Британія проти всіх: як один документ руйнує домовленості із Лондоном про Brexit

Понеділок, 14 вересня 2020, 13:58 — , для Європейської правди
Фото: HMB Media/EastNews
Мітинг проти Brexit дій британського уряду цілком можуть повернутися на сторони Лондона.

Минулого тижня закінчився черговий раунд перемовин між ЄС та Британією щодо Brexit. Проте, він не наблизив Лондон та Брюссель до угоди про умови майбутньої співпраці та торгівлі – навпаки, переговорний процес опинився на межі обвалу.  

Річ у тім, що 9 вересня уряд Джонсона опублікував проєкт закону про внутрішній ринок Великої Британії. Цей документ, що за своєю назвою є "внутрішнім", отримав міжнародне значення – адже його ухвалення в односторонньому порядку змінить частину Угоди про вихід  Великої Британії з Євросоюзу (далі угоди про Brexit), яку прем'єр-міністр Борис Джонсон підписав з ЄС у жовтні 2019 р. 

Джонсон наполягає, що цим проєктом хоче забезпечити цілісність внутрішнього ринку Британії – і байдуже, що це відбудеться із порушенням міжнародної угоди. 

При чому такі дії не зрозуміли не лише в Брюсселі. На знак протесту топ-юристи британського парламенту подають у відставку, європейські лідери виступають з жорсткою критикою законопроєкту і нагадують, що норми, які тепер можуть піти у смітник, погодили, щоби уберегти Лондон від ще більших проблем. Адже потенційні наслідки можуть бути дуже серйозними, аж до виходу Північної Ірландії зі складу Сполученого королівства (у разі найгіршого для Лондона розвитку події).

І нині багато залежить від того, якими мотивами керувався Джонсон, розпочинаючи ризиковану гру.

Про що йдеться у проєкті?

Законопроєкт про внутрішній ринок регулює торговельні відносини між частинами королівства, що за британським законодавством мають статус "країн" – Англією, Північною Ірландією, Шотландією та Уельсом.

Законопроєкт гарантує, що компанії зможуть безперешкодно торгувати у будь-якій частині Великої Британії, як це робили століттями.

З 1 січня 2021 року повноваження в ряді областей політики, які раніше здійснювались на рівні ЄС, перейдуть до адміністрацій у Лондоні (тут від імені Англії діятиме британський уряд) та у регіональних центрах – Единбурзі, Кардіффі та Белфасті. Це дасть повноваження делегованим законодавчим органам вирішувати більше питань, ніж вони коли-небудь мали, зокрема, щодо якості повітря, енергоефективності будівель та елементів трудового законодавства, не забираючи також жодного з їхніх поточних повноважень.

Чому з 1 січня? Бо цього дня закінчується перехідний період Brexit і втратять свою дію правила, які регулювали торгівлю протягом останніх 45 років, тобто у період членства Сполученого королівства у ЄС. Тому в уряді пояснюють: без термінового ухвалення такого законодавства правила та норми, встановлені в Шотландії, Англії, Уельсі та Північній Ірландії, могли б створити нові бар'єри для торгівлі між різними частинами Великої Британії, непотрібну тяганину для бізнесу та додаткові витрати для споживачів. 

Все звучало би добре і логічно – якби не існувало Північної Ірландії.

А вона є і природним чином має особливий статус, на збереженні якого свого часу наполягав також офіційний Лондон.

Для британців, що мешкають у Північній Ірландії, було украй важливо зберегти кордон з Республікою Ірландія максимально прозорим, не створюючи на острові прикордонного та митного контролю. Але у ситуації, коли вся Британія виходить з Євросоюзу та європейського митного та економічного простору – кордон мав би з’явитися. 

Це було предметом для найскладніших переговорів під час підготовки угоди – і, здавалося, сторони досягли компромісу. 

Договір про Brexit створював складні митні домовленості між Північною Ірландією та рештою Британії, які набули би чинності з 1 січня 2021 року у разі, якщо не з'являться інші домовленості. 

Однак законопроєкт про внутрішній ринок руйнує цей компроміс. Він позбавляє юридичної сили розділ угоди про Brexit про закріплення статусу Північної Ірландії як суб'єкта, що є частиною митного простору Сполученого Королівства, але при цьому зберігає для північноірландських бізнесів доступ до єдиного ринку і митної зони. 

Натомість новий закон дозволить Великій Британії самостійно приймати рішення щодо управління переміщенням товарів через Ірландське море, і, фактично, позбавить ЄС можливості контролювати імпорт до південної частини Ірландії та далі на спільний ринок ЄС у разі, якщо буде збережений прозорий ірландський кордон.

Брюссельське обурення

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн виступила з гострою критикою проєкту Джонсона і зазначила, що "це порушує міжнародне право та підриває довіру". Латинський вираз Pacta sunt servanda (Договори мають виконуватися) – це фундамент міжнародних відносин. 

Якщо ж для Лондона не мають значення домовленості, узгоджені Джонсоном менше як рік тому, то як можна домовлятися про щось на майбутнє?

Віцепрезидент Європейської Комісії Марош Шефчович у дружній формі запропонував Джонсону та його уряду до кінця місяця переглянути ідеї про зміну законодавства, яке ставить під загрозу узгоджені умови Brexit бо "просто немає часу на такі дебати та відволікання".

У четвер представники Великої Британії та ЄС провели термінові переговори в Лондоні. Без результату. 

Точніше, певний результат є – зневіра у договороздатності Лондона лише зросла. 

Тому у п'ятницю лідери Європарламенту поставили під сумнів потребу укладати на майбутню угоду між ЄС та Великої Британією, якщо Лондон ігноруватиме чинні домовленості. 

"Якщо влада Британії порушить, або загрозить порушенням угоди про  Brexit через законопроєкт про внутрішній ринок Сполученого Королівства у його поточній формі або будь-яким іншим способом, Європейський парламент ні за яких обставин не ратифікує будь-яку угоду між ЄС та Великої Британією ", – йдеться у спільній заяві лідерів політичних груп Європарламенту та членів координаційної групи, що опікується Brexit.

І це – не пусті погрози. Влада спільного парламенту у ЄС хоч і обмежена, але тут цей орган має вирішальний голос. Без його згоди не набуде чинності майбутня угода, що має встановити правила торгівлі та урятувати Британію від "жорсткого Brexit".

Угода, щоби зберегти мир. Чи угода, що руйнує мир?

На відміну від ЄС, де думка гравців є одноголосною – у самій Великої Британії законопроєкт виклав різні відгуки, від глибокого засудження до підтримки прем'єра. Хоча треба визнати, що останнього – значно менше. 

Підтримки бракує навіть у команді прем’єр-міністра.

Один з небагатьох урядовців, хто публічно взявся захищати керівника уряду – міністр охорони здоров’я Метт Хенкок – пояснив у ефірі Radio 4 BBC, що відхилятися від Brexit-угоди необхідно для того, щоби зберегти іншу міжнародну домовленість, а саме "Угоду страсної п’ятниці". Цей договір, укладений у 1998 році, відомий також як Белфастська угода, поклав край багаторічному кривавому конфлікту в Північній Ірландії між британськими уніоністами та прибічниками об’єднання ірландського острова. "Рішення, яке ми ухвалили (про законопроєкт про внутрішній ринок) має на меті поставити на перше місце мирний процес, як найперше, як абсолютно найважливіше наше міжнародне зобов’язання", – заявив Хенкок.

Втім, тут варто додати, що противники нового закону так само апелюють до угоди 1998, стверджуючи, що закон Джонсона здатен підірвати мирну угоду, якщо призведе до створення жорсткого кордону в Ірландії (про це – трохи далі)

Шукаючи на підтримку, Борис Джонсон у п'ятницю ввечері поспілкувався з парламентарями-консерваторами через zoom-дзвінок, пояснивши, що "положення про Північну Ірландію абсолютно необхідні для захисту цілісності країни, вони життєво необхідні, якщо ми хочемо перешкодити іноземному чи міжнародному органу мати владу розбити нашу країну". 

В суботу  з'являється стаття прем'єра у британській The Telegraph, в якій Джонсон заявив, що угода про розлучення з ЄС може відрізати Північну Ірландію від решти країни.

Але з його логікою погоджуються не всі. Навіть у власній партії.

Консерватор Том Тугендхат, голова парламентського комітету у закордонних справах, виступив з критикою пропозиції, адже "вся економіка Великої Британії побудована на репутації Великої Британії як країни, яка підтримує верховенство права".

Колишня прем'єрка Тереза Мей зазначила, що прийняття відповідного закону "підірве довіру до Великої Британії".

А у неділю у Sunday Times з'являється спільна стаття двох колишніх прем’єрів з двох ключових британських партії – лейбориста Тоні Блера та консерватора Джона Мейджора. Вони спільно критикують пропозицію Бориса Джонсона  та називають її "шокуючою": 

"Як це може бути сумісним з кодексами поведінки, які зобов'язують міністрів, юристів та державних службовців навмисно порушувати договірні зобов'язання? Як ми можемо зберегти довіру до "глобальної Британії" під час переговорів про нові торгові договори, якщо ми нахабно нехтуємо своїми зобов'язаннями після того, коли ми підпишемо їх?"

Важливо те, що ці два прем’єри стояли у витоків згаданої мирної угоди 1998 року щодо Північної Ірландії – уряд Мейджора, що був при владі до 1997 року, вів підготовку до неї, а при уряді Блера договір підписали та ратифікували.

Обидва експосадовці вважають, що ідея Джонсона здатна зруйнувати цей договір

"Діяльність уряду не захищає Белфастську угоду  – вона перешкоджає цьому. І, якщо сам уряд не буде поважати верховенство права, то парламент повинен змусити його це зробити" – йдеться у статті Блера і Мейджора. 

Хто втратить від жорсткого Brexit?

Наразі невідомо, чи зможе Джонсон знайти голоси у парламенті, щоби схвалити свою ідею, але фактом є те, що за минулий тиждень варіант "жорсткого Brexit" – тобто завершення виходу Британії з ЄС без нової торговельної угоди – став набагато реальнішим.

Якщо торгова угода ЄС та Великої Британії не буде укладена до кінця року, вільна торгівля між ними автоматично припиниться і товари та послуги будуть обкладатися митами, часом – дуже високими.

У Євросоюзі вже почали всерйоз готуватися до такого варіанту.

Міністр фінансів Німеччини Олаф Шольц після проведення дводенних перемовин з колегами висловив певність, що Лондон у цьому разі постраждає набагато більше: "Важкий Brexit може мати дуже важкі наслідки для економіки Британії". Шольц, утім, "все ще сподівається, що до цього не дійде". 

Попри те, що переговори зайшли в глухий кут, ЄС їх не зупинятиме. Переговорник Мішель Барньє буде і надалі продовжувати перемовини з Великою Британією, наступний раунд яких розпочинається у Брюсселі вже 14 вересня.

Втім, часу лишається дуже мало. Лондон та Брюссель мають домовитися про умови торгівлі до кінця жовтня, щоб угоду встигли ратифікувати до кінця року.

Між тим, втрата Британією репутації держави, що виконує міжнародні домовленості (тим більше – щойно підписані цим же урядом) не обмежиться одним лише Євросоюзом.

Тим більше – зараз, коли Лондон має підписати торговельні угоди також із багатьма іншими країнами світу. 

У парламенті США заявили про занепокоєність розвитком подій, додавши, що він може вплинути також на трансатлантичну торговельну угоду між Штатами та Британією. 

"Якщо Лондон порушить міжнародний договір і Brexit підірве Белфастську угоду, то не буде абсолютно жодних шансів на проходження через конгрес Торговельної угоди між США та Великою Британією", – заявила, зокрема, спікерка Ненсі Пелосі (демократична партія). 

Словом, попри те,  що ухвалення закону про внутрішній ринок ще не є фактом (знайти голоси на його підтримку Джонсону буде дуже непросто!) – ініціатива вже б’є і по уряду Джонсона, і по Британії загалом.

Подальші перемовини з ЄС будуть складними, а досягнення порозуміння стає все менш реальним. На відміну від жорсткого Brexit, імовірність якого зростає. І який, якщо станеться, неуникно спричинить  чергову хвилю економічної та політичної турбулентності у час, коли Велика Британія та світ борються з економічною кризою, спричиненою пандемією Covid-19.

Автор: Світлана Ковальчук, 

кандидат політичних наук, виконавчий директор YES

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: