регламентувати взаємодію уряду і парламенту в процесі виконання угоди.

Ці та інші невирішені інституційні питання створюють негативний фон у відносинах з ЄС і ускладнюють євроінтеграцію України.

Безвізовий режим та антикорупція

Скасування Євросоюзом віз для громадян України залишається головною темою протягом усього періоду моніторингу. Українські лідери не раз називали необґрунтовані дати, коли ЄС повинен скасувати візи. Це тільки ускладнювало переговори Брюсселя та Києва, а в суспільстві виникали невиправдані очікування.

Українська сторона наполягає на тому, що Україна виконала всі вимоги (включаючи е-декларування), а тому рішення потрібно прийняти негайно. Наприкінці вересня профільний комітет Європарламенту з питань внутрішніх справ, юстиції і громадянських свобод затвердив доповідь про надання Україні безвізового режиму з ЄС. Тепер це рішення має затвердити Європейський парламент, а потім Рада ЄС. Неофіційно в ЄС визнають, що частково Україна виявилася заручницею внутрішньоєвропейських питань, пов'язаних з міграційною кризою. Європейські інституції нині дискутують про параметри нового механізму призупинення безвізового режиму (suspension mechanism).

Серпнева криза з е-декларуванням – коли систему електронного декларування активів мали намір запустити без сертифікату безпеки – показала, що у ЄС є для України не лише "пряник" (потенційна скасування віз), але й "батіг". Керівництво ЄС і МВФ прямо прив'язало наступні транші фінансової допомоги до конкретних досягнень, перш за все до антикорупційних реформ.

У серпні ЄС і МВФ цілеспрямовано і скоординовано застосували механізм "гроші в обмін на реформи", щоб система е-декларування в Україні нарешті запрацювала повноцінно. Швидкість їх реакції та гострота формулювань зробили цей випадок безпрецедентним. Після того, як система відображення декларацій запрацювала (з більш ніж двотижневим запізненням), МВФ вирішив розблокувати черговий транш макрофінансової допомоги Україні – 1 млрд доларів.

Ця історія вкотре показала, що боротьба з корупцією – головне для ЄС питання у відносинах з Україною.

У середині вересня Єврокомісар з питань розширення і політики сусідства Йоганнес Ган анонсував окремий пакет фінансової допомоги в 16 млн євро на антикорупційне спрямування.

Йдеться про трирічну програму, яка набере чинності 1 січня 2017 року і буде вирішувати 4 завдання: створити і розвинути антикорупційні інституції (НАБУ, НАЗК, САП і майбутні антикорупційні суди); посилити парламентський контроль за реформами; залучити регіональні органи влади і підтримати зусилля громадянського суспільства. ЄС готовий ділитися як досвідом, так і ресурсами.

Імплементацію програми взяла на себе Данія, а саме Данське агентство міжнародного розвитку (DANIDA). У період моніторингу набрав чинності закон України "Про судоустрій і статус суддів", а це ключовий етап у нормативному забезпеченні судової реформи.

Співробітництво в інших сферах

На міні-саміті наприкінці червня сторони підписали два документи – Угоду про приєднання України до Євроюсту і Угоду про науку і технологічне співробітництво і асоційовану участь України в Програмі наукових досліджень та навчанні Євратом (2014-2018 рр.).

Під час візиту до Києва Єврокомісара з питань цифрової економіки та цифрового суспільства Гюнтера Оттінгера (25 липня) зроблено перші кроки з приєднання України до цифрової спільноти країн-членів ЄС.

Домовлено створити робочу групу для оцінки того, що для цього необхідно зробити. Йдеться про комунікаційний ринок, який об'єднає 28 країн-членів ЄС і низку третіх країн – Україну, Грузію, Молдову та інших. Це спростить обмін інформацією, підвищить захист систем і даних, розширить можливості країн-учасниць.

Тематично співтовариство буде охоплювати три ключових напрямки: е-комерцію, е-податки і е-здоров'я.

29 вересня в ході візиту до Києва Єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрем заявила, що ЄС в односторонньому порядку надасть Україні автономні преференції, які діятимуть три роки. Євросоюз погодився підвищити безмитні, експортні квоти всього лише через рік після того, як почала діяти зона вільної торгівлі. Україні збільшать квоти на мед, соки, томати, овес, крупи, кукурудзу, ячмінь. Лише по двох пунктах ЄС не пішов назустріч Києву: м'ясо птиці і цукор.

Децентралізація

15 вересня офіційно стартувала Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку "U-LEAD з Європою". Єврокомісар Йоганнес Ган заявив, що програма допоможе створити прозору і підзвітну багаторівневу систему управління, яка буде реагувати на потреби громадян.

Як і у випадку з антикорупційним спрямуванням, йдеться про створення кращих можливостей для інституцій. Ще одна важлива складова цієї ініціативи – комунікаційна. Її метою є пояснити громадянам, як корисно об'єднуватися в громади.

При Міністерстві регіонального розвитку з'явився Проектний офіс секторальної децентралізації, який моніторить і просуває реформи децентралізації.

Енергетика

ЄС продовжує домагатися, щоб Україна стала енергетично незалежною від Росії. Зокрема, для цього він допомагає створювати конкурентний і відкритий ринок енергоносіїв.

Уряд уже підтримав концепцію Фонду енергоефективності та почав впроваджувати інші реформи в енергетичній сфері (встановили ринкову ціну на газ, сформували спостережна рада НАК "Нафтогаз", затвердили план анбандлінгу компанії і стратегію розвитку гідроенергетики). 19 липня в Брюсселі на зустрічі з прем'єр-міністром Гройсманом віце-президент Єврокомісії з питань Енергетичного співтовариства Марош Шефчович заявив про можливу передачу Україні 100 млн євро на підтримку фонду. Комісар підтвердив це, перебуваючи на початку вересня в Києві.

ЄС також обіцяє допомогти у залученні на енергетичні реформи грошей Європейського інвестиційного банку, Світового банку і МВФ.

Найбільше проблем викликав у цей період розроблений спільно з ЄС закон про енергорегулятора – Національну комісію, яка займається державним регулюванням у сферах енергетики і комунальних послуг. Україна не поспішала ухвалювати законопроект. ЄС довелося нагадати, що без нього він не виділить другий транш у 600 млн євро макрофінансової допомоги.

У першій же публічній заяві новий посол ЄС в Україні Хюг Мінгареллі зажадав якнайшвидшого ухвалення цього закону, і 22 вересня парламент нарешті це зробив.

У Брюсселі прем'єр-міністр також заявив, що Україна готова знову в тристоронньому форматі (Україна-ЄС-Росія) обговорювати закупівлю російського газу на зиму. Втручання ЄС виявилося необхідним, оскільки "Газпром" відмовився підписувати стандартний додатковий договір, який регулює спірні питання в контракті між ним і "Нафтогазом".

Київ дивиться на Брюссель як на гаранта будь-яких домовленостей з Москвою, а в разі, якщо вони зірвуться, розраховує на допомогу ЄС в організації поставок газу з європейських країн.

Єврокомісія погодилася брати участь у переговорах. Крім того, направить в Росію моніторингову місію, яка проконтролює тиск газу в російській ГТС на кордоні з Україною. Таким чином, Брюссель сподівається попередити перебої з поставками російського газу в Європу і, отже, не дозволить використовувати газ як інструмент політичного тиску на Україну та ЄС.

У відносинах з Брюсселем Київ найбільше побоюється, що вихід Великої Британії з ЄС пригальмує євроінтеграцію України.

Незважаючи на те, що консультації між Україною і Євросоюзом проходять так само інтенсивно, як і раніше, ризик концентрації ЄС на власних проблемах високий. Це може знизити рівень його залученості в процес реформ в Україні.

Втім, причина не тільки в необхідності для ЄС вирішувати свої внутрішні проблеми, але і в існуванні потужної протидії реформам всередині самої України.

Автор: Дарія  Гайдай,

експерт Інституту світової політики

Проект реалізує Інститут світової політики спільно з агентством стратегічних комунікацій Truman Agency