Революція парасольок повертається: Гонконг в очікуванні нових потрясінь

Вівторок, 4 квітня 2017, 09:00 — Артур Харитонов, для Європейської правди
Фото watson.ch

За останні п’ять років Гонконг перетворився на серце азійської демократії, попри далекий від демократичності устрій цього спеціального адміністративного району КНР.

Політика Сі Цзіньпіна, спрямована на посилення влади Пекіна на "непідконтрольних" йому територіях, викликала масовий спротив громадян Гонконгу, що переріс у Революцію парасольок 2014-2015 років. Вона показала світові, що гонконгський народ здатний захистити західні цінності, залишені у спадок владою Британії, що припинилася в Гонконзі у 1997 році.

Проте 27 березня 2017 року, на наступний ранок після обрання нового голови адміністрації Гонконгу та за два роки після завершення Революції парасольок, спеціальний район опинився на межі нової політичної кризи, наслідки якої ми побачимо протягом найближчих місяців.

Дорога до виборів

Коренем подій у Гонконзі є його історія та нинішній статус. Нинішня фінансова столиця Азії від середини XIX сторіччя була британською колонією. Цей статус змінився у 1997 році, коли Спеціальний адміністративний район (САР) Гонконг повернувся до китайського протекторату, але з гарантією широкої автономії до 2047 року.

Щоправда, Китай не приховує своїх намірів потроху скорочувати незалежність гонконгської влади.

Власне, через це розпочалася Революція парасольок: місцева молодь повстала проти законопроекту, за яким керівник території ставав гарантовано залежним від Китаю.

Тоді вважали, що Революція парасольок стала успішною: законодавча рада Гонконгу відхилила пропекінський проект реформування виборчої системи, за яким голова адміністрації району має обиратися з-поміж кандидатів, схвалених Комуністичною партією Китаю.

Та перемога була лише проміжною.

Адже лишився в силі старий порядок, за яким прямі вибори не проводяться, а лідер САР обирається групою з 1200 делегатів (переважно – представників промислових, професійних груп). Принцип їх визначення далекий від того, щоби говорити про чітке представництво населення, якого у Гонконзі понад 7 мільйонів.

Станом на кінець березня, коли власне і відбулися вибори, із 1200 тільки 325 належали до продемократичного блоку.

Тож у неділю, 26 березня 2017 року, новим головою адміністрації була обрана Керрі Лам, одна з трьох кандидатів на першу посаду Гонконгу. За свою кар’єру вона обіймала близько десяти адміністративних посад і здобула славу чиновниці, повністю підконтрольної Пекіну. За неї проголосувало 777 делегатів.

Китайський контроль

Лам не приховувала, що виступає за подальшу інтеграцію Гонконгу до китайської політичної системи.

Основними положеннями її офіційної програми є посилення зв'язків з КНР, повернення до скандальної виборчої реформи 2014 року з більш "комфортними" для громадян умовами, встановлення соціальної справедливості тощо.

День виборів визначився масовими протестами у центральному районі Гонконгу як з боку пандемократичного блоку, так і з боку пропекінських сил.

Щоправда, гонконгські ЗМІ пишуть про значну кількість "гастролерів" з материкового Китаю, яких привезли для створення картинки "радощів з нагоди перемоги кандидата, схваленого комуністичною партією".

І ніхто не мав сумніву, що днем виборів історія не завершиться.

"Ми всі знали, що Керрі Лам переможе, але ми не хочемо її. Від сили нашого спротиву її правлінню залежить майбутнє демократії в Гонконзі", - заявив один із засновників Демократичної партії Гонконгу, 78-річний Мартін Лі.

Чорне 27 березня

Вже наступного ранку після виборів ситуація докорінно змінилася.

Уряд, який до проведення виборів голови адміністрації побоювався вступати у пряму конфронтацію з активістами Революції парасольок, після обрання Керрі Лам розпочав хвилю репресій.

