10 днів до руйнування Brexit-плану: що означають взаємні ультиматуми Британії та ЄС
Велика Британія та ЄС наблизилися до точки неповернення у їхніх нинішніх переговорах. Точніше, до точки, коли угода про умови виходу Британії з ЄС, підписана менше року тому, перетвориться на стос паперу, який не матиме юридичної сили.
А переговори про укладання торговельної угоди у цьому разі доведеться починати наново - хоча вони мають знову наштовхнутися на "проблему Північної Ірландії", яка і зараз стала каменем спотикання.
Це не означає, що вихід Британії з ЄС скасовується - навпаки, він стає ще більш однозначним, але ще менш передбачуваним за наслідками.
Про "Brexit без угоди" вже говорять не лише у Лондоні, а й у Брюсселі. До саміту ЄС по Brexit залишається два тижні.
А поки що кожна зі сторін намагається перекласти на іншу відповідальність за зрив раніше досягнутих домовленостей.
Маскування провалу
3 жовтня, після позачергової відеоконференції між президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та прем’єр-міністром Британії Борисом Джонсоном, з'являється спільна заява про те, що "сторони погоджуються з необхідністю знайти порозуміння, якщо це взагалі можливо" щодо основи відносин ЄС та Британії у майбутньому.
Обидві сторони відзначили, що попри прогрес останніх тижнів, у переговорах лишається низка проблем, у тому числі щодо правил рибальства, збереження рівних прав для європейських компаній. І лише на третьому місці у цьому списку згадано "governance", тобто урядування.
Між тим саме остання проблема є ключовою.
Цим словом закодоване порушення Британією чинної угоди про Brexit.
Про цю проблему "Європейська правда" вже розповідала (див. статтю "Британія проти всіх: як один документ руйнує домовленості із Лондоном про Brexit"). Вона з’явилася менше місяця тому, коли уряд Джонсона передав до парламенту проєкт закону про внутрішній ринок, який в односторонньому порядку скасовує одну з ключових умов "мирного розлучення" Великої Британії та Євросоюзу.
Йдеться про правила торгівлі між Північною Ірландією і рештою британської території, які дозволяли залишити "прозорий кордон" між британською Північною Ірландією і Республікою Ірландія навіть після виходу Британії з ЄС.
Питання лише видається технічним - насправді воно має визначальну вагу і для ЄС (для якого це є руйнуванням базових правил торгівлі), і для мешканців Ірландського острова, по обидва боки кордону (адже крок Джонсона руйнує ірландські мирні домовленості 1998 року, так звану "Угоду Страсної п'ятниці", яка поклала край багаторічній терористичній боротьбі), і для іноземних гравців, які з подивом спостерігають, як легко Лондон порушує щойно підписану торговельну угоду.
Та повернімося до останніх дій Британії.
ЄС відповів жорсткою вимогою: поставив крайній термін для того, щоби Лондон переглянув скандальне положення.
Цей термін сплив 1 жовтня. Втім, попри жорстку критику всередині країни та за кордоном, Джонсон від наміру не відмовився, а Палата громад британського парламенту днями підтримала цей законопроєкт остаточно. Для його введення в дію за закон має проголосувати Палата лордів.
Як наслідок, 1 жовтня ЄС передав Лондону офіційне письмове попередження про те, що чекає письмових пояснень та виправлення порушення. А якщо ситуація збережеться протягом ще одного місяця - Брюссель також перегляне свої дії.
І цього разу не йдеться про чергове відтермінування.
Навпаки, Брюссель задіяв офіційну процедуру розгляду порушення угоди, яка надасть Єврокомісії право відповісти Лондону. У підсумку - аж до накладання на Британію торговельних "санкцій".
Але поки ця процедура не пройдена - обидві сторони імітують, ніби вони "продовжують переговори", та дають вказівки своїм переговірникам "працювати ще інтенсивніше".
Хоча, схоже, віри в успіх переговорів не залишилося ані у Лондоні, ані у Брюсселі.
Євросоюз готовий до дій
Порушення та ймовірний розрив угоди про Brexit руйнує усі переговорні треки з Великою Британією. Головний переговірник з боку ЄС Мішель Барньє неодноразово наголошував, що її виконання є передумовою майбутньої британсько-європейської торговельної угоди і угоди про майбутні політичні взаємини.
Те, що відбувається, викликає глибоке обурення в ЄС не лише через зміст рішення Британії, але і через стиль дій Бориса Джонсона, який вдає, ніби порушення угоди є звичною справою та не несе нічого лихого. Через це керівництво ЄС постійно публічно засуджує поведінку Британії, а Урсула фон дер Ляєн у нещодавньому виступі в Європарламенті кілька разів процитувала колишнього прем'єр-міністра Маргарет Тетчер, зазначивши, що "Британія завжди виконує свої домовленості". Ну, або раніше виконувала.
Інші представники керівництва ЄС також налаштовані рішуче.
Віцепрезидент Комісії Марош Шефчович заявив, що ЄС без вагань використає правові засоби, передбачені Угодою про Brexit, якщо Британія відмовиться зробити крок назад.
При цьому в ЄС почали публічно визнавати, що "Brexit без угоди" перетворюється на реальність.
Politico цитує високопосадовця ЄС, який каже, що "все більше і більше складається враження, що буде дуже важко досягти домовленостей з Британією". Інший високопосадовець каже, що "все більше зростає відчуття серед європейських лідерів, що відсутність угоди може бути меншим злом, ніж погана угода".
І навіть в офіційних коментарях посадовці хоч і говорять, що продовжать роботу над укладанням домовленостей з британцями - але вже натякають, що може статися інакше. "У ці складні COVID-часи, з його нищівним впливом на економіку, краще мати угоду - але не за будь-яку ціну", - заявила Урсула фон дер Ляєн
Офіційна Британія також відкрито припускає можливість виходу з ЄС без угоди взагалі і називає свій крайній термін для її укладання - 15 жовтня.
Хоча в ЄС є і ті, хто готовий до подальших поступок. А прем’єр-міністр Ірландії Майкл Мартін під час саміту ЄС радив колегам наполягати на укладанні угоди з Британією та зазначив, що "Brexit без угоди не має сенсу".
Не лише Північна Ірландія
Шанси на досягнення домовленості стають ще більш примарними, якщо зважати на те, що "проблема Північної Ірландії" - не єдина, яка перешкоджає завершенню переговорів.
Серед іншого, не закритими залишаються питання доступу європейських риболовних флотів до британських вод та положення про рівні умови, які просуває Брюссель, щоб гарантувати, що жодна зі сторін не може знижувати стандарти або несправедливо субсидувати бізнес через державну допомогу.
Втім, 2 жовтня основний переговірник від Британії Девід Фрост зазначив, що було досягнуто порозуміння щодо державної допомоги - Британія запропонувала принципи контролю локальних субсидій. Хоча європейська сторона цю домовленість офіційно не підтвердила, а натомість наступного дня у спільній заяві Джонсона та фон дер Ляєн це питання знову внесли до списку проблемних.
А от щодо питання рибальства, за словами Фроста, без поступок з боку Брюсселя порозуміння не буде.
Британія запропонувала трирічний перехідний період для європейських риболовних флотів, даючи їм таким чином можливість адаптуватися до ери пост-брекзиту. Відповідно до пропозицій, кількість європейських суден буде поступово зменшуватись протягом 2021-2024 років. Найбільшим противником зменшення квот для європейських суден виступає Франція, для економіки якої водні ресурси поблизу узбережжя Британії мають важливе значення.
Що буде далі?
Цього тижня головний переговірник від ЄС Мішель Барньє поїде до Лондона на черговий раунд переговорів, а за тиждень сторони матимуть наступну зустріч у Брюсселі. До 15 жовтня, визначеного британцями як дедлайн, лишилося дуже мало часу, тому перед Лондоном Барньє планує зустрічі, які дозволять остаточно сформувати червоні лінії. Зокрема, з федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель.
Під час саміту ЄС 1-2 жовтня Меркель визнала "певний спад у досягнутих домовленостях", додавши, що їй "гірко" це визнавати. Разом з тим вона наголосила, що ЄС має показати гнучкість у перемовинах.
Саміт ЄС щодо Brexit запланований на 15 жовтня, проте існуючі розбіжності вказують швидше на неможливість досягти порозуміння до того часу. І ця дата має стати тим рубіконом, коли стане остаточно зрозуміло, що угода є неможливою.
Якщо це станеться та сторони до кінця року не домовляться про торговельні відносини або про продовження перехідного періоду, то з 1 січня 2021 року торговельні відносини між Британією та ЄС будуть регулюватися правилами СОТ, що передбачає сплату мит, поки Лондон та Брюссель не досягнуть домовленості про нові умови вільної торгівлі.
Втім, можна бути певним, що у разі нових переговорів виникнуть ті самі проблеми. Включно з питанням кордону на Ірландському острові, прийнятного вирішення якого за понад чотири роки, що минули після Brexit-референдуму, так ніхто і не запропонував.
Автор: Світлана Ковальчук,
кандидат політичних наук, виконавчий директор YES