Дев’ятьом представникам демократичного табору було висунуто обвинувачення в організації масових заворушень у 2014 році, під час Революції парасольок. Саму ж революцію уряд почав називати "незаконним рухом". Зокрема, кримінальні провадження були одночасно розпочаті щодо Тані Чан (депутат від "Цивільної партії", адвокат), Рафаеля Вона (лідер акцій непокори 2014 року), Томмі Чуна (студентський лідер, член партії Demosistō) та інших.

Джошуа Вонг назвав це початком реалізації плану Пекіна зі знищення всіх демократичних сил  і постреволюційних рухів у Гонконзі.

"Відсьогодні опозиція має об’єднатися, щоб відстояти наші громадянські та людські права!" - додав лідер студентів.

Вонг під час одного з протестів 

Українські методи

Одним із керівних органів у САР є Законодавча рада, до якої входять 70 депутатів. Саме вона виступає гарантом демократії у Гонконзі, незважаючи на обмежений перелік повноважень і відсутність реальних законодавчих функцій. 

У 2016 році, в ході виборчої кампанії до цього органу, локалісти за наказами тодішнього голови адміністрації масово не допускалися до перегонів (як, наприклад, Едвард Лун, лідер праворадикальної партії Hong Kong Indigenous, що виступав за проголошення незалежності). 

Наступним кроком Пекіна стала дискваліфікація з Законодавчої ради двох новообраних депутатів з партії Youngspiration, Баджіо Луна та Яу Вай Чін, які відмовилися складати депутатську присягу з зачитуванням клятви на вірність комуністичному режимові та вивісили у сесійній залі прапор з написом "Гонконг – не Китай" (щодо них відкриті кримінальні провадження, активістам загрожує до 10 років позбавлення волі).

Під дрібніші санкції потрапили десятки інших активістів. Зупинити лідерів партії Demosistō з юридичного боку було складніше, тому пропекінські сили вчинили більш підступно: у аеропорті Гонконгу було вчинено замах на вбивство Натана Лоу, який повертався додому після візиту до Тайваню.

Подекуди китайські методи впливу на вибори дуже нагадують досвід України.

Цікавим фактом є те, що під час виборів до Законодавчої ради пропекінські сили масово використовували підкуп найбіднішого населення мішками рису.

Також широкого поширення набула практика використання "гастролерів" з материкового Китаю, які за гроші прикидаються пропекінськи налаштованими громадянами Гонконгу на передвиборчих мітингах.

Висновки або нова революція

"Зачистки" активістів Революції парасольок ненадовго ввели продемократичні сили у шоковий стан.

Очевидно, що це був реванш Пекіна, на який Сі Цзіньпін сумлінно вичікував два роки, імітуючи демократичний лад, щоби надати пропекінському кандидату можливість безперешкодно очолити Гонконг. Місцеві демократи очікують, що тепер Пекін може взяти курс на повну ліквідацію молодих антиурядових лідерів, центральне місце серед яких обіймає двадцятирічний студент Джошуа Вонг.

Проте у локалістів ще є шанс відбити атаку Пекіна.

Новообрана голова адміністрації Гонконгу, Керрі Лам, вступить на посаду 1 липня 2017 року - в день двадцятої річниці повернення Гонконгу до складу Китаю. Тоді ж до Гонконгу вперше за довгий час прибуде китайський генсек Сі Цзіньпін, щоб відвідати урочисті заходи з вшанування встановлення комуністичного режиму в Гонконзі.

Саме на 1 липня 2017 року пандемократи та локалісти готують найбільшу акцію протесту з часів Революції парасольок. Про це у соціальних мережах повідомили Джошуа Вонг та інші демократичні та студентські лідери, а Натан Лоу підтвердив ці очікування.

Тож Гонконг нині – на порозі великих змін.

І враховуючи, що для Пекіна це питання є принциповим, тиск з материка навряд ослабне.

Надто важливим є це питання для Сі Цзіньпіна та його програми відродження "великого Китаю".

 

Автор: Артур Харитонов,

президент Ліберально-демократичної ліги України,

для "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: